Захворюваність, фактори ризику розвитку туберкульозу у дітей в умовах промислового регіону. Туберкулінодіагностика та профілактика

Рівень бластоутворення з ФГА у дітей всіх груп був суттєво пригнічений щодо його відносних показників порівняно з нормою. Найбільш низькі показники функціональної активності спостерігалися у І та ІІ групах (59, 32 ± 0, 65) % та (60, 15 ± 0, 86) %, (р > 0, 05). Різниця була істотною у порівнянні їх із третьою групою (67, 89 ± 1, 03) %, (р < 0, 001), де нами встановлено менш різке пригнічення РБТЛ з ФГА (р < 0, 01 щодо (71, 25 ± 0, 45) % норми. Рівень бластоутворення з ППД-Л у дітей всіх груп був підвищений у 1, 8 – 2, 7 рази відносно середнього показника неінфікованих (1, 80 ± 0, 60), при цьому найбільш високе його зростання відбулося в І (4, 59 ± 0, 25) та ІІІ (4, 78 ± 0, 60) групах (р < 0, 001 і р < 0, 01 відповідно).

Аналіз стану гуморальної ланки імунітету виявив лише тенденцію до збільшення кількості В-лімфоцитів (CD19+-клітин) у всіх дослідних групах. Із гуморальних факторів захисту в дітей усіх груп нами виявлено достовірне зменшення концентрації сироваткових IgA та IgG, підвищення рівня IgM порівняно з нормою. Гуморальні фактори імунітету, крім того, характеризувалися підвищенням рівня ЦІК у сироватці крові, але якщо в ІІ та Ш групах це носило характер тенденції, то в І-й – збільшення показника було достовірним (2, 58 ± 0, 06) г/л, p < 0, 001 щодо норми (1, 89 ± 0, 08) г/л.

У дітей І групи спостерігався переважно перший ступінь недостатності імунітету – 70, 8% проти 23, 6% другого та 5, 6% третього, (р < 0, 001). У дітей ІІ групи ми також встановили переважно перший ступінь імунної недостатності – 64, 8% проти 17, 6% другого та 17, 6% варіанту норми, (р < 0, 05). Останній спостерігався майже тільки в контролі (55, 6%, р < 0, 01 щодо І-ої та ІІ-ої груп).

Нами виявлено три варіанти недостатності клітинної ланки імунітету: 1) норморегуляторний варіант, коли спостерігали Т-лімфопенію, зменшення кількості CD4+- і CD8+ – клітин зі збереженням нормальних значень ІРІ – 50, 81%; 2) відносний супресорний варіант, який характеризувався наявністю Т-лімфопенії, дефіцитом CD4+ – клітин і показника ІРІ менше 1, 8 – 10, 48%; 3) гіпосупресорний варіант – наявністю Т-лімфопенії, дефіцитом CD8+ – клітин і підвищенням ІРІ більше 3, 0 – 27, 42%.

У дітей, мешканців найбільш екологічно забруднених районів варіації досліджуваних імунних показників були достовірно залежними від пори року і були зумовлені такими хімічними елементами, як СО (окис вуглецю), SO2 (окис сірки) та NO2 (двоокис азоту). У дітей І групи збільшення ІРІ наполовину залежало від концентрації аерополютантів, достовірно змінюючись відповідно до їх сезонних коливань. Підвищення рівней ЦІК було обу-мовлено сезонними коливаннями концентрацій SO2 (r = 0, 93), CO (r = 0, 93), NO2 (r = 0, 78) у повітрі.

У дітей, що отримували імуноактивний засіб відбулася нормалізація показників клітинної ланки імунітету, тоді як в контролі – лише тенденція до нормалізації. Показник функціональної активності Т-лімфоцитів достовірно підвищився лише в групі інфікованих, що отримували препарат ехінацеї, як у відносних, так і у абсолютних цифрах (64, 77 ± 0, 71% проти 57, 03 ± 0, 54% та 1, 79 ± 0, 07 проти 1, 40 ± 0, 04 відповідно, р < 0, 001 відносно вихідного рівня). Відбулася суттєва позитивна динаміка рівней сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G у бік їх нормалізації, зменшилися загальні рівні ЦІК, останні за рахунок достовірного зменшення вмісту найбільш патогенних середньо- та дрібномолекулярних імунних комплексів. Ми спостерігали більш суттєве зниження туберкулінової чутливості в дітей, що вживали екстракт ехінацеї порівняно з тими, хто отримував тільки антибактеріальні препарати (6, 60 ± 0, 98) мм проти (9, 90 ± 0, 48) мм, (р < 0, 01), перехід у третини інфікованих позитивної чутливості в сумнівну, чого не спостерігалося в контролі.

На підставі проведеного дослідження ми розробили організаційно-методичні заходи щодо виявлення інфікованих та хворих на туберкульоз дітей методом першочергової туберкулінодіагностики серед груп ризику, переглянули традиційний принцип їх формування, виділили найбільш суттєві із них з урахуванням регіональних особливостей, запропонували І ревакцинацію БЦЖ проводити у 5-6 років, дітям із сумнівними туберкуліновими реакціями в дек-ретованому віці пробу Манту з 2 ТО ППД-Л ставити тричі на рік, підвищити якість хіміопрофілактики шляхом застосування екстракту ехінацеї. Все це дозволить підвищити ефективність раннього виявлення та профілактики туберкульозу у дітей.

 

 

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – підвищення ефективності раннього виявлення та профілактики туберкульозу у дітей шляхом розробки організаційно-методичних підходів до туберкулінодіагностики, імуно- та хіміопрофілактики на підставі вивчення клініко-епідеміологічних та імунологічних особливостей туберкульозної інфекції у дітей інтенсивно-промислового регіону.

Серед дітей Луганської області взагалі, і особливо серед мешканців зони екологічної кризи, склалася незадовільна епідеміологічна ситуація з туберкульозу. Захворюваність їх, порівняно з доепідемічним періодом, зросла на 60, 5% і 145, 8% відповідно, переважно за рахунок дітей раннього віку та 13-14 років.