Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Cоціальна політика України

Предмет: 
Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
15
Язык: 
Українська
Оценка: 
Зміст
 
1. Хто визначає соціальну політику України? На які верстви населення вона спрямована?
2. Які соціальні інститути здійснюють соціальну політику? Чи можуть на неї впливати люди?
Список використаної літератури
 
1. Хто визначає соціальну політику України? На які верстви населення вона спрямована?
 
Історично склалось так, що в умовах кожної конкретної країни чи регіону під впливом певних чинників, особливостей економічного та соціокультурного розвитку формується та втілюється на практиці певна модель соціальної політики
Соціально-правовим першоджерелом національного законодавства України вважаються документи, розроблені міжнародним співтовариством в Організації Об’єднаних Націй. Наступними по важливості соціально-правовими нормативами були документи Міжнародної організації праці (МОП). Що ж стосується власне України, то у вітчизняному правознавстві визначилась тенденція до виокремлення особливої галузі права – права соціального.
Нині існує велика кількість нормативно-правових документів, що регламентують діяльність соціальної сфери. Основні соціальні права громадян проголошені у статтях 46-49 Конституції України.
Законодавство України закріплює право громадян на соціальний захист та встановлює види соціального забезпечення. Зокрема, закріплюється право на забезпечення у старості, при втраті годувальника, у разі втрати повної чи часткової працездатності, при тимчасовій втраті працездатності, а також у випадку безробіття, що сталося з незалежних від громадянина причин.
На підставах, визначених законодавством, громадяни мають право на отримання пенсій та інших видів соціальної допомоги.
Громадяни України, відповідно до законодавства, мають право на одержання у встановленому порядку жилого приміщення (квартири) у будинках державного житлового фонду, у будинках громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів. Житлові будинки, побудовані громадянами або придбані ними на основі цивільно-правових угод, є їх власністю.
Основним елементом, що визначає життєвий рівень громадян, є одержувана ними заробітна плата. З метою гарантування певного розміру оплати працівникам за виконану ними роботу держава в законодавчому порядку встановлює мінімальну заробітну плату. Залежно від темпів зростання споживчих цін, підвищуватиметься мінімальний розмір заробітної плати, пенсій, стипендій, розмір грошової допомоги громадян з мінімальними доходами.
Право на охорону здоров’я проголошене ще у Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права. Цільовий комплексний підхід до вирішення проблем охорони здоров’я громадян України забезпечують відповідні соціально-економічні, медико-санітарні і оздоровчо-профілактичні програми, які фінансуються державою.
Правовідносини, що виникають у процесі державного соціального страхування, регулюються Основами законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які були прийняті 14. 01. 98. Соціальне страхування, на відміну від звичайного, нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю людини як члена суспільства і базується на понятті соціального ризику. Соціальним ризиком загалом вважають ризик втрати заробітку в разі відсутності попиту на працю або втрати працездатності.
Основними формами соціальної допомоги населенню, відповідно до чинного законодавства, на сьогодні є:
1. Фінансова допомога (сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, виплати по безробіттю та ін.), безготівковий вид допомоги – житлові субсидії, часткове зменшення вартості чи безплатне надання товарів та послуг та ін. ; пільги, в тому числі малозабезпеченим сім’ям; особам, які доглядають тяжкохворих та інвалідів, що потребують постійного догляду та за відсутністю такого підпадають під опіку держави; молодим сім’ям при народженні дитини; сім’ям, які усиновляють чи беруть на утримання (фостеринг) дитину або людину похилого віку; безробітним, що починають власний бізнес, та ін.
2. Послуги: перекваліфікація, підвищення кваліфікації; соціальне обслуговування одиноких непрацездатних осіб та інвалідів; соціальний супровід; соціальна реабілітація; соціальна корекція; сприяння соціальній адаптації в суспільстві.
3. Консультативно-інформаційна допомога. Вона може набувати характеру масових заходів, а також надаватися в індивідуальній формі (профорієнтаційне консультування, юридичні консультації з певних питань соціального захисту).
4. Санкціонування соціально небажаних чи небезпечних дій. Подібні дії караються шляхом застосування відповідних адміністративних, фінансових, карних заходів. Отримані від застосування означених санкцій кошти можуть бути направлені на фінансування системи соціальних заходів з попередження чи боротьби з соціально небезпечними явищами.
5. Правові статуси, які передбачають надання особі додаткових прав та встановлення обов’язків з боку держави. На сьогодні в Україні діють статуси народного депутата, ветерана, ліквідатора аварії на ЧАЕС, безробітного, біженця та деякі інші.
6. Угоди – трудові (колективні договори, індивідуальні контракти), між соціальним партнерами (в тому числі міжнародні).
На сьогодні в Україні триває реформування всіх сфер суспільного життя, в тому числі й соціальної сфери. Для підтримання належного життєвого рівня соціально вразливих категорій населення створена і законодавчо визначена система державних гарантій. На регіональному рівні діють затверджені облдержадміністраціями соціальні програми «Турбота», «Піклування», «Ветеран», «Милосердя», якими передбачено заходи щодо розвитку мережі установ по соціальному обслуговуванню громадян похилого віку та інвалідів.
Реальну підтримку сімейного бюджету малозабезпечених верств населення забезпечує запроваджена з 1995 року державна програма житлових субсидій, якою передбачено пільги в оплаті житла, комунальних послуг і палива. Постійно розвивається та вдосконалюється система адресної соціальної підтримки малозабезпечених верств населення.
Проблема малозабезпеченості у нашому суспільстві пов’язана також із безробіттям населення. Передусім кожна людина, відповідно до Конституції України, має право на працю.
Завдання державної політики щодо зайнятості населення визначаються державною і територіальними програмами зайнятості. Так, на 2005-2006 рр. було передбачено створити понад 1, 4 млн. робочих місць, зокрема близько 560 тис. орієнтованих на молодих безробітних.
Слід зазначити також, що від кількості працюючого населення залежить
CAPTCHA на основе изображений