Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Догляд за хворими в період підготовки до операції

Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
14
Язык: 
Українська
Оценка: 
Зміст
 
1. Догляд за хворими в період підготовки до операції
2. Термінальний стан, його фази та прояви
3. Рослини у медицині
Список використаної літератури
 
1. Догляд за хворими в період підготовки до операції
 
Операція займає важливе місце в роботі лікаря-хірурга і вимагає від нього перш за все солідної теоретичної підготовки, досконалого оволодіння практичними навичками, значних моральних та фізичних сил. Від швидко і правильно проведеного оперативного втручання часто залежить життя хворого, особливо при травмах та гострих хірургічних захворюваннях.
Тільки правильно визначені показання до операції, ретельна передопераційна підготовка, своєчасна і технічно правильно проведена операція та грамотне і уважне ведення післяопераційного періоду можуть привести до успіху у лікуванні пацієнтів хірургічними захворюваннями.
Майбутні лікарі і медсестри мають чітко знати і володіти практичним навичками з догляду за хірургічними хворими. Теоретичні знання і оволодіння елементами догляду за хірургічними хворими в передопераційному та післяопераційному періодах при виконання різних маніпуляцій і процедур є важливими кроками студентів-медиків в хірургічних клініках. Вони мають добре засвоїти, що догляд за хворими вимагає як уміння виконати різні гігієнічні та лікувальні заходи, так і високоморального, гуманного та милосердного ставлення до хворого, дотримання деонтологічних правил поведінки.
Виконання елементів догляду за хворими з добрим настроєм, без зайвого поспіху, із гуманним та милосердним ставленням до хворого визначають професійну майстерність середнього медперсоналу.
Спеціальна передопераційна підготовка проводиться у відповідності із захворюванням і визначається локалізацією процесу і станом хворого (операції на товстому кишківнику, при стенозі вихідного відділу шлунку та ін.).
Під час підготовки хворого до операції виникає необхідність виконання процедур, які направлені на підготовку органів і систем: промивання шлунку, катетеризація сечового міхура, очисна або сифонна клізма, пункція гнійного вогнища та ін.
Особливої уваги потребує підготовка до операції хворих, у яких хірургічне захворювання виникло на фоні цукрового діабету. Необхідна ретельна корекція кислотно-лужного стану (метаболічний ацидоз), вуглеводного обміну, порушень серцево-судинної системи, нирок, нервової системи. Хворих, які отримували пролонговані форми інсуліну, переводять на простий інсулін.
Необхідно вияснити у хворого щодо наявності у нього хронічних запальних захворювань (карієс, хронічний тонзиліт, гайморит, гнійнічкові захворювання шкіри та ін.) і провести санацію вогнищ хронічної інфекції в амбулаторних умовах.
При тривалих операціях, операціях, які супроводжуються розтинанням порожнистих органів з метою профілактики нагноєння ран під час операції та протягом одної двох діб вводять антибіотики.
Напередодні операції хворому роблять очисну клізму. Хворий приймає гігієнічну ванну або душ, йому замінюють натільну і постільну білизну. Ранком в день операції хворому голять волосся в ділянці операційного поля сухим способом.
За наявності рани підготовка операційного поля має особливості. Пов‘язку знімають, рану накривають стерильною серветкою, шкіру навколо рани протирають бензином або спиртом і голять волосся. Всі рухи мають проводитися в напрямку від рани, щоб уникнути її забруднення. Після гоління волосся серветку з рани знімають, шкіру навколо рани змазують 5% спиртовим розчином йоду і рану знову накривають стерильною серветкою. В операційній рану також обробляють спиртовим розчином йоду і ізолюють стерильною операційною білизною.
Очищення товстого кишківника проводиться напередодні (увечері) операцій на органах черевної порожнини очисними або сифонними клізмами до чистої води. Ранком, не менше, ніж за 3-4 години до операції виконують очисну клізму, як заключний стан очищення кишківника.
Доставка хворого в операційну проводиться на каталці. В екстрених випадках під час транспортування може проводитися інфузійна терапія, штучна вентиляція легень.
Якщо у хворого зовнішня кровотеча і накладений джгут, то його знімають тільки під час операції.
Хворих з гострою кишковою непрохідністю доставляють в операційну із зондом, введеним у шлунок.
 
2. Термінальний стан, його фази та прояви
 
Термінальний стан – зворотний стан згасання функцій організму, який передує біологічній смерті. Він включає передагональний стан, агонію і клінічну смерть.
На думку спеціалістів, у поняття «термінальний стан» входять найтяжчі форми шоку, колапс, передагональний стан, термінальна пауза, агонія і клінічна смерть. Характерною особливістю, яка об'єднує ці процеси в термінальний стан, є швидко наростаюча гіпоксія з розвитком ацидозу внаслідок накопичення недоокислених продуктів обміну речовин.
Тяжкі стадії шоку, колапс можуть переходити безпосередньо в передагональний стан, який характеризується розвитком гальмування у вищих відділах центральної нервової системи, викликаючи втрату свідомості. Стовбурова частина мозку при цьому може перебувати у стані збудження, але через деякий час гальмування поширюється і на неї. У передагональному стані виникають різко виражені розлади гемодинаміки і дихання, які призводять до розвитку тканинної гіпоксії та ацидозу. Тривалість передагонального стану може бути різною, вона в основному зумовлює тривалість усього періоду умирання.
Передагональний стан переходить у термінальну паузу, найбільш чітко виражену при вмиранні від кровотечі. Остання характеризується відсутністю рефлексів, короткочасним припиненням дихання, серцево-судинної діяльності і біоелектричної активності головного мозку. В такому стані хворий може мати вигляд трупа. Тривалість паузи коливається від 5-10 сек. до 3-4 хв.
Характерною особливістю термінальної паузи є глибоке гальмування кори головного мозку при збереженні функції бульбарних центрів, внаслідок чого діяльність організму має дезорганізований, «хаотичний» характер.
Услід за термінальною паузою починається агонія (боротьба) – останній спалах боротьби організму за
CAPTCHA на основе изображений