Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Герасимов Ігор Григорович

 

УДК 612. 014. 4-52

 

 

03. 00. 13 – фізіологія людини і тварин

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в НДІ медичних проблем сім'ї Донецького медичного університету ім. М. Горького Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор Лях Юрій Єремійович, Донецький медичний університет імені М. Горького, завідувач кафедри медичної інформатики, біофізики з курсом медичної апаратури.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Горго Юрій Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач лабораторії фізіологічної кібернетики та психофізіології доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кальніш Валентин Володимирович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Ільїн Володимир Миколайович, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця, ведучий науковий співробітник.

Провідна установа

Інститут геронтології АМН України, м. Київ

Захист відбудеться «27» січня 2003 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет).

Поштова адреса: 0133, Київ-33, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ-33, вул. Володимирська, 58)

 

 

Актуальність теми. В сучасному суспільстві людина підлягає впливу різноманітних зовнішніх (екзогенних) факторів, що були відсутні ще невеликий час тому (Горго Ю. П., 1999). Це забруднення зовнішнього середовища, радіація, величезний потік інформації, різноманітні стресорні впливи та інше, субмаксимальні та максимальні навантаження, що відбуваються, наприклад, в процесі трудової діяльності в екстремальних умовах і досягненні рекордних спортивних результатів. Під дією цих факторів організм людини може втрачати деякі функціональні можливості, що були йому присутні. Часто потрібно допомогти організму людини досягти адаптації в нових умовах діяльності, або відновити втрачені в процесі діяльності функції (Коробейніков Г. В., 1995). В той же час зміна функціонування організму під впливом екзогенних факторів є суто індивідуальною (Судаков К. В., 1996). За індивідуальні реакції організму на вплив відповідають специфічні механізми, які на відміну від неспецифічних, що залежать від характеристик впливу, цілком визначаються наявним рівнем функціонування організму. Щоб скорегувати функціональний стан організму людини відповідно новим умовам, потрібне його індивідуальне регулювання. Це передбачає необхідність оцінки функціонального стану організму людини.

Локальний зовнішній знижений тиск – тиск нижчий за атмосферний – екзогенний вплив, механізм дії якого достатньо зрозумілий і величину якого можна регулювати відповідно індивідуальної реакції організму на його дію. Тому знижений тиск доцільно використовувати у якості екзогенного фактору заради поліпшення функціонального стану організму людини. У той же час менструальний цикл жінок – є ендогенним фізіологічним фактором, що впливає на функціональний стан жіночого організму, та його доцільно використовувати у якості контролю функціональних станів організму при дії екзогенних факторів. У той же час деякі механізми саморегулювання організму жінок в динаміці менструального циклу та при впливі зниженого тиску залишаються невідомі. Крім того, наявні інтегральні показники, які дозволяють коректно оцінювати функціональні стани при дії ендогенних та екзогенних факторів, не є індивідуальними. В індивідуалізації спрямованого регулювання функціонального стану на підставі його оцінювання й виявлення неспецифічних і специфічних ме6ханізмів саморегуляції і полягає актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими, програмами, планами, темами. Основні результати роботи одержані при виконанні науково-дослідних робіт за завданнями Міністерства охорони здоров'я України, що виконувались в Українському державному центрі діагностики та реабілітації репродуктивної функції людини: «Створення приладів, що автоматично регулюються, та засобів для індивідуального лікування та реабілітації людини (на прикладі камери зональної декомпресії, що застосовується в реабілітаційної терапії людини, яка страждає порушенням репродуктивної функції) « (1994 – 1996 рр., N 0194U019070) та «Дослідження впливу фізичних засобів (на прикладі локального зниженого тиску), що застосовуються в реабілітаційній терапії людини, яка страждає порушенням репродуктивної функції» (1995 – 1997 рр., N 0193U040213), а у НДІ медичних проблем сім'ї ДонДМУ ім. М. Горького: «Вивчення впливу магнітних полів, що використовуються в терапії, на організм людини, (на прикладі лікування жіночого безпліддя запального генезу) « (1999-2001 рр., № 0196U016243) та «Індивідуальне лікування та реабілітаційна терапія людини, яка страждає порушенням репродуктивної функції, шляхом створення пристроїв та засобів, що автоматично регулюються» (2000 – 2002 рр., № 0100U000030).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було вивчення механізмів саморегулювання під дією ендогенних та екзогенних факторів й оцінювання функціональних станів заради розробки на цій підставі моделі системи, що надасть можливість індивідуального (з урахуванням вихідного стану людини) спрямованого на поліпшення регулювання функціонального стану організму на прикладі жінок і з використанням зниженого тиску в якості регуляторного впливу. Відповідно з метою вирішували такі основні задачі:

- охарактеризувати особливості функціонування організму жінок при ендогенних впливах в динаміці менструального циклу заради оцінювання функціональних станів та встановлення закономірностей саморегуляції;

- виявити закономірності та