Менеджмент комбікормового виробництва України

Наукова новизна одержаних результатів. Новизна положень і висновків полягає в обґрунтуванні, постановці та практичному вирішенні комплексу питань, пов’язаних з ефективним управлінням комбікормовим виробництвом, а саме:

визначено основні напрями маркетингової політики комбікормових підприємств щодо освоєння нових сегментів ринків сировини і комбікормів та підвищення їх конкурентоспроможності (С. 6) ;

обґрунтовано наукові принципи та програму розвитку інтеграційних процесів у кормовиробництві, удосконалення взаємовідносин підприємств з виробництва комбікормів, постачальників сировини та сервісних структур, що обслуговують галузь (С. 8-10) ;

вперше запропоновано методичні підходи та алгоритм визначення оптимальної ціни на комбікормову продукцію з урахуванням інтеграційних взаємозв’язків комбікормових підприємств, що дозволить підвищити ефективність і конкурентоспроможність тваринницької продукції (С. 10-11) ;

розроблено методику визначення раціонального поєднання тваринництва і кормовиробництва з використанням елементів кореляційно-регресійного аналізу та модифікованої системи економіко-математичних моделей оптимізації раціонів годівлі тварин у різних природно-кліматичних зонах залежно від наявності кормів і їх поживності з одночасним урахуванням цього при складанні рецептури комбікормів;

знайшли подальший розвиток пропозиції щодо удосконалення державного економічного регулювання розвитку комбікормового виробництва, зокрема фінансування перспективних проектів розвитку галузі і послідовної реалізації принципу аграрного протекціонізму щодо учасників виробництва комбікормової продукції (С. 13).

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання пропозицій та рекомендацій щодо розвитку маркетингових підходів, удосконалення інтеграційних процесів і взаємовідносин комбікормових підприємств з виробниками сировини та споживачами продукції, визначення напрямів державного регулювання галуззю, застосування методів дослідження операцій для ефективного менеджменту комбікормового виробництва.

Наукові результати дисертаційної роботи розглянуті у виробничому об’єднанні міжгосподарської комбікормової промисловості “Укрміжгоспкомбікорм” Міністерства аграрної політики України та ВАТ “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” і отримали позитивну оцінку щодо впровадження у виробництво.

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі кафедрою економічної кібернетики Національного аграрного університету при розробці та викладанні курсів “Математичне моделювання економічних процесів” і “Математичне моделювання у маркетингу”.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, практичні рекомендації і пропозиції, одержані в дисертаційному дослідженні, є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних семінарах (м. Нітра, Словаччина, 1999р. і 2000р.), конференціях професорсько-викладацького складу факультету аграрного менеджменту НАУ (1996-2002 рр.), на Першій всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв “Роль молодих вчених в реформуванні аграрного сектору економіки України” (м. Київ, НАУ, 2001р.), Всеукраїнській конференції учених-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, ІАЕ УААН, 2001р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано сім самостійно підготовлених наукових праць загальним обсягом 1, 4 друк. арк., з них: чотири – у фахових виданнях, дві – у збірниках наукових праць та одна – у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків. Викладена на 220 аркушах комп’ютерного тексту, включає 20 таблиць, 45 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел має 230 позицій.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації і обраного напряму дослідження, визначено мету та задачі дослідження, сформульовано об’єкт, предмет, методи дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення, особистий внесок здобувача та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі “Особливості розвитку та управління комбікормовим виробництвом України у період переходу до ринкових відносин” розглянуто і проаналізовано стан аграрних перетворень у країні, зокрема реструктуризації комбікормового виробництва, особливості управління в галузі у період переходу до ринку.

Протягом 1990-2000 років розвиток вітчизняного сільського господарства характеризувався негативними тенденціями і ознаками. У тваринництві – це різке скорочення поголів'я, зниження продуктивності, що зумовлено, перш за все, недостатнім рівнем годівлі, незадовільною якістю кормів, неефективним їх використанням. Частка концентрованих кормів у всіх категоріях господарств за цей період знизилась з 34, 3 до 28, 4%, а комбікормів у них – відповідно з 42, 7 до 18, 0 відсотків. Щороку понад 10 млн. тонн зерна у країні використовується для годівлі тварин неефективно, у непереробленому вигляді.

Підвищення ефективності годівлі сільськогосподарських тварин можливе лише за умови використання комбікормів, збалансованих за основними складовими живлення, амінокислотами, вітамінами, мікро- та макроелементами. Повноцінна годівля дозволяє встановити оптимальне співвідношення між затратами корму і продуктивністю тварин та запобігти їх перевитратам. У країнах з ринковою економікою на одну тонну приросту живої маси великої рогатої худоби у середньому використовується 2, 5 тонни комбікормів, а в Україні – до 6, 0-6, 5 тонн, що значно підвищує собівартість продукції тваринництва, оскільки питома вага вартості кормів у структурі виробничих витрат значна. У 2001 році вона становила у середньому по Україні 52, 9 відсотків.

При виробництві тваринницької продукції кормові ресурси в значних обсягах ще використовуються технологічно непідготовленими і, не дивлячись на їх поживність, недостатньо засвоюються тваринами, мають неповну віддачу. Розвиток вітчизняного виробництва комбікормів сприятиме не тільки раціональному використанню зернових культур, а й залученню побічних продуктів багатьох переробних галузей.

У даний час серед комбікормових підприємств України, загальною потужністю понад 15 млн. тонн, більшість акціоновані, приватизовані, перепрофільовані або законсервовані і представлені комбікормовими підприємствами Державної акціонерної компанії «Хліб України» (ДАК “Хліб України”) – загальною потужністю 2, 2 млн. тонн у рік; підприємствами Державного комітету України з матеріального резерву (Держкомрезерву) –