Основні макроекономічні показники системи національних рахунків і методи їх розрахунку

b) В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу. Це означає, що вартість продукту, з одного боку – це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншого боку – це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів. Отже, одна й та сама величина для виробників продукту є витратами, а для власників виробничих факторів -доходами. Тому витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі. Слід визначити, що рівність між витратами і доходами досягається не завжди. Проте ринковий механізм постійно працює на вирівнювання витрат з доходами. В окремих випадках для досягнення цієї рівноваги в економічні процеси втручається держава.

c) СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообороті, а крутооборот – це безперервний потік «витрати – доходи». Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому потоку немає ні початку, ні кінця.

У таблиці 1. 2. відображено структуру суб’єктів, що отримують первинні доходи, та форми доходів

Таблиця 1.2. Форми первинних доходів та суб’єкти, що їх отримують

№ з/п Отримувачі первинних доходів Форми доходів

1 Підприємства і корпорації Прибуток

2 Власники землі і капіталу Орендна плата, рента, процент

3 Наймані працівники домогосподарств Заробітна плата

4 Органи державного управління Податки на виробництво та на імпорт

 

Із цього випливає висновок: щоб збільшити доходи необхідно збільшиш витрати, а щоб витрати зросли, потрібно одержати більше доходу. Концепція господарського кругообороту розглядає, таким чином, виробництво, розподіл і перерозподіл продукту і доходу, формування національного багатства як різні, але взаємопов'язані аспекти процесу відтворення.

 

 

Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість.

Повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг, вироблених певною галуззю, групою виробників або економікою в цілому, включає, крім доданої вартості, також проміжне споживання.

Додана вартість характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Слід підкреслити, що додана вартість як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту.

Технічно макроскопічне рахівництво базується на запозиченому з бухгалтерського обліку принципі подвійного запису, згідно з яким СНР є взаємопов'язана сукупність двосторонніх рахунків (балансових таблиць), а кожний економічний показник (економічна операція) записується у дебеті одного рахунку й кредиті іншого, що кореспондує з ним. Тобто кожний рахунок сам по собі має вигляд балансової таблиці, одна сторона якої характеризує ресурси, а інша -їхнє використання.

Існує шість основних методологічних принципів СНР

1) Перша особливість полягає в тому, що в СНР існує відмінність між національною та вітчизняною «основами» реєстрації показників. Тому й розрізняють показники валового внутрішнього продукту та валового національного доходу.

2) Друге правило, яке закладене в основу розрахунків макроекономічних показників, – це рівність доходів і витрат. Цей принцип випливає із замкненості і економічної системи і стверджує, що всі витрати на купівлю товарів і послуг неминуче є доходами виробників цієї продукції. виходячи із цього принципу, будь-яка дія, що впливає на витрати, мусить обов’язково відбитися на доходах, і навпаки – все, що впливає на доходи, надалі відбивається на витратах.

3) Наступний принцип – це чітке розмежування між рухом товарів та послуг та потоками доходів (заробітна плата, рентні та процентні доходи, прибуток).

4) Четвертий принцип полягає в тому, що при вимірюванні випуску важливо уникнути подвійного рахунку – ситуації, коли одна й та сама операція може бути врахована двічі. З цією метою в СНР вирізняють такі поняття:

- проміжна продукція – це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу;

- кінцева продукція – товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання. Не для подальшої переробки чи перепродажу;

- додана вартість фірми – вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва.

При розрахунку внутрішньо валового продукту враховується вартість кінцевої продукції і віднімається вартість проміжних товарів і послуг. Тому що, у вартості кінцевих продуктів уже враховано усі наявні проміжні операції. Але, оскільки на макрорівні, надто складно визначити кінцеві товари (галузей-виробників дуже багато, і не завжди можна чітко визначити, як буде використано вироблений продукт – на кінцеве чи проміжне споживання), то ВВП розраховують як суму доданих вартостей усіх виробників.

5) П’яте питання, яке заслуговує на увагу: в СНР для розрахунку загальної вартості виробництва використовують ринкову ціну итоварів і послуг. Та скільки певні товари і послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни, то для їхньої оцінки застосовують умовно нараховану, або імпутовану вартість.

Одна із сфер, де застосовують імпутування, – домашні господарства.