Процесуальні питання звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами

Автор акцентує увагу на тому, що основоположним принципом кримінально-процесуального права цивілізованої держави є принцип презумпції невинуватості.

Презумпція невинуватості відбиває не особисту думку слідчого, судді, а об’єктивне правове становище. Підстави для суперечок закладені в самому кримінально-процесуальному законодавстві, що, незважаючи на позитивні зміни, ще й досі надає можливість органам слідства, прокурору право закривати кримінальну справу у зв’язку з амністією, помилуванням чи смертю особи  (п. 4, п. 8 ст. 6 КПК України). Постає запитання: чи не суперечить наявний порядок звільнення від кримінальної відповідальності несудовими органами і в досудових стадіях процесу положенню статті 62 Конституції України?

На думку автора, потрібно без будь-яких винятків законодавчо встановити судовий порядок закриття кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами на стадії досудового розслідування із внесенням до Кримінально-процесуального кодексу України відповідних змін.

У підрозділі другому “Процесуальний порядок закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами” автор дисертаційного дослідження виділив декілька проблем, які потребують розв’язання.

По-перше, порядок закриття кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами на досудовому слідстві (п. 4, п. 8 ст. 6 КПК) суперечить принципу розподілу процесуальних функцій у кримінальному процесі. В цьому випадку слідчий, виносячи постанову про закриття кримінальної справи, тим самим підміняє інші органи, в тому числі і судові, та виконує функції правосуддя і обвинувачення, що йому не належать. По-друге, слідчий, визнавши зібрані докази достатніми для прийняття рішення про закриття кримінальної справи, зобов’язаний оголосити про це обвинуваченому, його захиснику, законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, відповідачу та їхнім представникам, а потім закривати кримінальну справу. Оголошення зацікавленим учасникам процесу про закінчення досудового слідства після винесення постанови про закриття кримінальної справи або направлення справи до суду для прийняття рішення про звільнення від кримінальної відповідальності означає що висновок про закінчення досудового слідства робиться до його завершення. А це суперечить структурі заключного етапу досудового слідства. Крім того, може бути, що учасники процесу зможуть надати такі докази, які змінять позицію слідчого з цього питання. По-третє, під час складання слідчим мотивованої постанови про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за примиренням обвинуваченого з потерпілим доречно розглянути питання про складання мирової угоди.

У висновках роботи підводяться підсумки дослідження, викладаються пропозиції стосовно вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, що регулюють правовідносини, які виникають під час звільнення особи від кримінальної відповідальності або закриття кримінальних справ на досудовому слідстві за нереабілітуючими обставинами.

 

 

1. Губська О. А. Нереабілітуючі підстави закриття кримінальних справ з позиції презумпції невинуватості // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 73-76.

2. Губська О. А. Закриття кримінальної справи як одна із форм закінчення стадії досудового слідства // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 15. – С. 77-82.

3. Губська О. А. Закриття кримінальної справи щодо неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру //Наук. -практ. зб. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Додаток до журналу “Міліція України”. – 2001. – № 11. – С. 3 – 7.

4. Губська О. А. Відшкодування шкоди потерпілому від злочину під час закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С. 93-94.

5. Губська О. А. Питання закриття кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами та кримінально-процесуальне законодавство України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – №5. – С. 26-29.

6. Губська О. А. Чи потрібне громадське поручительство Україні? // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – №1. – С. 275 – 281.

7. Губська О. А. Деякі питання удосконалення кримінально-процесуального законодавства України // Проблеми державного будівництва в Україні. – Вип. №7: Актуальні проблеми вдосконалення національного законодавства України: Матеріали наук. -практ. конф., присвяч. 10-й річниці незалежності України, 25-26 квітня 2001 р. / Редкол. : В. А. Клименко та ін. – К. : Правові джерела, 2001. – С. 16-21.

8. Губська О. А. Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України органами попереднього слідства та дізнання // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської наук. -практ. конф. – Донецьк. – 2001. – С. 20-29.

9. Губська О. А. Питання звільнення від кримінальної відповідальності у Кримінальному кодексі України /Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук. -практ. конф. (Харків) 25-26 жовт. 2001 р. /Редкол. : Сташис В. В. (голов. ред.) та ін. – К. – Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 74-76.

