Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному віці

Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
58
Язык: 
Українська
Оценка: 

Інтелекту-ально-творча Формування зв’язності і цільності висловлювання Комплексні інтелектуально-мовленнєві заняття, літературно-творчі заняття, гра-драматизація Пошуково-експериментальна діяльність, творчий переказ, колективні етюди Перенесення відомих мовленнєвих форм у незнайому ситуацію, літературна компіляція і контамінація, узагальнене наслідування

ІІІ моделювальний Створення умов збагачення різних видів діяльності на основі розвитку МТД Художньо-естетична Експресив-ність зв’язного висловлювання Мовленнєво-творчі заняття, заняття синтетичного типу, театралізовані ігри Творчі мовленнєві ігри та вправи індивідуальні твори, сюжетоскладання Багатоваріантне вирішення проблемних ситуацій, твір-коментар сприйнятого, самостійна творчість
 
Цілеспрямована робота відбувалася у процесі мовленнєвих занять, ознайомлення з художньою літературою, на інтелектуально-творчих заняттях інтегрованого типу, а також у процесі самостійної художньо-мовленнєвої діяльності дошкільнят. Було розроблено й упроваджено систему занять з ознайомлення з художньою літературою з включенням мовленнєвотворчих завдань і творчих вправ, а також і систему інтелектуально-творчих занять інтегрованого типу для старших дошкільників.
Ефективність проведеного експериментального навчання виявилася у процесі контрольного експерименту, результати якого відображено в таблиці.
Порівняльний аналіз рівнів мовленнєвотворчої діяльності дітей експериментальної і контрольної груп засвідчив позитивний вплив запропонованої методики формування мовленнєвотворчої діяльності дітей експериментальної групи, що виразилося у значному підвищенні рівнів розвитку мовленнєвотворчої діяльності. Так, якщо вищий рівень на початку експерименту в образотворчій, музично-ритмічній, літературній становив відповідно 6%, 14%, 13%, то кінцевий результат виявився таким: 14% (різниця становила 105%), 26% (різниця – 87%), 24% (різниця – 88%).
 
Таблиця
Динаміка рівнів мовленнєвотворчої діяльності дітей за результатами контрольного експерименту
рівні Експериментальна група Контрольна група
МТД Уява МТД Уява
ОМД МРД ЛМД ОМД МРД ЛМД
на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту на початку експерименту на кінець експерименту
вищий 6 14 14 26 13 24 10 26 8 9 12 15 11 12 15 13
середній 45 60 48 62 45 47 38 56 43 51 42 48 40 45 35 40
низький 49 26 38 12 42 29 52 18 49 40 46 37 49 43 50 47
 
Середній рівень на початковому етапі становив в ОМД -45%, МРД – 48%, у ЛМД -45%, тоді як кінцеві результати засвідчили такі зміни: 60%, 62%, 47% відповідно. Найменшими виявилися зрушення в літературно-мовленнєвій діяльності, тоді як у поєднанні з іншими видами художньої діяльності ці показники були значно вищими, що свідчить про позитивний вплив образотворчої та музичної діяльностей на активізацію мовленнєвої творчості дітей. Особливо наочно простежуються зрушення у показниках низького рівня. Якщо на початку експерименту в різних видах художньої діяльності вони становили відповідно 49%, 38%, 42%, то на кінцевому етапі ці результати значно знизилися: до 26% (різниця – 46%), 12% (різниця – 69%) та 28% (різниця – 32%). Підвищилися показники і розвитку уяви у процесі мовленнєвотворчої діяльності. Дітей, що виявили високий рівень уяви на момент контролю порівняно з констатуючим експериментом, стало на 143% більше (від 10% до 26%), Зросли також показники середнього рівня, що становило на початку 38%, наприкінці – 56% (різниця – 48%). Істотно знизилася кількість дітей з низьким рівнем розвитку уяви: на початку – 51%, наприкінці – всього 18% дітей. Різниця становила майже 65%.
Зрушення в рівнях мовленнєвотворчої діяльності дітей контрольної групи виявилися не такими значними, як в ЕГ, оскільки дітей, що засвідчили високий рівень МТД на початку експерименту, було 8% – в ОМД, 12% – в МРД, 11% в ЛМД, то на момент контрольного обстеження їхня кількість відповідно становила 9%, 14%, і 12%. Дітей із середнім рівнем МТД було за кожним видом художньо-мовленнєвої діяльності: 43%, 42%, 40%, то наприкінці експерименту ці показники також не дуже змінилися і склали: 51%, 47%, 44% відповідно. Низький рівень МТД у різних видах художньої діяльності було зафіксовано на початку експерименту 49%, 46%, 49% дітей, наприкінці ці показники, відповідно, знизилися до 40%, 36%, 42%, що можна пояснити природними здобутками дітей, а також особливостями впливу традиційної методики на процес розвитку мовленнєвотворчої діяльності, застосованій у контрольній групі.
У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.
Дослідження було спрямоване на вивчення проблеми розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей на етапі дошкільного дитинства, в результаті було розроблено та теоретично обґрунтовано лінгводидактичну модель розвитку мовленнєвотворчої діяльності старших дошкільнят.
1. У дослідженні представлено принципово новий концептуально-методичний підхід до проблеми розвитку мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному віці, що розглядається як стрижень розвитку творчих здібностей дітей у різних видах художньої діяльності; науково обґрунтовано й апробовано модель стимулювання та розвитку мовленнєвої творчості, що поєднує художньо-естетичний, мовленнєвий, інтелектуально-творчий та особистісний компоненти, доведено ефективність її використання. Уперше мовленнєвотворча діяльність вивчалася не тільки в межах організованого навчання, а й у ситуації ініціативної словесної творчості. У процесі дослідження було систематизовано й узагальнено дані з типології мовленнєвотворчої діяльності дошкільнят.
2. Мовленнєвотворча діяльність дошкільнят розглядається як феномен мовленнєвої культури, що відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього, духовного і душевного стану, вираження переваг та інтересів дітей, а також як важливий та ефективний засіб їхнього
CAPTCHA на основе изображений