Клінічне і морфологічне обгрунтування застосування гідроксилапатитної кераміки в сполученні з демінералізованим кістковим матриксом для пластики дефектів кісток

В результаті аналізу показників хімічного складу в групі К-2 виявлено, що при формуванні регенерату після нанесення дірчастого дефекту відбувається збільшення вмісту води, особливо в ранній термін. Надалі частка води зменшувалась і на 90 день вірогідно (р<0, 05) не відрізнялась від показників групи К-1. Частка органічних речовин протягом усього періоду спостереження була меншою, ніж у групі інтактних тварин. Вміст мінеральних речовин, у порівнянні з показниками контролю групи К-1, на 15 день спостереження був меншим на 10, 76%. Потім різниця в показниках зменшувалася і до кінця 3-го місяця частка мінеральних речовин у групі К-2 перевищила аналогічні показники групи К-1 на 8, 11%.

При імплантації ГАП кераміки у вигляді порошку процентний вміст води в регенераті, в порівнянні з показниками групи К-2, на 15 день спостереження був меншим на 10, 20%. Однак, на 60 день ця різниця зменшилась до 0, 38%, а надалі частка води перевищувала аналогічні в групі К-2 на 1, 42% (90 день спостереження). Частка органічних речовин у групі А протягом перших двох місяців вірогідно (р<0, 05) не відрізнялася від аналогічних за термінами показників контрольної групи К-2 (розходження коливалися в межах 0, 78 – 2, 31%), і лише до кінця третього місяця спостереження відмітило зменшення частки органіки на 5, 40% (р<0, 05) у порівнянні з контролем. Частка мінеральних речовин у групі А на 15 день спостереження перевищувала показники групи К-2 на 17, 78 %, що відповідає умовам експерименту. Однак, надалі відмінність між показниками процентного вмісту мінеральних речовин у цих групах була незначною.

При заповненні кісткового дефекту подрібненим ДКМ частка органічних речовин на 15 день перевищила аналогічний показник групи К-2 на 2, 07%, частка води також була більшою за контрольну, а частка мінеральних речовин навіть була меншою на 7, 47%. Наступний термін (1 місяць) характеризувався значним збільшенням частки органічних речовин у порівнянні з групою К-2, показники якого перевищили контроль на 8, 35%, однак надалі ця різниця зменшувалася і на 90 день склала 1, 01%. Вміст води и мінеральних речовин у препаратах групи В протягом усіх періодів вірогідно (р<0, 05) не відрізнявся від аналогічних за термінами показників контрольної групи К-2.

При імплантації комбінованого матеріалу частка органічних речовин протягом перших двох місяців практично не відрізнялася від показників групи К-2. При порівняльному аналізі показників частки мінеральних речовин у групах С і К-2 було відмічено, що протягом першого місяця різниця між показниками зменшилася з 14, 50% до 9, 38%, а на 60 день спостереження частка мінеральних речовин у групі С була навіть меншою, ніж у контрольній на 7, 31%. На 90 день спостереження відбулося збільшення як частки органічних речовин, що перевищили показники групи К-2 на 7, 99%, так і частки мінеральних речовин, показники яких також були вищими за показники групи К-2 на 1, 15%.

Для того, щоб встановити перетворення ультраструктури кісткового регенерату, що формується, було проведено його дослідження методом рентгеноструктурного аналізу. При порівнянні розмірів елементарних комірок уздовж осей с і а та коефіцієнта с/а в зразках групи А з даними контрольної групи К-2 виявлено, що на 15 день вони перевищували показники контрольної групи на 0, 05-0, 13%), що пов'язано з інтенсивним розвитком у цей період біодеградації ГАП. На 30 день показники с, а, і с/а вже не відрізнялися від контрольних, що ймовірно свідчить про завершення біодеградації ГАП на ультраструктурному рівні (у ці ж терміни при візуальній оцінці методом світлооптичної мікроскопії гранули ГАП виражені ще дуже добре). Надалі тенденція до збільшення параметрів елементарних комірок ГАП з'являється знову: на 60 день показники с, а, і с/а маловірогідно перевищували контрольні значення. К 90 дню параметри с, а, і с/а продовжували збільшуватися й перевищували контрольні значення вже на 0, 42% (р<0, 05), 0, 31% (р<0, 05) і на 0, 10% відповідно.

У групі В зі збільшенням терміну експерименту спостерігалась тенденція до зменшення розмірів елементарних комірок ГАП уздовж осі с і співвідношення с/а: на 30 день вони були менші за контрольні показники на 0, 49% (р<0, 05) і 0, 45%, а на 90 день – відповідно на 0, 32% (р<0, 05) і 0, 22%.

В групі С на 15 день експерименту при спільному застосуванні ГАП і ДКМ розміри елементарних комірок кісткового мінералу, що формується, уздовж осі с був більшим за контрольний на 0, 20% (р<0, 05). Це свідчить про високу інтенсивність біодеградації ГАП і перевершує аналогічні відхилення в групі А. Зі збільшенням тривалості експерименту розміри елементарних комірок ГАП уздовж осі с і співвідношення с/а зменшувалися: на 30 день на 0, 14% (р<0, 05) і 0,