Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ГРІДНЄВ ОЛЕКСІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ

 

УДК 616. 33/. 342-085. 33) -06: 576. 8. 095

 

 

14. 01. 02 – внутрішні хвороби

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі госпітальної терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Кравчун Павло Григорович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії і клінічної фармакології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Хворостінка Володимир Миколайович, Харківський державний медичний університет, МОЗ України завідувач кафедри факультетської терапії;

доктор медичних наук, професор Звягінцева Тетяна Дмитрівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, МОЗ України, завідувачка кафедри гастроентерології.

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія, МОЗ України, кафедра гастроентерології і терапії факультету післядипломної освіти

Захист відбудеться “23” січня 2003 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Харків, проспект Леніна, 4.)

Автореферат розісланий “20” грудня 2002 р.

 

 

Актуальність теми. Виразкова хвороба займає одне з провідних місць у структурі захворюваності органів травлення. (Голубчиков М. В. 2000, Филиппов Ю. А. 2001) Визнання етіологічної ролі Helicobacter pylori (H. pylori) у патогенезі виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічного гастриту, пухлин шлунку висунуло на перший план питання своєчасної діагностики і максимально ефективних схем для знищення гелікобактерної інфекції. (Бабак О. Я. 1997, Григорьев П. Я., Яковенко Э. П. 1998, Tytgat G. N. 1997) Способи діагностики гелікобактерної інфекції добре розроблені і дозволяють виявити як безпосередньо бактерії, так і продукти їхньої життєдіяльності (Соловьёва Г. А. 1999, Фадеенко Г. Д. 2001, Atherton J. C. 1997, Cohen H., Lanie L. 1997). Питання ж антигелікобактерної терапії, незважаючи на активні розробки в цьому напрямку, залишаються до кінця не вирішеними (Маастрихтский Консенсус 2-2000). Це по-перше пов'язано з зростаючою стійкістю H. Pylori до антибактеріальних препаратів, яка робить необхідним збільшення кількості антибактеріальних препаратів, що одночасно застосовують або збільшення їхніх дозувань (Glupczvnski Y., Megraund F. et al. 1999, Veldhuyzen Van Zanten S. J. O. еt al. 2000). Одночасне призначення декількох антибактеріальних препаратів, у свою чергу, обумовлює необхідність вивчення їхнього впливу на мікробіоценоз товстої кишки.

Відомо, що мікробіоценоз кишечнику може бути порушений ще до початку антигелікобактерної терапії (Артёмова А. В. и соавт. 1999, Корнійчук О. П. та співав. 2000). Антибактеріальні препарати у складі схем антигелікобактерної терапії можуть як позитивно, так і негативно впливати на мікробіоценоз товстої кишки. А для нормального існування організму людини необхідне збереження нормального мікробного пейзажу кишечнику, тому що мікрофлора займає важливу екологічну нішу в організмі людини, є одним із значних показників гомеостазу і виконує ряд життєво-важливих функцій: захисну, синтетичну, травну, детоксикаційну та інші (Парфенов А. И. и соавт. 1998, Григорьев П. Я. и соавт. 1999, Blum et al. 1999, Харченко Н. В., Черненко В. В. 2000, Ардатская М. Д. и соавт. 2001). Порушення цих функцій може привести до різних захворювань, гіповітамінозів та інших негативних впливів. (Парфенов А. И. 1999, Дегтярева И. И. и соавт. 2000)

Дані літератури з цього питання суперечливі і роботи на цю тему нечисленні. Зараз не існує єдиної точки зору як саме антигелікобактерна терапія впливає на мікробіоценоз товстого кишечнику. Частина авторів відзначає позитивну дію антигелікобактерної терапії на мікробіоценоз товстого кишечнику (з відновленням до еубіозу) у більшої частини хворих, що мали його порушення, до початку лікування (Самедов Б. Х. и соавт. 1999, Верткин А. Л. и соавт. 2000), а у другої частини, порушення залишилася, хоч і мали виражену позитивну динаміку (Решетник Л. А. и соавт. 1999, Рябчук Ф. Н., Пирогова З. И. 1999). Інші автори відзначають посилення вже існуючих порушень мікробіоценозу кишечнику під впливом антигелікобактерної терапії (Безбородный С. Д. 1999, Верткин А. Л. и соавт. 2000, Урсова Н. И., Римарчук Г. В. 2000). Також немає однозначних рекомендацій що до запобіганню цих порушень та відновленню мікробної флори у випадку її негативних змін.

Таким чином, можна вважати актуальним вивчення характеру впливу стандартної антигелікобактерної терапії на стан мікрофлори кишечнику і розробку диференційованого підходу до призначення схем з урахуванням її ефективності і виявлених змін в мікробіоценозі кишечнику.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація на тему «Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки» виконана в рамках спільної науково-дослідної роботи «Розробити диференційовану терапію хвороб шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованих з різними штамами H. Pylori, на підставі вивчення їхніх мікробіологічних характеристик і особливостей клініко-морфологічних проявів зазначених захворювань» № державної реєстрації 0101U000132 кафедри госпітальної терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету і відділу гастроентерології Інституту