Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Структура групи організацій Світового банку та характер їх діяльності

Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
28
Язык: 
Українська
Оценка: 

р., станом на кінець січня 2010 р. – не отримано. За словами колишнього

Голови місії МВФ в Україні Д. Пазарбазіоглу, основними перепонами для продовження кредитної програми є:
• прийняття Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, яким передбачається різке підвищення соціальних виплат, що значно перевищує очікуваний рівень інфляції (реальне зростання соціальних виплат на думку МВФ має знаходитись в межах 10%);
 • перевищення проектом Державного бюджету граничних обсягів дефіциту, встановленого Меморандумом України та МВФ (до 8,0% проти 4,5%)
 • відсутність активності НБУ щодо операцій з депозитними сертифікатами НБУ (підвищення відсоткової ставки);
 • прийняття Закону України про фінансування об’єктів Євро-2012 на суму 9,8 млрд. грн. за рахунок коштів НБУ.
Поряд з цим, МВФ відхилив прохання України про додатковий кредит в обсязі 2 млрд. доларів, за рахунок яких Уряд України планував розплатитися за заборгованістю перед бюджетними установами та “Газпромом”. МВФ обґрунтував відмову тим, що Україна не виконує узяті на себе зобов’язання в рамках погодженої з фондом програми, а керівники країни знаходяться у відкритій конфронтації напередодні президентських виборів.
 Актуальність отримання четвертого траншу від МВФ досягла свого апогею в середині грудня 2009 року. Після візиту до Вашингтону української делегації на чолі з віце-прем’єр-міністром Г.Немирею за словами в.о. Міністра фінансів України І.Уманського було прийнято компромісне рішення, погоджене з радою директорів МВФ, щодо використання попередніх траншів МВФ, що надавались НБУ і наразі знаходяться в складі національних валютних резервів, для фінансування дефіциту бюджету.
Слід зауважити, що проти використання валютних резервів НБУ на фінансування дефіциту бюджету жорстко виступає Президент України В.Ющенко.
 20 січня 2010 р. НБУ відмовив КМУ у виділенні 2 млрд. дол. із складу валютних резервів, обґрунтувавши відмову невідповідністю прийнятого рішення Закону України „Про Національний банк”, а також внутрішнім процедурам НБУ. За словами керівника групи радників голови НБУ В. Литвицького для здійснення передачі коштів з складу валютних резервів НБУ на потреби бюджету необхідне прийняття рішення МВФ про відзив з НБУ позики на відповідну суму. В той же час за повідомленням радіо „Свобода” МВФ вважає допустимою зазначену трансакцію: „Зобов’язання країни перед МВФ – це відповідальність країни, а не окремого органу чи організації. Керівництво країни може ухвалити рішення надати, перевести або розмістити такі зобов’язання серед різних внутрішніх організацій або органів”.
Чергова місія МВФ очікувалася в Україні в кінці січня 2010 року.
З метою врегулювання на законодавчому рівні статусу та діяльності Постійного Представництва ЄБРР в Україні у червні 2007 року було підписано Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні.
ЄБРР залишається для України найефективнішим інвестором. Допомога, яку надає ЄБРР, сприяє економічному зростанню, реформуванню та модернізації транспортної галузі, енергетики, енергозбереженню та розвитку муніципальної інфраструктури. Станом на початок 2010 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України.
В контексті розвитку подальшого співробітництва з ЄБРР та за результатами проведення у 2009 році перегляду портфелю проектів українською стороною та ЄБРР уточнено перелік пріоритетних проектів для підготовки на середньострокову перспективу.
Це передусім проекти у секторі транспорту, енергетики та енергозбереження.
 Сьогодні за підтримки ЄБРР та ЄІБ на стадії реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів, сума позик ЄБРР за якими складає 494,9 млн. євро та 182 млн. дол. США та сума позик ЄІБ – 563,1 млн. євро.
Завершується реалізація ще двох проектів за підтримки ЄБРР: “Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя” та Другий проект «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп».
Станом на січень 2010 року проектний портфель ЄБРР розподілено наступним чином: транспорт (70%), енергетика та енергозбереження (17%), газотранспортна сфера (11%), фінанси (2%).
Портфель проектів ЄБРР сконцентрований переважно у приватному секторі – близько 73% від усього обсягу фінансування – порівняно з 27% у державному секторі. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89% – операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%).
На стадії реалізації знаходиться 9 інвестиційних проектів під державні гарантії, сума позик за якими складає понад 1 млн. дол. США.
28 лютого 2008 року були підписані Кредитна угода між Україною та ЄБРР та Проектна угода між ЄБРР та НЕК „Укренерго” за проектом „Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська”. Фінансову угоду між Україною та ЄІБ (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська) підписано 20 жовтня 2008 року. Угоду ратифіковано Законом України від 01.04.2009 № 1251-VI) Загальна вартість цього проекту, яка враховує спорудження ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська довжиною 353 км, спорудження заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на ПС “Київська” довжиною 135 км, розширення ПС “Київська” та встановлення АТ-2 750/330 кВ на ПС “Київська” становить 364 млн. євро, в тому числі кошти позик ЄБРР та ЄІБ – 300 млн. євро (по 150 млн. євро кожний банк). Співфінансування частини цього проекту Українською Стороною (64 млн. євро)
CAPTCHA на основе изображений