Заповідники України: Шацький національний природний парк, Яворівський національний природний парк, Кременецький ботанічний сад.

 

Волинська обл., Шацький р-н. Площа 48977 га.

Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором парку є Волинський державний університет ім. Лесі Українки.

Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. в склад Швацького НПП було включено 606, 8 га колгоспних земель і 6198, 6 га – із складу держземзапасу. Відповідно до Указу Президента України від 16 серпня 1999 р. площу парку було розширено на 16 166, 6 га за рахунок земель запасу (162, 2 га), населених пунктів (664, 4 га) та земель інших користувачів (15 340 га). На території парку існує 56 спортивно-оздоровчих та дитячих таборів, санаторій, пансіонат, 2 рекреаційних пункти, 2 бази відпочинку. За схемою фізико-географічного районування територія НПП віднесена до області Волинського Полісся Поліської провінції зони мішаних лісів південного заходу Східноєвропейської рівнини. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу. Рослинність парку належить до Ковельсько-Сарненського (Західно-Поліського) округу Поліської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Це унікальна для Українського Полісся місцевість з великим озерним комплексом (23 озера) флювіогляціального та карстового походження загальною площею 6 348, 8 га, з яких Світязь є найбільшим і найглибшим озером природного походження на Україні. На території парку переважають соснові ліси, чорницево-зеленомохові та евтрофні осокові болота. До Зеленої книги України занесено 14 рослинних угруповань. До Червоної книги України занесено 28, а до Європейського червоного списку – 1 вид флори. До Червоної книги України занесено 33, а до Європейського червоного списку – 5 видів фауни.

 

 

Львівська об, Яворівський та Жовківський р-ни. Площа 7078, 6 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 4 липня 1998 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Науковим куратором парку є Львівський національний університет ім. І. Франка. Основою для створення Яворівського НПП став регіональний ландшафтний парк „Яворівський», офіційно затверджений Львівською обласною Радою в 1996 р. на площі 4190 га.

В даній місцевості збереглися цікаві історичні об'єкти, пам'ятки архітектури, церкви та монастир. За фізико-географічним районуванням це район Розтоцько-Опільської горбогірної області Західноукраїнської лісостепової провінції. За геоботанічним районуванням рослинність парку віднесена до Розтоцького округу Балтійської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Переважаюча більшість території парку вкрита лісом. Найбільш характерні грабово-дубові, сосново-дубові, соснові, а в понижених ділянках – вільхові ліси. Букові ліси приурочені до горбистих ландшафтів і мають обмежене поширення. З 700 видів рослин близько 40 видів занесено до Червоної книги України.

 

 

Місто Кременець. Площа 200, 0 га. Затверджено Постановою Ради Міністрів УРСР від 17. 03. 90 р. № 57.

Підпорядковано Кременецькій міській Раді. Cад створено у 1806 р. при Вищій Волинській гімназії м. Кременця. Його засновником став видатний майстер садово-паркової архітектури XIX ст. ірландець Діонісій Мак-Клер. Cад закладався на площі 4, 5 га і включав парк для відпочинку, розсадники-шкілки, розарій та оранжереї. Для створення експозицій використовувались саджанці з різних парків України, а також Росії, Швеції, Данії, Англії та інших країн Європи. До 1810 р. тут було зібрано 1 662 види екзотичних рослин та більше 600 видів місцевої флори, а площа саду була розширена до 20 га. В цей час ботанічний сад очолював професор ботаніки та зоології Віллібальд Бестер. У 1819 р., коли Вища Волинська гімназія реорганізується у Кременецький ліцей, сад вступає в період розквіту, його колекційний фонд нараховує 12 000 видів і форм рослин. Після закриття ліцею у 1832 р. Кременецький ботанічний сад припиняє свою діяльність як науково-дослідна установа. У 1950 р. в приміщенні колишнього ліцею відкривається педагогічний інститут. В той же час починаються роботи з інвентаризації рослин саду, розширюється його площа, закладається фруктовий сад, відновлюється робота в оранжереї. У 1969 р. інститут переводиться у м. Тернопіль, старий парк відходить у відання педагогічного училища. Як науково-дослідна установа Кременецький ботанічний сад знов відроджується у 1990 р., коли згідно Постанови Ради Міністрів УРСР він став об'єктом природно-заповідного фонду республіканського значення. На даний час у Кременецькому саду зростають 551 вид та 234 сорти рослин. Колекція деревних і кущових рослин складає 151 вид і форму, трав'янистих судинних рослин природної флори – 150 видів, плодових – 50 видів та 40 сортів, овочево-кормових – 35 видів і 70 сортів, лікарських та пряних – 30 видів та 4 сорти, квітково-декоративних – 80 видів і 120 сортів. Колекція рослин закритого ґрунту складається з 55 видів. В саду зростають 5 ендеміків регіону та 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України.