Шкідливість бур’янів і вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони лісостепу України

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ГОРБАЧ НАДІЯ ВІКТОРІВНА

 

УДК: 632. 9 + 633. 1 + 92

 

 

06. 01. 13 – гербологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

  

Київ 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі державних випробувань Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, ІВАЩЕНКО Олександр Олексійович Інститут цукрових буряків УААН, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, професор МАНЬКО Юрій Прокопович, Національний аграрний університет, професор кафедри загального землеробства кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЗАДОРОЖНИЙ Віктор Сергійович Інститут кормів УААН, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа – Інститут землеробства УААН, лабораторія обробітку грунту і боротьби з бур’янами, смт. Чабани

Захист відбудеться “26” лютого 2002 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 004. 10 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознай\омитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус № 10.

 

 

Актуальність теми. За сучасних економічних умов одержання стабільно високих урожаїв зерна озимої пшениці є тим потенціалом, що здатний забезпечити розвиток народного господарства країни. В Україні понад третина площ культури розміщена у зоні Лісостепу, умови якої сприяють розвитку бур’янів. Тому орні землі зони характеризуються високою потенційною засміченістю насінням та органами вегетативного розмноження і, як результат, – постійним джерелом забур’янення посівів озимої пшениці. Це призводить до щорічних втрат урожаю зерна, які сягають до 50%, і, що особливо важливо, є причиною зниження його якісних показників. Тому вивчення видового складу бур’янів, особливостей процесу забур’янення і шкодочинності їх у посівах з метою найбільш раціонального застосування системи захисту є актуальним. Пріоритетність досліджень обумовлена особливостями періоду запровадження нових форм власності у сільському господарстві України.

Іншим аспектом проблеми залишаються обсяги використання гербіцидів, що займають 47% українського ринку пестицидів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках державної науково-технічної програми “Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та вдосконалити технології їх застосування” (державна реєстрація за № 01970012336).

Мета і задачі досліджень. Вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони Лісостепу України.

Задачі, які необхідно було вирішити для досягнення поставленої мети:

визначити поширення, видовий склад та структуру забур’янення посівів озимої пшениці;

дослідити процес забур’янення посіву озимої пшениці в динаміці;

дослідити процес використання елементів мінерального живлення різними видами бур’янів в динаміці;

визначити шкодочинність різних видів бур’янів та пороги їх шкодочинності;

вивчити умови ефективного контролювання бур’янів у посівах озимої пшениці;

дати біологічну, економічну та енергетичну оцінку можливості застосування гербіцидів нового асортименту на посівах озимої пшениці в зоні Лісостепу України.

Об’єкт дослідження – забур’яненість посівів озимої пшениці зони Лісостепу України.

Предмет дослідження – шкідливість бур’янів і вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони Лісостепу України.

Методи дослідження – польові досліди для визначення зв’язку між урожаєм та засобами впливу на нього.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі комплексного вивчення шкідливості бур’янів обгрунтовано вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони Лісостепу України гербіцидами сучасного асортименту.

Проведено випробування гербіцидів естерон 60, 85% к. е. (діюча речовина: 2-етилгексиловий ефір 2, 4-Д, термін реєстрації до 31. 12. 2003), дербі, 17, 5% в. р. к. (діюча речовина: флорасулам 75 г/л + флуметсулам 100 г/л, в офіційному виданні переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні від 2001 р., інформація щодо реєстрації відсутня), пріма, 30, 6% с. е. (діюча речовина: 2-етилгексиловий ефір 2, 4-Д 452, 42 г/л + флорасулам 6, 25 г/л, термін реєстрації до 31. 12. 2006) та хармоні, 75% в. г. (діюча речовина: тифенсульфурон-метил, термін реєстрації до 31. 12. 2003) з додаванням 200 мл/га ПАР тренд 90 для порівняння з гербіцидами 2, 4-Д амінна сіль, 82, 5% в. р. та діален С, 40% в. р.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в АТ “Україна” Миронівського району Київської області (49º56' північної широти) на площі 42 га. Впроваджена в 1998-1999 рр. система захисту посівів озимої пшениці вдосконалена застосуванням гербіциду естерон 60, 85% к. е. з нормою витрати 0, 8 л/га у фазі кущіння рослин сорту Поліська 90 порівняно з 2, 4-Д амінною сіллю, 82, 5% в. р., 0, 9 л/га забезпечила збереження з кожного гектару 0, 05 т зерна, зростання умовно чистого прибутку на 17, 49 грн., у 1, 1 разів – окупності витрат, економію енергії – 9, 7%. Норма витрати 1, 0 л/га гербіциду естерон 60, 85% к. е. забезпечила збереження з кожного гектару 0, 12 т зерна, зростання умовно-чистого прибутку на 38, 63 грн. та у 1, 1 рази