+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Курсова робота
К-во страниц:
30
Язык:
Українська
група дослідників відкрила тип цвілі, здатної розкладати ціаніди металів, вивільняючи ціан, на який успішно впливає знову відкрита вченими бактерія. Дотепер існував єдиний шлях, а саме вивіз забрудненого масиву ґрунту і його спалювання. Відкрита вченими бактерія, що живе в ґрунті, забрудненої ціаністими з'єднаннями, може виживати при дуже високій концентрації останніх. Нові відкриття японських дослідників можуть бути використані для рішення проблеми ліквідації забруднення поблизу хімічних заводів, а також заводів по спаленню вугілля. Наступним завданням учених є підтвердження в процесі подальших досліджень припущення, що відкрита бактерія дійсно ефективна в процесі ліквідації забруднення ґрунту ціаністими з'єднаннями.
Група фахівців з Національного технологічного інституту біонаук і людини в спільних дослідженнях із ученими з університету Цукуба й компанії «Ракуто касей» відкрила дві бактерії, які здатні розкладати деякі використовувані в промисловості пластичні маси.
За прогнозом учених, до наступного сторіччя пластмаси, здатні розкладатися під впливом бактерій на менш хімічно шкідливі складові, повністю витиснуть пластмаси, використовувані зараз у промисловому виробництві. Нові пластичні матеріали, попит на які стрімко росте, уже з'являються на японському ринку. Так, наприклад, фірма «Сева хайполімер» в 1994 р. закінчила будівництво заводу, що у рік здатний випускати 3 тис. т поліефіру, що біорозкладається, під маркою «Біонол».
Широко відома значна роль іноземної техніки й технології в післявоєнному розвитку НДДКР у Японії. І на сучасному етапі японські фірми, активно форсуючи власні фундаментальні дослідження, зокрема в галузі біотехнології, аж ніяк не відмовляються від колишньої практики імпорту передових закордонних досягнень.
Японські біотехнологічні компанії укладають ліцензійні угоди й активізують пряме інвестування в приватні фірми США й країн Західної Європи. Близько 28 японських приватних компаній, серед яких «Міцубісі касей коге», «Мідорі дзюдзи» і «Санторі», або є акціонерними власниками невеликих американських компаній, або містять ліцензійні угоди або проводять спільні дослідження.
Фірма «Сумітомо кагаку коге» робить інтерферон по ліцензії англійської фірми «Велкам фаундейшн» і клінічне випробування гормонів росту, отриманих по ліцензії американської фірми «Джинентек». Фірма « Міцубісі касей коге» робить інтерферон з використанням технології «Джинентек», а також розробляє метод одержання урокінази за допомогою технології рекомбінантних ДНК фірми «Дженекс» (США).
Фірма «Тейдзін» у кооперації з американською фірмою «Зимогенетикс» здійснює масове виробництво протину С з допомогою технології генетичної інженерії. Протин С контролює процеси згортання крові. Припускається, що він буде ефективним засобом проти деяких видів раку й цирозу печінки.
Японські фірми воліють укладати ліцензійні угоди, як правило, на надання права на виробництво й збут продуктів, розроблених дрібними американськими фірмами. Японські компанії поряд із західноєвропейськими забезпечили можливість збуту своєї продукції в міжнародному масштабі, зокрема в США, які є для них найбільшим ринком збуту. В останнє десятиліття, крім укладання ліцензійних угод, спостерігається прагнення японських і американських фірм до спільних досліджень в області біотехнології.
Стимулом для японських компаній служить перевага американських партнерів у створенні нових видів продукції й процесів за допомогою біоінженерії. Американські фірми використовують значний досвід японських компаній у ферментаційних процесах, що забезпечує останнім перевагу у великомасштабному виробництві. Прагнучи до спільних досліджень, американські фірми переслідують також мету проникнення на японський ринок своєї фармацевтичної продукції. Перші філії американських біотехнологічних компаній у Японії й філії японських фармацевтичних компаній у США сталі з'являтися з початку 80-х років.
Деякі японські фірми, наприклад «Такара сюдзо» – відомий виробник спиртних напоїв, пов’язує свої плани з біотехнологічними дослідженнями. Із цією метою роблять зусилля для виробництва продукції за рубежем, іде пошук партнерів по проведенню спільних досліджень і випуску нових лікарських препаратів на ринок. НДІ біотехнологічних досліджень фірми «Такара сюдзо» був створений в 1970 р. в Оцу (преф. Сіга). Фірма разом з одним з американських університетів працює в цей час над новою технологією рекомбінантних ДНК. Вона має філію в Китаї.
У штаті фірми «Такара сюдзо» 96 китайських дослідників, що пройшли стажування в США для підвищення кваліфікації в проведенні біотехнологічних досліджень. Фірма збільшує прибуток за рахунок продажу своїх технологічних розробок за допомогою ліцензійних угод. У майбутньому вона планує зосередити зусилля саме на комерціалізації своїх готових розробок, а не на розширенні спектра фундаментальних досліджень.
