Агарикоїдні гриби лісів Українського Розточчя

Родів видів

Agaricales s.str. 57 219

Agaricaceae 5 13

Amanitaceae 2 14

Bolbitiaceae 3 6

Coprinaceae 2 22

Entolomataceae 3 17

Hygrophoraceae 3 12

Pluteaceae 2 7

Strophariaceae 7 22

Tricholomataceae 30 106

Boletales 14 31

Boletaceae 3 15

Gomphidiaceae 3 3

Gyrodontaceae 2 3

Paxilaceae 2 3

Strobilomycetaceae 3 3

Xerocomaceae 1 4

Cortinariales 12 44

Cortinariaceae 10 41

Crepidotaceae 2 3

Russulales 2 42

Russulaceae 2 42

Poriales 3 5

Lentinaceae 3 5

Всього 88 341

 

Порівняння видового складу та систематичної структури агарикоїдних грибів Українського Розточчя з Польським Розточчям, Українськими Карпатами, Придніпровською низовиною, Кримом та степовою зоною України показало високу подібність Українського та Польського Розточчя, що обумовлене подібністю їх клімату, ґрунтового і рослинного покриву. Найменше схожі мікофлори Українського Розточчя і степової зони України.

Агарикоїдні базидіоміцети лісів Українського Розточчя належать до восьми трофічних груп (табл. 2). Переважають сапротрофи (190 видів, або 55,7% від загальної кількості агарикоїдних грибів, знайдених на території району досліджень), серед яких перше місце займають гумусові сапротрофи (22,0%), друге – ксилотрофи (17,0%), третє – сапротрофи підстилки (11,4%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 44,0% (150 видів). Решту складають представники інших трофічних груп, які відіграють незначну роль у мікофлорі дослідженого регіону. 

 

Таблиця 2

Розподіл агарикоїдних лісів Українського Розточчя за трофічними групами

Трофічна група Види

кількість %

Сапротрофи 190 55,7

Гумусові сапротрофи 75 22,0

Ксилотрофи 58 17,0

Підстилочні сапротрофи 39 11,4

Копротрофи 9 2,6

Бріотрофи 8 2,4

Карботрофи 1 0,3

Мікотрофи 1 0,3

Мікосимбіотрофи 150 44,0

Всього 341 100,0

 

Географічний аналіз видового складу агарикоїдних грибів лісів Українського Розточчя проведений за зонально-регіональним принципом. Згідно із зональною схемою, наведеною в роботах А.М. Окснера (1940–1942, 1956, 1974), А.С. Лазаренка (1944, 1956), М.Ф. Макаревича (1963), Х.Х. Трасса (1970) і К.А. Малиновського (1980), встановлено, що цей видовий склад представлений чотирма географічними елементами (табл.3). Останні характеризуються десятьма типами ареалів. 

 

Таблиця 3

Розподіл видів агарикоїдних грибів Українського Розточчя за геоелементами і типами ареалу

Геоелемент Тип ареалу

європейський азіатський євроазіатський євроамерикан-сьй євроазіатсько-американський євроазіатсько-африканський євроазіатсько-австралійський євроазіатсько-американо-африканський євроазіатсько-американо-австралійський космополітний Усього видів

Бореальний 7 1 6 2 32 1 - 2 1 1 53

Неморальний 14 - 10 4 31 - - 3 - 2 64

Евриголарктичний 6 - 33 4 62 4 - 10 1 2 122

Мультирегіональний 1 - 3 3 3 - 1 6 10 59 86

Види з невизначеними ареалами - - - - - - - - - - 16

Усього 28 1 52 13 128 5 1 21 12 64 341

 

Переважають види евриголарктичного геоелементу (122 види), значно менше є мультирегіональних (86) і найменше – бореальних (53 види). Аналіз свідчить про голарктичний характер установленого видового складу грибів порядку Agaricales s.l. з переважанням євроазіатсько-американських видів. 

 

 

Агарикоїдні гриби вивчали у фітоценозах усіх основних типів рослинних угруповань Українського Розточчя. 

У букових лісах регіону виявлено 75 видів агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 36 родiв 16 родин. Найрясніше представлені родини Tricholomataceae (27) і Russulaceae (13 видів), а серед родів – Russula (7), Mycena (6), Amanita і Lactarius (по 5 видів). Чотири види є рiдкiсними для України. Це Boletus fechtneri, Hohenbuehelia atrocaerulea, Lactarius acris і Strobilomyces floccopus. Серед екологічних груп найчисельнішими є мікосимбіотрофи – 48,0% видів, ксилотрофи становлять 26,7%, сапротрофи підстилки – 13,3%, гумусові сапротрофи – 12,0%. У спектрі географічних елементів гриби букових лісів Українського Розточчя розміщені в такому порядку: мультирегіональні – 28 видів (37,4%), евриголарктичні – 25 (33,3%), неморальні – 16 (21,3%), бореальні – 4 (5,3%), з невизначеними ареалами – 2 (2,7%).

У дубових лісах виявлено 61 вид грибів порядку Agaricales s.l., що належать до 30 родів 15 родин. Найповніше представлені тут родини Tricholomataceae (23 види), Russulaceae (11) і Cortinariaceae (6), а серед родів – Russula (8), Cortinarius, Lactarius і Mycena (по 4), інші містять по 1-3 види. Серед екологічних груп грибів в дубових насадженнях чисельно переважає група мікосимбіотрофів, яка становить 49,2% від загальної кількості видів, виявлених у цих лісах. Значною є й група ксилотрофів (27,8%). Групи сапротрофів підстилки і гумусових сапротрофів представлені одинаково – по 11,5%. У спектрі зональних географічних елементів перше місце займає мультирегіональний (26 видів або 42,6%). Друге місце посідають види евриголарктичного елементу (23, 37,7%). Інші елементи за кількістю видів розміщуються в такому порядку: неморальний – 10 (16,4%), бореальний – 2 (3,3%).

У буково-дубових лісах зареєстровано 78 видів базидіальних макроміцетів, які належать до 36 родів 17 родин. Найвищою видовою різноманітністю відзначалися родини Tricholomataceae (30 видів), Russulaceae (10) і Cortinariaceae (7), серед родів: Mycena (7 видів), Russula (6), Marasmius (5), Amanita, Collybia,