Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва

Наші розрахунки свідчать, що економічний ефект від зниження падежу птиці в результаті проведення зооветеринарних заходів, спрямованих лише на дотримання ветеринарних і санітарно-гігієнічних норм і вимог в умовах типової птахофабрики яєчного напрямку, може досягати близько 100 тис. грн. на рік, в умовах птахофабрики по виробництву бройлерів – більше 300 тис. грн.

За рахунок збереженого поголів'я ми пропонуємо розгорнути випуск додаткових видів продукції (консервів, паштетів, копченостей, ковбас тощо) щоб не порушувати структури того продажу, що вже склався для кожного підприємства. Розрахунковий дохід від цього напрямку підвищення товарності може досягти 120 тис. грн. на рік на птахофабриках яєчного напрямку і до 340 тис. грн. – у бройлероному виробництві.

Підвищенню рентабельності птахівництва сприяє також раціональне використання пір'яно-пухової сировини, тому що пух має дуже високі теплозахисні та гігієнічні властивості. Наші розрахунки підтверджують, що організація переробки пір'яно-пухової сировини може дати економічний ефект у межах від 55 тис. грн. на птахофабриці на 400 тис. курей-несучок до 417 тис. грн. на птахофабриці на 3 млн. голів бройлерів.

Однією з екологічних проблем функціонування птахівничих підприємств є утилізація пташиного посліду, підстилки та стічних вод.

Проблема переробки та утилізації тваринницьких відходів тісно пов'язана з проблемами охорони навколишнього середовища. Але вона повинна бути вирішена з урахуванням ресурсозбереження. Методом, що здатний сьогодні розв'язати екологічні проблеми не споживаючи, а виробляючи енергію, є мікробіологічний процес анаеробного розкладання з одержанням біогазу.

Нами проведені економічні розрахунки переробки пташиного посліду, які свідчать, що біоенергетичні установки, що дозволяють одержувати з однієї тонни сухого посліду 500 м3 пального газу або 430 кг умовного палива, є найбільш ефективними. Їхні переваги полягають у наступному:

- на 30-50% знижуються втрати коштовних речовин у порівнянні з іншими технологіями утилізації відходів птахівництва;

- поліпшується санітарно-гігієнічний стан на птахівничому підприємстві з відповідним зниженням витрат на дезінфекцію і профілактично-лікувальні ветеринарні заходи;

- знижується плата за користування земельним фондом за рахунок високої компактності біогазових установок;

- збільшується доход підприємства за рахунок реалізації або внутрішньогосподарського використання отриманого біогазу та екологічно чистих добрив.

За нашими розрахунками переробка та утилізація тваринницьких відходів з використанням установки “Біогаз” в умовах ВАТ “Птахорадгосп Мирний” (Сумська область) може дати до 240 тис. грн. економічного ефекту на рік і за два роки окупити вкладені капітальні витрати.

Ми вважаємо, що важливішим елементом у цій системі є методика визначення величини збитку від забруднення навколишнього середовища.

Нами розраховані величини економічних збитків від забруднення атмосфери викидами птахівничого підприємства, від забруднення водних джерел пташиним послідом і стічними водами птахофабрик (таблиця 1). Отримані питомі показники економічних збитків пропонується використовувати при виборі найбільш оптимальних варіантів розміщення і розвитку птахівничих підприємств з застосуванням оптимізаційної моделі:

 

  (6)

 

де Хij – поголів'я і-го виду птиці (курки-несучки, молодняк, бройлери і т. д.) у j-м птахівничому господарстві, гол. ; Сij – обсяг продукції, одержуваної з одиниці поголів'я і-го виду птиці в j-м птахівничому господарстві, грн. /гол. ; Уij – питомі збитки від забруднення навколишнього середовища в результаті утримання однієї голови і-го виду птиці в j-м птахівничому господарстві, грн. /гол. ; n – кількість видів птиці (видів продукції) ; m – кількість об'єктів розміщення (птахівничих господарств).

 

Таблиця 1

Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища птахівничими підприємствами

 

Запропонована модель дозволяє знайти найбільш ефективний тип виробництва в залежності від застосованої технології, структури поголів'я птиці, умов, місця розташування з урахуванням мінімізації збитків навколишньому середовищу. Розрахунки за цією моделлю наведені в дисертації.

На основі отриманих питомих показників ефективності запропонованих заходів і питомих показників економічних збитків нами проведені узагальнені розрахунки по Україні. Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища птахівничими підприємствами в 2001 році нами оцінювались на рівні 74, 3 млн. грн., в тому числі від забруднення атмосфери викидами стаціонарних джерел – 12, 4 млн. грн., від забруднення водних джерел пташиним послідом – 43, 3 млн. грн. та від забруднення водних джерел стічними водами – 18, 6 млн. грн. У відповідності з прогнозом росту поголів'я птиці до 2005 року ці значення можуть збільшитися на 20-30%.

Розрахунковий економічний ефект від проведення запропонованих заходів щодо підвищення ефективності птахівництва в межах України вже зараз може досягнути більше 180 млн. грн., у тому числі за рахунок глибокої переробки продукції – 27 млн. грн., переробки пір'яно-пухової сировини – 17 млн. грн., від збільшення збереженості поголів'я птиці – 25 млн. грн. та переробки пташиного посліду на біоенергетичних установках – 111 млн. грн.

 

 

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та методологічне вирішення задачі створення організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва, який складається з системи інструментів, важелів та організаційних умов їх застосування у виробничій, природній та соціальній сферах і дозволяє вирішувати проблему екологобезпечного соціально-екологічного розвитку галузі, яка має пріоритетне значення в АПК як високорентабельна і швидкоокупна галузь.

2. Запропонований новий системний підхід, в якому екологізація птахівництва розглядається як підтримання рівноваги антропогенної системи „підприємство – природа – суспільство”