Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Когнітивна психотерапія

Предмет: 
Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
12
Язык: 
Українська
Оценка: 
Зміст
 
Поняття та особливості когнітивної психотерапії
Застосування когнітивної психотерапії при депресіях та неврозах
Когнітивно-раціональне консультування
Список використаної літератури
 
ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ
 
Основні положення когнітивної психотерапії були сформульовані А. Беком незалежно від раціонально-емоційної терапії А. Елліса. На відміну від раціонально-емоційного підходу Елліса, який поклав в основу своєї моделі уявлення про провідну ролі абсолютистських вимог винності в утворенні неврозів, автор когнітивної моделі А. Бек бачить їх причини в порушеннях переробки інформації. Він виділяє три основних групи механізмів, у яких можливі порушення:
- когнітивні елементи;
- когнітивні процеси;
- когнітивний зміст.
Когнітивні елементи поділяються на базисні установки (у яких містяться глибинні уявлення особистості про навколишній світ, інших людей і саму себе) і автоматичні думки (які супроводжують переробку інформації в даний момент часу).
Приклади базисних установок: “Довіряти людям небезпечно”, “Я нікому не потрібен і тому ніхто мене не любить”.
Автоматичні думки одержали свою назву в силу своєї мимовільності, швидкоплинності і несвідомості. Людина не вибирає інформацію для міркувань, а зосереджується на ній мимоволі. Ці думки різко відрізняються від усвідомлених, при яких зберігається той чи інший ступінь контролю за предметом, але суб'єктивно вони переживаються як правдоподібні.
Когнітивні процеси – сполучна ланка між базисними установками і автоматичними думками, які забезпечують відповідність нової інформації, яка надходить у свідомість, з колишніми уявленнями. Наприклад: “Мене ніхто не любить, тому що я товста. А якщо хто і полюбить, я не буду мати з ним справи – у нього смак поганий”.
Когнітивний зміст поєднує елементи й операції навколо якої-небудь специфічної теми (“Я сексуально неповноцінна”, “Ніколи не вийду заміж” тощо).
Серед основних логічних порушень, які супроводжують автоматичні думки, можна виділити довільний умовивід, вибірковість і надмірне узагальнення, “чорно-біле” мислення (схильність мислити в категоріях типу “прекрасний – жахливий”, персоніфікацію (прагнення відносити до себе особисто нейтральні події), зменшення або перебільшення важливості окремих подій чи вчинків.
Когнітивна психотерапія теж виходить з того, що сприйняття опосередковане мисленням, і якщо ця середня ланка усвідомлюється, то можна зрозуміти емоційні і поведінкові аспекти реакції людини. На когнітивній стадії Бек виділив наступні порушення переробки інформації, які спотворюють бачення об'єкта або ситуації і є причиною неправильних уявлень: позначення, селекція, інтеграція й інтерпретація.
Тому метою когнітивного консультування є виправлення неадекватних когніцій, а разом з тим усвідомлення правил неадекватної обробки інформації і заміна їх правильними.
Вважається дуже бажаним використовувати той досвід позитивного вирішення життєвих задач і переносу правил їх вирішення на проблемні сфери, який уже є в клієнта. Клієнт і консультант повинні на самому початку дійти згоди у відношенні мети консультування – центральної проблеми, яка підлягає корекції, засобів її досягнення, можливої тривалості консультування.
Встановлення контакту може початися з прийняття консультантом деяких уявлень клієнта про проблему з поступовим раціональним перекладом її на позиції когнітивного консультування. На початковому етапі важливим є зведення проблем – їх ідентифікація і їх груповання.
Задача наступного етапу – усвідомлення і вербалізація неадаптивних когніцій, які спотворюють сприйняття реальності. Термін “неадекватна когніція” застосовується до будь-якої думки, яка викликає неадекватні або хворобливі емоції і будь-яку проблему, що утруднює вирішення. Консультант може запропонувати клієнту зосередитися на думках або образах, які викликають дискомфорт у проблемній ситуації або подібних з нею. Неадаптивні когніції носять характер “автоматичних думок”, які виникають без попереднього розмірковування і для клієнта мають характер правдоподібних і безсумнівних.
Вони направляють його вчинки, хоча є мимовільними і не привертають його уваги. Сфокусувавшись, клієнт може розпізнати їх і зафіксувати. Кількаразове наближення або занурення в ситуацію дозволяє спочатку усвідомити, зібрати їх, а згодом уже представити в розгорнутому виді.
Після етапу навчання клієнта вмінню ідентифікувати свої неадаптивні когніції потрібно навчити його розглядати їх об'єктивно. Цей процес називається в когнітивному консультуванні віддаленням. Клієнт розглядає свої неадаптивні когніції й автоматичні думки як відокремлені від реальності окремі психологічні явища. Віддалення важливе, тому що, по-перше, допомагає клієнту підвищити здатність розмежувати ті думки, які треба обґрунтувати і неспростовні факти, а по-друге, дозволяє здійснити диференціацію (розрізнення) зовнішнього світу і своє відношення до нього.
Наступний етап умовно одержав назву етапу зміни правил регуляції поведінки. Відповідно до когнітивної психотерапії, люди для регуляції свого життя і поведінки інших використовують правила (розпорядження, формули). Ця система правил у значній мірі визначає позначення, тлумачення й оцінку подій.
Правила регуляції поведінки, які носять абсолютний характер, спричиняють регуляцію поведінки, не враховуючи реальної ситуації, викликаючи проблеми в людини; тому клієнту необхідно модифікувати ці правила, зробити їх більш гнучкими, менш генералізованими і більш наближеними до реальності. Зміст правил регуляції поведінки обертається навколо двох осей: небезпека-безпека і біль-задоволення. Добре адаптована людина має досить гнучкий набір правил, які дозволяють співвідносити їх з реальністю. У ситуаціях психологічної або психосоціальної загрози оцінити наявний ступінь ризику важко.
Наприклад, людина, яка керується правилом “Якщо я не виявлюся на висоті, буде жахливо”, матиму проблеми у спілкуванні через нечітке визначення поняття «бути на висоті», і з цією ж невизначеністю пов'язана її оцінка ефективності взаємин з партнером.
Свої припущення про
CAPTCHA на основе изображений