Із середини 80-х років закордонні фірми активізували будівництво своїх лабораторних комплексів у Японії, для роботи в яких залучалися і японські фахівці. Так, американська фірма «Апджон» почали в жовтні 1986 р. будівництво своєї лабораторії в Цукубе (преф. Ібаракі). «Апджон» пропонувала до того ж створити близько 20 невеликого масштабу дослідницьких баз для спільних досліджень із місцевими університетами, а також із залученням фахівців з інших країн, зокрема із ФРН, Англії й Франції. Англійська фірма «Глахо холдінгс» планувала побудувати в Японії Центр фундаментальних досліджень.
З метою з'ясування можливостей міжнародного науково-технічного співробітництва в галузі біотехнології організується відвідування японськими делегаціями ведучих біотехнологічних фірм в Англії, ФРН, Швейцарії, Франції й США, а також проведення переговорів з міністерствами, що цікавлять відповідні роботи в цих країнах.
Висновки
Великий стрибок у розвитку біотехнології відбувся в 80-і роки, коли вперше вдалося виділити окремі гени й впровадити їх в інші організми. З тих пір молекулярна біологія й генна інженерія переживають бурхливий зріст.
Якщо в 80-і роки японські біотехнологічні фірми прагнули розробити ті або інші продукти, налагодити виробництво й самостійно реалізувати їх на ринку, то тепер багато хто з них зосередили увагу на розробці й реалізації технологій, застосовуваних у багатьох галузях.
На сучасному етапі результати різних досліджень в області генної інженерії стали широко використовуватися, зокрема в медичній діагностиці й лікуванні різних важких недуг (рак, СНІД, порушення функцій мозку людини), у рішенні проблем захисту навколишнього середовища, у хімічній, фармацевтичній, харчовій індустрії, при створенні нових порід тварин і сортів рослин із заданими властивостями. Розширення тематики й сфер практичного використання результатів біотехнологічних досліджень відбувається на фоні вдосконалювання технологічної інфраструктури за рахунок створення нових установ, що координують і активізують НДДКР.
У Японії на відміну від США застрільниками НДДКР у біотехнології є великі промислові фірми. Зосередження фінансових, трудових і матеріальних ресурсів для проведення НДДКР у великих компаніях дозволяє останнім здобувати значний практичний досвід в удосконалюванні традиційних і форсуванні новітніх напрямків у біотехнології. У цей час біотехнологією в Японії активно займаються дрібні й середні фірми. Поряд із проведенням прикладних досліджень у біотехнології приватні фірми форсують фундаментальні дослідження й підготовку висококваліфікованих фахівців.
Характерним явищем протягом останніх 20 років є активне поширення науково-дослідних асоціацій в області біотехнології, що формуються із приватних промислових фірм (ведучих виробників), часто з ініціативи державних органів.
Активізуються контрактні дослідження із закордонними партнерами, зокрема по проведенню найбільш тривалих, а іноді й ризикованих клінічних випробувань різних лікарських препаратів. Цю форму співробітництва воліють здійснювати малі й середні фірми.
Багато приватних фірм традиційних галузей промисловості (металургійна, текстильна, харчова), а в останні роки навіть електронні й автомобільні фірми стали проникати в біотехнологію. Правлячі кола Японії відводять цьому напрямку важливу роль у технічному переоснащенні виробництва, роблять активне сприяння приватним промисловим фірмам з метою гарантувати останнім добування прибутку й стійку перевагу в конкурентній боротьбі на світовому ринку біотехнологічної продукції.
Список використаних джерел:
1. Биотехнология – роскошь или необходимость? // Фармэксперт. – 2009. – № 9.
2. Слияния и поглощения на биотехнологическом рынке // Рант, 2009.
3. Завьялова Е. В., Этокова Е. В. Биотехнология: опыт Запада. – Киев: Рант, 2008.
4. Фостер Рид С., Рид Лажу А. Биотехнология: опыт Запада. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2009.
5. Хоган П. Биотехнология. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2008.
6. Слияние компаний в биотехнологическом секторе: кто, с кем и зачем // Провизор. – 2009.
7. Бугайченко Л. Биотехнология: виды на будущее издалека. По материалам «Scrip World Pharmaceutical News» // М. : Альпина Бизнес Букс, 2008.
8. В. Новіков, Ю. Сидоров, О. Швед. Тенденції розвитку комерційної біотехнології, ISSN 0372 Вісник НАН України, 2008.
9. Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук. Біотехнологія. Вісник НАН України, Енергоресурс, 2008.
10. Ю. Потапов. Тенденції розвитку комерційної біотехнології. Вісник НАН України, 2008.