Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив екстремальних факторів на вміст цинку в клітинах

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
35
Язык: 
Українська
Оценка: 
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського
 
Григорова Наталя Володимирівна
 
УДК 669. 5: 61
 
Вплив екстремальних факторів на вміст цинку в клітинах
 
03. 00. 13 – фізіологія людини і тварин
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
 
СІМФЕРОПОЛЬ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фізіології та зоології з курсом ЦО Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, БОВТ Валентина Дем’янівна, Запорізький державний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри зоології.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Шикаєва Фяузія Василівна, Запорізький інститут удосконалення лікарів МОЗ України, професор кафедри оперативної хірургії, топографічної анатомії та загальної патології кандидат біологічних наук, доцент Євстаф’єва Олена Володимирівна, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології.
Провідна установа: Донецький національний університет ім. Василя Стуса Міністерства освіти і науки України, м. Донецьк.
Захист дисертації відбудеться “21” лютого 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52. 051. 04 при Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4, біологічний факультет, конференцзал).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми. Дослідження цинку в клітинах при дії екстремальних факторів роблять певний внесок у з’ясування фізіологічної ролі цього металу та його участі в нейро-гуморальних і клітинно-молекулярних механізмах розвитку загального адаптаційного синдрому (3АС). Якщо не враховувати заліза в еритроцитах, то цинку міститься в організмі більше ніж будь-якого іншого мікроелемента. Цинк необхідний для активності більшої частини металоензимів (Vallee B. L., 1988; Hooper N. M., 1994). Він підтримує інтегральну структуру та функцію клітинних мембран (Bettger W. J, O’Dell L. L., 1981; Bray T., Bettger W. J., 1990; Rigobello et al., 1998). При дії на організм екстремальних факторів змінюються саме ензиматична активність і мембранна проникливість клітин (Панин Л. Е., 1983). У зв’язку з цим дослідження впливу екстремальних факторів на вміст цинку в клітинах сприяють з’ясуванню клітинно-молекулярних механізмів ЗАС.
Для проблеми ЗАС важливо не стільки виявлення відрізняючих (специфічних), скільки – об’єднуючих (неспецифічних) ознак. Було показано, що при дії різних, навіть протилежних за своєю природою екстремальних факторів у клітинах розвиваються однотипні зміни, сукупність яких позначені терміном “неспецифічний адаптаційний синдром клітинної системи” (НАСКС). Цей термін вперше був запропонований канадським фізіологом Гансом Сельє, засновником вчення про ЗАС. Результати багатолітніх досліджень НАСКС узагальнені в монографії Брауна А. Д. і Моженок Т. П. (1987). Але ні в цій монографії, ні у більшості наступних праць, присвячених вивченню НАСКС, практично не приводяться відомості про зміни вмісту цинку в клітинах при дії різних стресорів. Основною причиною цього була недосконалість методів визначення цинку в клітинах.
Малько М. М. (1998) показав, що багатократне фізичне навантаження, іммобілізація та алкоголізація викликають дефіцит цинку в клітинах. З метою продовження цих робіт нами була вивчена дія інших факторів (низька та висока температура, метали і зв’язуючі їх речовини та ін.). Особливої уваги заслуговувало дослідження комбінованої дії різних, навіть протилежних за своєю природою факторів. Результати таких спостережень важливі для з’ясування ролі порушень обміну цинку в клітинах в механізмах розвитку ЗАС (НАСКС).
В літературі є значний матеріал щодо нейро-гуморальних механізмів ЗАС, в основі яких лежить активність гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (Панин Л. Е., 1983). Не виключається участь у цих механізмах клітин гіпокампа і острівців підшлункової залози. Цитохімічні реакції на цинк у клітинах можуть свідчити про їх функціональний стан.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною наукових програм університету, факультету, кафедри фізіології Запорізького державного університету. Здобувач брала участь у виконанні держбюджетних тем №28/97 “Розробка і обґрунтування методів діагностики, моделювання та корекції патологічних процесів за допомогою хелантів” (№ державної реєстрації 0197V012782) і №14/2000 “Розробка і обґрунтування методів цитодіагностики дефіциту цинку за допомогою високочутливих металохромних індикаторів” (№ державної реєстрації 0100V001726).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – вивчити характер і ступінь змін вмісту цинку в клітинах при дії екстремальних факторів та призначенні цього металу. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
розробити критерії оцінки функціонального стану клітин і вмісту в них цинку;
вивчити стан клітин і вміст у них цинку при дії на організм екстремальних факторів;
вивчити стан клітин і вміст у них цинку при комбінованій дії на організм екстремальних факторів;
вивчити стан клітин і вміст у них цинку при дії екстремальних факторів за умов багатої цинком дієти та навантаження організму ацетатом цинку.
Об’єкт дослідження – клітини крові та внутрішніх органів.
Предмет дослідження – виявлення цинку та секреторного матеріалу в клітинах при дії на організм екстремальних факторів.
Методи дослідження. Для цитохімічного визначення цинку використовували високочутливі металохромні індикатори дитизон і 8 – (п – толуолсуфоніламіно) – хінолін (8-ТСХ). Секреторний матеріал у гранулоцитах крові виявляли за допомогою забарвлення
CAPTCHA на основе изображений