 

 

Губська О. А. Процесуальні питання звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12. 00. 09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

У роботі визначено сутність і значення закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, обставини та процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності на досудовому слідстві; місце процесуального доказування у процедурі закриття кримінальної справи. Проаналізовано нові обставини звільнення особи від кримінальної відповідальності (у зв’язку з дійовим каяттям, примиренням обвинуваченого з потерпілим) на досудовому слідстві, підстави та умови їх застосування; порушено проблеми визнання особи винуватою у вчиненні злочину при закритті кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами на досудовому слідстві. Сформульовані пропозиції для удосконалення норм чинного кримінально-процесуального законодавства, що стосуються зазначеного питання.

Ключові слова: закриття кримінальної справи, звільнення від кримінальної відповідальності, нереабілітуючі обставини, процесуальне доказування.

 

 

Губская Е. А. Процессуальные вопросы освобождения лица от уголовной ответственности по нереабилитирующим основаниям. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12. 00. 09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам, возникающим при прекращении уголовного дела по нереабилитирующим основаниям и освобождении лица от уголовной ответственности на стадии досудебного расследования.

В работе исследуются сущность и значение прекращения уголовного дела по нереабилитирующим основаниям, обстоятельства и процессуальный порядок освобождения лица от уголовной ответственности на досудебном следствии.

Автор диссертационного исследования пришел к выводу, что порядок прекращения уголовных дел по нереабилитирующим основаниям на етапе досудебного следствия (п. 4, п. 8 ст. 6 КПК) противоречит принципу разделения процессуальных функций в уголовном процессе. В этом случае следователь, вынося постановление о прекращении уголовного дела, тем самым подменяет другие органы, в том числе и судебные, выполняет функции правосудия и обвинения, которые ему не принадлежат.

Проанализированы новые обстоятельства освобождения лица от уголовной ответственности (в связи с деятельным раскаянием, примирением обвиняемого с потерпевшим) на досудебном следствии, основания и условия их применения. Обосновывается необходимость образования судов для несовершеннолетних, которые должны рассматривать вопросы об освобождении несовершеннолетних от уголовной ответственности и применять к ним принудительные меры воспитательного характера.

Обосновывается целесообразность подписания мирового соглашения перед тем, как следователем будет составлено постановление о направлении уголовного дела в суд для освобождения лица от уголовной ответственности по примирению обвиняеиого с потерпевшим.

Автор разделяет изложенную в литературе точку зрения, что на сегодняшний день такой вид освобождения от наказания, как передача на поруки, себя не оправдывает, поскольку не отвечает требованиям времени, а гарантий, что цель перевоспитания будет достигнута именно таким способом, нет. К тому же существуют другие институты освобождения лица от уголовной ответственности, которые более эффективно и полно могут обеспечить интересы правосудия.

Обсуждается проблема: считается ли лицо виновным в совершении преступления при прекращении уголовного дела по нереабилитирующим основаниям на досудебном следствии.

Диссертант разделяет толкование некоторых ученых понятия привлечения лица в качестве обвиняемого, когда лицо на основании собранных доказательств стает одним из главных участников уголовного процесса, в отношенни которого государством в лице органов правосудия публично формулируется и оглашается обвинение в совершении уголовно наказуемого деяния, но сам обвиняемый при этом в силу презумпции невиновности еще не считается виноватым, пока его вина не установлена приговором суда.

Сформулированы предложения по совершенствованию норм действующего уголовно-процессуального законодательства, относящихся к данной проблеме.

Ключевые слова: прекращение уголовного дела, освобождение от уголовной ответственности, нереабилитирующие обстоятельства, процессуальное доказывание.

 

 

O. A. Gubska. Procedural issues related to releasing a person from the criminal responsibility on the basis of non rehabilitation circumstances. – Script.

Dissertation to obtain a scientific degree of the law sciences candidate under the following specialty: 12. 00. 09 – criminal process and criminalistics; judicial expertise. Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2002.

The work specifies the substance and importance of closing of the criminal case on the basis of non-rehabilitated circumstances, circumstances and rules of procedure for releasing a person from the criminal responsibility at the stage of a pre-judicial investigation; as well as the significance of procedural substantiation (proof) within the procedure of closing of the criminal case. New circumstances of release of a person from the criminal responsibility (in connection with effective repentance or reconciliation of defendant and claimant) at the stage of a pre-judicial proceeding, basis and conditions of their applications, have been analyzed. The author has studied certain problems, in particular, whether a person is recognized guilty in making a crime when closing the case on the basis of non-rehabilitated circumstances at the stage of a pre-judicial proceeding, or it’s necessary to recognize him/her guilty prior to closing a respective criminal case.

The author stated proposals related to the improvement of norms of applicable criminal-procedural legislation, which are related to the matter in question.

Key words: closing of a criminal case, release from the criminal responsibility, non-rehabilitated circumstances, procedural substantiation (proof).