Діагностика і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА

 

ГОНЧАРОВА ЯНА АНАТОЛІЇВНА

 

УДК 616. 833-07-08

 

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РЕЦИДИВУЮЧУ НЕВРОГЕННУ АМІОТРОФІЮ

 

14. 01. 15 – нервові хвороби

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ -2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Євтушенко Станіслав Костянтинович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра дитячої та загальної неврології з курсом рефлексотерапії факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Западнюк Богдан Віталійович, Центральний шпиталь МВС України, начальник відділу неврології доктор медичних наук, професор Скочій Павло Григорович, 

Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, професор кафедри нервових хвороб.

 

 

Актуальність теми. Больові синдроми плечового поясу займають значне місце у структурі захворювань периферичної нервової системи (14-16%) і у зв'язку з виразними своїми проявами призводять до тривалої втрати працездатності. (Скоромец А. А., 1973; Леонович А. Л. та співавт., 1985; Quan D., 1994; Євтушенко С. К. та співавт., 2001). До однієї з причин ураження плечового пояса відносять своєрідний клінічний симптомокомплекс, що викликає розвиток аміотрофії плечового поясу, який довго не мав загальноприйнятої назви, і позначався як неврогенна аміотрофія (НА), невропатія плечового поясу, множинний неврит плечового поясу, гострий брахіальний радикуліт, гострий плечовий неврит, симптом зубчастого м'яза. У 1948 році англійські вчені М. Персонейдж і Дж. Тернер проаналізували 136 випадків невриту плечового поясу, які мали гострий початок, супроводжувалися вираженим больовим синдромом та аміотрофіями проксимальних відділів руки, плечового поясу, і запропонували назву хвороби – невралгічна аміотрофія. Надалі, переважно у англомовній літературі, вона стала називатися їхніми іменами – синдром Персонейдж-Тернера (Sierra A., 1991; Wilbourn A. J., 1993). За даними статистики поширеність захворювання складає 1, 64 на 100000 населення, чоловіки хворіють приблизно у два рази частіше (Quan D., 1994). 

За даними багатьох авторів, чинниками, що викликають НА, є інфекції, травми й оперативні втручання, а також вакцинації (Аверьянов Ю. Н. і співавт., 1992; Шутов А. А., 1992; Скочій П. Г., 1995). Але питання етіології захворювання залишаються недостатньо ясними, виділяються й інші фактори у розвитку цього захворювання, такі як: судинний, вірусні інфекції, переохолодження, загострення хронічних захворювань (Леонович А. Л., 1985; Wilbourn A. J., 1993; Quan D., 1994; Євтушенко С. К., 1995). За даними Гаусманової-Петрусевич І. (1971), Бєлова А. Н. (1997), Гехта Б. М. (1997), відокремлюється фактор демієлінізації. Незважаючи на відносно невисоку поширеність НА, Weikers N. J. et al. (1989) зауважують, що проблема є актуальною у зв’язку зі значними труднощами, які виникають при розпізнаванні даної патології. У той же час практично відсутні дослідження, присвячені питанням ранньої, а головне – достовірної діагностики НА (Євтушенко С. К., 1995; Западнюк Б. В., 1999; Schady W., 1989). Не має і єдиних поглядів на патогенез захворювання, на можливість ранньої мієліно- та аксонопатії, суперечливі дані з нейроімунології, не досліджені дані допплерографії. Не вивчені характер і рівень ураження невральних структур і, як наслідок, відсутній єдиний підхід до терапії даного контингенту хворих. 

Серед літератури мало робіт про патогенетично обґрунтоване лікування хворих на НА і відсутні дані про лікування рецидивів. У зв’язку з цим вивчення особливостей перебігу та лікування неврогенної аміотрофії є актуальними. 

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Робота є фрагментом НДР кафедри дитячої і загальної неврології з курсом рефлексотерапії Донецького державного медичного університету за темою №0100U00003 «Вивчити й удосконалити критерії діагностики гетерогенних ішемічних, запально-демієлінизуючих уражень нервової системи в осіб молодого і середнього віку та розробити нові підходи до комплексного лікування, реабілітації та профілактики». Термін виконання 2000-2002 рр. 

Мета роботи. Розробка алгоритму ранньої клініко-інструментальної діагностики і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію для зменшення термінів лікування та профілактики рецидивування. 

Задачі дослідження. Розробити методику ранньої клініко-інструментальної діагностики неврологічних проявів у хворих на НА. Виявити причинні фактори розвитку НА та її рецидивів. Дослідити електронейроміографічні (ЕНМГ) особливості нервово-м'язового апарату при больових синдромах плечового пояса в гострий період. Вивчити провідність нервових імпульсів по проксимальних нервах плечового поясу у хворих на НА. Розробити алгоритм диференційної терапії аксоно- і мієлінопатій при НА. 

Об’єкт дослідження: хворі на рецидивуючу неврогенну аміотрофію. 

Предмет дослідження: особливості методів комплексної діагностики, клініки, перебігу і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію. 

Методи дослідження: клініко-лабораторні, біохімічний, імунологічний, інструментальний (ЕНМГ, УЗДГ, МРТ, КТ шийного відділу хребта), статистичний. 

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: 

1. Проведено порівняльне ЕНМГ-дослідження нервово-м'язового апарату плечового сплетіння при різних причинних факторах розвитку НА. При цьому доведено, що явища аксоно- і мієлінопатій розвиваються незалежно від цих факторів. 

2. Запропоновано розділення клініки НА за стадіями та фазами захворювання, що дозволяє диференційно підходити до терапевтичних заходів і прогнозування наслідків хвороби. 

3.