Звіт з переддипломної практики на Відкритому акціонерному товаристві Тернопільське об’єднання "Текстерно"

Наприклад, термін дії патенту на винахід в Україні складає 20 років, на промислові зразки – 10 років, на корисну модель – 5 років. Термін використання може обумовлюватися в самому документі, наприклад, в ліцензії або авторському договорі. Якщо термін дії нематеріального активу не встановлений законодавчо, то підприємство має право призначити цей термін самостійно. При цьому термін використання нематеріального активу у разі потреби може бути переглянутий в кінці року (п. 31 П (С) БО-8).

Метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

 

 

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлено в П (С) БО 9 «Запаси». Норми цього Положення застосовуються комунальними підприємствами в частині операцій, які мають місце в їх діяльності, починаючи з 2000 року. Розглянемо ключові норми П (С) БО 9 стосовно діяльності підприємств комунальної галузі.

Визнання та класифікація виробничих запасів – виходячи з п. 4 П (С) БО, запаси слід характеризувати як не грошові оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають в процесі виробництва або утримуються для споживання під час виробництва послуг, продукції, виконання робіт, а також управління підприємством. Запаси визнаються в обліку і звітності, якщо вони відповідають критеріям визнання активу і підприємство має право на запаси.

Класифікація запасів по рахунках для кожного підприємства залежить від місця запасів у процесі виробництва або надання послуг. Для підприємств найбільш характерною класифікацією запасів з відображенням в робочому плані рахунків є наступна:

•20 «Виробничі запаси» з всіма субрахунками відповідно;

•22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з субрахунками за видами предметів (далі – МПШ) ;

•23 «Незавершене виробництво» по субрахунках допоміжного та обслуговуючого господарства;

•28 «Товари».

Облік запасів на підприємствах, в організаціях та в інших юридичних осіб не залежно від форм власності (крім бюджетних установ) з 01. 01. 2000 року регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 “Запаси”.

Це Положення визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Згідно з цим стандартом, запаси – це активи, які: зберігають для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; зберігають для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством

При цьому, згідно із ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, активи – це ресурси, контрольовані підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, зумовить отримання економічних вигод у майбутньому.

Отже, запаси вважаються активом, якщо є ймовірність отримання економічної вигоди в майбутньому від якого-небудь використання такого запасу.

Згідно п. 6 П (С) БО № 9 до складу запасів включають:

сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб

незавершене виробництво у вигляді не оброблених і не складених до кінця деталей, вузлів, виробів та незавершених технологічних процесів

готову продукцію, виготовлену на підприємстві, яка призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та зберігаються підприємством з метою подальшого продажу

малоцінні та швидкозношуючі предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом).

За економічною класифікацією всі виробничі запаси поділяються на категорії. Так, на Тернопільському БПК вони поділяються на сировину і матеріали, куповані напівфабрикати, паливо, тару та ін.

У залежності від технічних ознак запаси класифікуються на групи, підгрупи, за видами і найменуваннями, сортами, розмірами та іншими ознаками.

Запаси можуть надходити на підприємство з різних джерел:

купівля в постачальників

придбання підзвітною особою

шляхом внесення в статутний капітал

безоплатне надходження

шляхом виявлення лишків під час проведення інвентаризації та ін.

На “Текстерно” поставки такої сировини як бавовна здійснюється на давальницьких умовах. Основним постачальником виступає київська фірма ТОВ”Торговий дім „Альтаір”. Розрахунки з постачальниками на “Текстерно” відображаються в “Журнал – ордері №6”.

В момент надходження матеріальні цінності оформляються за первісною вартістю, яка залежить від джерел надходження цих засобів. Списання матеріальних цінностей відбувається за допомогою «Акту на списання матеріальних цінностей» (Додаток 18).

При придбанні за плату первісна вартість матеріальних цінностей складається з таких фактичних витрат:

сум (включаючи націнки, надбавки), що сплачуються згідно договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків

сум ввізного мита

сум непрямих податків у зв’язку з придбанням матеріальних цінностей, які не відшкодовуються підприємству

транспортно-заготівельних витрат

інших витрат, безпосередньо