Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

 

НІКОЛАЄВА АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА

 

УДК 81'37: (001. 4: 004)

 

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ, КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

 

Спеціальність 10. 02. 01 – українська мова

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Харків-2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор, Калашник Володимир Семенович, завідувач кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Баранник Дмитро Харитонович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри української мови кандидат філологічних наук, професор Ярещенко Артур Петрович, Харківський інститут управління, професор кафедри мовознавчих дисциплін.

Провідна установа Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди Міністерства освіти і науки України, кафедра української мови, м. Харків.

Захист відбудеться «19» червня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64. 051. 07 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-37.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий «17» травня 2002 р.

 

 

Сучасна термінотворчість у різних мовах характеризується цілеспрямованим науковим впливом на процеси впорядкування окремих терміносистем, їх уніфікацію, стандартизацію, гармонізацію як на національному, так і на міжнародному рівнях. Спеціальне регулювання розвитку термінологічної лексики зумовлюється об'єктивними чинниками, насамперед реальною потребою суспільства в однозначній науковій комунікації.

Розвиток новітніх технологій, упровадження досягнень науково-технічного прогресу у різні сфери суспільного життя, виникнення сучасних інформаційних мереж зумовлюють появу відповідних терміносистем, однією з яких є терміносистема програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації. Ця система в українській мові перебуває на стадії становлення.

В україністиці комп'ютерна термінологія ще не була предметом всебічного наукового дослідження. Пропонована робота являє собою першу спробу системного структурно-семантичного аналізу української комп'ютерної лексики.

Концептуальним підґрунтям дослідження стали праці науковців, в яких висвітлюються загальні проблеми термінознавства (В. Акуленко, В. Даниленко, А. Д'яков, Т. Кияк, І. Кочан, А. Крижанівська, Д. Лотте, Г. Мацюк, Т. Панько, О. Реформатський, Л. Симоненко, О. Суперанська та ін.), а також окремі питання, що стосуються різних галузевих терміносистем (Л. Боярова, М. Годована, І. Корнейко, О. Покровська, І. Сабадош та ін.).

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного наукового опису структурно-семантичних особливостей терміносистеми галузі комп'ютерної техніки, вироблення цілісних уявлень про структурні, семантичні, словотвірні ознаки аналізованої лексики, встановлення джерел її формування та системних зв'язків у ній.

Головною метою дисертаційного дослідження є з'ясування структурно-семантичної будови терміносистеми програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації та лексико-семантичних процесів, що відбуваються в ній.

Джерельною базою роботи є словники, монографії, збірники наукових праць, підручники та посібники для вищих і середніх навчальних закладів. Усього використано 50 джерел; загальна кількість проаналізованих термінів становить 5100 лексичних одиниць.

Мета дослідження зумовлює необхідність виконання таких практичних завдань:

- проведення стратифікації усього шару лексики термінології галузі комп'ютерної техніки з урахуванням структурних, семантичних та типологічних ознак;

- здійснення екстралінгвістичного аналізу відповідної термінології;

- розгляд словотвірних та структурних особливостей термінів названої галузі, визначення співвідношення національних та міжнародних компонентів у складі комп'ютерної лексики;

- аналіз лексико-семантичних процесів, що відбуваються у терміносистемі програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації.

Розв'язання цих завдань неможливе без висвітлення окремих теоретичних питань, зокрема тих, що стосуються визначення терміна і особливостей термінології галузі як цілісної системи, співвідношення і взаємодії внутрішньомовних та позамовних чинників розвитку спеціальної лексики.

Об'єктом дослідження є українська термінологія галузі комп'ютерної техніки.

У роботі використано різні наукові методи: спостереження, узагальнення, компонентного аналізу, порівняльно-зіставний та описово-синхронічний.

Наукова новизна роботи визначається тим, що вона є першим в україністиці системним дослідженням вітчизняної термінології комп'ютерних наук. Термінологічна лексика програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації розглядається як складний комплексний об'єкт і вперше аналізується як система, визначаються тематичні групи номінацій комп'ютерної галузі, описуються словотвірні процеси у терміносистемі комп'ютерних наук та аналізується специфіка лексико-семантичних ознак досліджуваної термінології.

Теоретичне значення роботи полягає в уточненні поняття дефініції терміна з урахуванням етимології, структури, семантики та сфери функціонування; у визначенні спільного й відмінного в термінології та номенклатурі досліджуваної галузі; у виявлені специфіки деривації у комп'ютерній термінології.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її матеріалів та результатів дослідження в курсах лекцій зі словотвору, ономастики, спецкурсах із проблем термінознавства, теорії та практиці лексикографії, а також у подальших лінгвістичних студіях, присвячених проблемам створення інформаційних мов, алгоритмів машинного перекладу, опрацювання інформації, записаної природними мовами за допомогою комп'ютерів та лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем управління.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладалися на II Всеукраїнській конференції „Українська термінологія і сучасність» (Київ, 1997), конференціях: „Творчий доробок Ю. Шевельова і сучасні гуманітарні науки» (Харків, 1998), „Міф і міфопоетика у традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості» (Харків, 1999), „Філологічні аспекти дослідження дискурса» (Харків,