Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стратегія відновлення і високоефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України в умовах ринкової економіки

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
50
Язык: 
Українська
Оценка: 
МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
 
ГАРКУША Олексій Миколайович
 
УДК 634. 8: 663. 2+339. 13
 
Стратегія відновлення і високоефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України в умовах ринкової економіки
 
Спеціальність 08. 07. 02 – економіка сільського господарства і АПК
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
 
Миколаїв – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Миколаївській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник БУЗНІ Артемій Миколайович, Інститут винограду і вина “Магарач”, м. Ялта, учений секретар інституту доктор економічних наук, професор ЄРМАКОВ Олександр Юхимович, Національний аграрний університет, м. Київ, професор кафедри соціології праці та підприємництва доктор економічних наук, професор ХАРКІВСЬКИЙ Дмитро Федорович, Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, завідувач кафедри фінансів.
Провідна установа: Кримський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра економіки, м. Сімферополь, смт. Аграрне.
Захист дисертації відбудеться 16. 05. 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38. 806. 01 у Миколаївській державній аграрній академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.
Автореферат розісланий 12. 04. 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. Ф. Клочан
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. Однією з важливих складових АПК України виступає її виноградарсько-виноробний підкомплекс, основними видами продукції якого є виноград та продукти його переробки (соки, вина, коньяки, шампанське тощо), що відрізняються високою споживчою цінністю і користуються попитом у споживачів. Для успішного розвитку галузей цього підкомплексу в Україні, особливо її південних регіонах, є сприятливі грунтово-кліматичні умови і достатня забезпеченість трудовими ресурсами, що дозволяє зробити продукцію підкомплексу конкурентоспроможною не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.
Виноградарство і виноробство мають в нашій країні багатовікову історію розвитку, свої традиції, тривалий час були найбільш доходними, пріоритетними галузями АПК, які забезпечували значні і стабільні грошові надходження не тільки виноградарським господарствам та винзаводам, а й до державного бюджету, у тому числі і валютних коштів від експорту їх продукції. Крім того, виноградарство, будучи трудомісткою галуззю, дозволяє вирішувати проблеми працевлаштування сільського населення і забезпечення більш ефективного використання малопродуктивних схилистих земель, які є малопридатними для вирощування інших сільгоспкультур. Довгий час воно, по суті, було своєрідною страховою культурою у несприятливі роки.
Однак, цілий ряд досить суттєвих помилок в аграрній політиці держави (непродумані ціновий і податковий механізми, розбалансованість фінансово-кредитної системи та ін.) у поєднанні з суворими зимами декількох останніх років призвели підкомплекс до глибокої економічної кризи, зниження його конкурентного статусу. Якщо раніше держава підтримувала господарства і регулювала ринок збуту їх продукції, то сьогодні цього немає. Сучасний внутрішній ринок не в змозі врятувати виробника, бо купівельна спроможність населення країни дуже низька, а продукція підкомплексу занадто дорога.
У результаті вказаного загальна площа виноградників країни за період з 1980 по 2000 рр. зменшилася з 247, 7 до 109, 6 тис. га або у 2, 3 рази, тобто не забезпечувалося навіть просте відтворення виноградних плантацій. Погіршився і стан виноградних насаджень. Закладення нових виноградників через відсутність коштів зведено до мінімуму. Майже повністю втрачено розсадництво. Різко зменшилися валові збори винограду. Якщо у 1981-1985 рр. у цілому по Україні вони складали 906, 2 тис. т, то у 1986-1990 рр. – 764, 8, 1991-1995 рр. – 569, 7, 1996-2000 рр. – 381, 5 тис. т. Високодохідна раніше галузь у багатьох господарствах перетворилася на збиткову.
Занепад виноградарства, звичайно ж, негативно відобразився на обсягах і ефективності виробництва виноробної продукції. Так, об'єм виготовленого у країні виноградного вина за 20 останніх років зменшився з 54, 6 млн. дал (у 1980 р.) до 9, 4 млн. дал (у 2000 р.), тобто у 5, 8 разів. Маючи чудові природно-кліматичні умови для розвитку виноградарства та виноробства, Україна нині перетворилася в імпортера виноматеріалів, коньячних спиртів та вин.
Все вказане свідчить про необхідність найскорішого відродження виноградарсько-виноробного підкомплексу. А це потребує термінових і радикальних заходів. Адже саме виноградарство і виноробство за умови їх належної підтримки є здатними значно прискорити вихід країни з економічної кризи.
Слід визнати, що проблему забезпечення ефективного розвитку виноградарства і виноробства досліджувало у своїх працях ряд вчених, серед яких А. М. Авидзба, А. М. Бузні, С. Ю. Дженєєв, О. П. Дикань, В. І. Іванченко, В. В. Козенко, В. Т. Косюра, О. Д. Лянной, І. Г. Матчина, М. В. Мелконян, Ю. М. Новіков, М. О. Пелях, В. О. Рибінцев, М. С. Сачаво, В. Є. Таїров, В. О. Фуркевич, Р. П. Хачатурян, І. І. Червен, О. Ф. Чернявський, Є. П. Шольц-Куліков та ін. Проте значна частина пов'язаних з функціонуванням підкомплексу питань, на жаль, залишається невирішеною і потребує подальшого всебічного вивчення, теоретичного осмислення, методологічного обґрунтування і практичного втілення. Підкомплексу необхідна система концептуальних і стратегічних заходів щодо його відновлення і подальшого ефективного розвитку в умовах ринкової економіки.
CAPTCHA на основе изображений