Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія розвитку теорії соціальної роботи в Україні

Тип работы: 
Курсова робота
К-во страниц: 
35
Язык: 
Українська
Оценка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ
РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ У ХІХ-ХХ ст.
2.1 Розвиток теорії соціального виховання
2.2 Розвиток благодійності в Україні як напрямку соціальної роботи.
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Зміни, які відбулися протягом останнього десятиріччя в нашій країні зумовили загострення існуючих та виникнення нових соціальних проблем. Окремі із них пов’язуються з помилками у політиці, яку проводили державні діячі, деякі – з складним економічним становищем, в якому опинилась Україна. Але майже усі вони, безпосередньо чи опосередковано, пов’язані з соціальним вихованням кожної окремо взятої особистості (незалежно від її соціального статусу) та суспільства в цілому.
Актуальність теми дослідження обумовлена значним зростанням ролі соціальної політики молодої і незалежної України у розбудові соціальної держави та процесу інтеграції її у Європейський Союз і інші євро-атлантичні структури. На це державотворців в Україні надихають зміст Європейської соціальної Хартії, Європейського кодексу соціального забезпечення, загальної декларації прав людини, міжнародних трудових норм і рекомендацій, концептуальних основ гідної праці відповідно до Конвенцій та Декларацій Міжнародної організації праці. До того ж, згідно з Конституцією України, основним напрямом державотворення повинна стати прискорена розбудова атрибуту соціальності держави, що пов'язана з цінностями культури на індивідуальному і груповому рівні та державним патерналізмом.
У такому вимірі активна та ефективна соціальна політика держави, у структурі якої соціальна робота займає важливе місце, оскільки відіграє роль одного з потужних виконавчих механізмів, повинна стати міцним підгрунтям всебічного, інноваційного, соціального розвитку країни, підставою для будівництва соціальної держави з конкурентоспроможною соціально орієнтованою ринковою економікою, здатною забезпечити людський розвиток, гідний рівень і якість життя громадян.
За таких умов вивчення історичних етапів становлення теорії соціальної роботи є вимогою часу, оскільки на сучасному етапі необхідно враховувати всі помилки і, безумовно, надбання минулого для забезпечення адекватного і швидкого розвитку як теоретичного, так і практичного напрямку соціальної роботи, який включає ідеї соціальноог виховання, розвиток благодійності, реформування і вдосконалення державної соціальної політики тощо.
Джерельна база. Феномен соціальної роботи як об'єкт наукового аналізу з боку вітчизняної теоретичної думки постав лише на початку 90-х років минулого століття, але йому сьогодні присвячено досить багато публікацій, серед яких вагоме місце займають роботи В. Андрущенка “Історія соціальної філософії”, “Сучасна соціальна філософія”, які висвітлюють розвиток теоретичних засад соціальної роботи і соціально-педагогічної діяльності протягом існування Української держави з оглядом внесків видатних діячів науки і освіти, “Соціальна робота” (6 т.), перший том якої присвячений історії розвитку соціальної роботи в Україні і за кордоном.
Крім того, вартими уваги є праці В. Астахової “Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України”, О. Холостової “Генезис социальной работы в России”, які відображають історичні процеси розвитку соціальної роботи в Україні протягом її перебування у складі СРСР та після отримання незалежності, М. Лукашевича, І. Миговича та І. Пінчук “Соціальна робота”, у якій згадується про становлення і розвиток соціальної роботи як науки. Також слід відзначити праці В. Беха, І. Беха, І. Звєрєвої, А. Капської, М. Михальченка та деяких інших авторів.
Об’єкт дослідження – соціальна робота в Україні як суспільно-історичне явище.
Предмет дослідження – історія становлення і розвитку теорії соціальної роботи в Україні.
Мета роботи – вивчення історії розвитку теорії соціальної роботи в Україні.
Відповідно до об’єкту, предмету і поставленої мети роботи, визначено наступні завдання дослідження:
встановити історичні етапи розвитку соціальної роботи в Україні;
проаналізувати розвиток теорії соціального виховання;
дати характеристику розвитку благодійності в Україні як напрямку соціальної роботи.
Методологічна база. Для виконання поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел та аналіз нормативних документів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
 
РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ
 
Як суспільно-історичний феномен, соціальна робота пройшла тривалий шлях розвитку. Формування передумов становлення соціальної роботи пов'язується низкою дослідників з виникненням благодійності. Благодійність трактується як прояв співчуття до ближнього, надання приватними особами матеріальної допомоги нужденним. Своїм корінням вона сягає глибокої давнини. Співчутливе ставлення до бідних і вбогих, різноманітні найпростіші форми благодійництва, головним чином роздача їжі й одягу, входили у звичаї східних слов'ян і були розповсюдженими ще в VII-VIII ст. ст., тобто у період існування союзів племінних князівств.
Перший період історії становлення соціальної роботи хронологічно пов'язують iз виникненням у IХ ст. Древньоруської держави й утвердженням християнства як державної релігії (988 р.), коли надання допомоги хворим, убогим та іншим нужденним верствам населення стало однією iз форм реалізації християнської заповіді любові до ближнього.
Серед основних форм благодійництва у період Київської Русі особливого значення набула княжа благодійність. Крім роздачі милостині, це було «годування» нужденних на князівських дворах, облаштування притулків для калік тощо. В цілому маємо підстави весь період князівського благодійництва в Київській Русі розподілити на три основні етапи. В основу періодизації покладено значення благодійницької діяльності окремих князiвських родiв [11, c. 23]:
882-972 рр. – перший період хронологiчно збiгається з князюваннями Олега і Святослава;
CAPTCHA на основе изображений