Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Кримінальне право

Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
6
Язык: 
Українська
Оценка: 
1. Прийшовши до своєї бувшої дружини, яка розлучилась із ним із-за постійних бійок, Похальський, погрожуючи фізичною розправою, вступив з нею в статевий зв’язок, а на ранок вона подала в міліцію заяву про зґвалтування
 
За змістом ч. 1 ст. 152 Кримінального кодексу України під зґвалтуванням слід розуміти вчинення статевого акту із застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої.
Дії особи, яка домоглася згоди потерпілої на статевий акт шляхом зловживання довір'ям, наприклад, обіцянки укласти шлюб, не можуть розглядатися як зґвалтування, оскільки закон не передбачає такої ознаки цього злочину як застосування обману.
Зґвалтування вважається закінченим злочином з моменту початку насильницького статевого акту. Закінчення насильником статевого акту в фізіологічному розумінні для визнання зґвалтування закінченим не вимагається.
Зґвалтування або замах на зґвалтування, поєднані із заподіянням потерпілій легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, підлягає кваліфікації за ст. 117 Кримінального кодексу. Додаткової кваліфікації за іншими статтями про злочини проти особи не потрібно, оскільки заподіяння шкоди здоров'ю у вказаних межах охоплюється диспозицією закону про відповідальність за зґвалтування.
Під погрозою, що застосовується як засіб подолання опору потерпілої, слід розуміти її залякування висловлюваннями, жестами чи іншими діями про застосування фізичного насильства до самої потерпілої чи до її родичів (наприклад, до дитини), а так само про знищення або пошкодження майна потерпілої чи її родичів, погроза розголошення відомостей, що ганьблять честь і гідність потерпілої.
В усякому разі погроза повинна сприйматись як реальна. Судам слід мати на увазі, що погроза може сприйматись потерпілою як реальна, виходячи з обстановки, що склалася (оточення потерпілої групою осіб, глухе і безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити в статевий зв'язок тощо).
Отже, відповідно до частини 1 ст. 152 КК України, Похальський винен у злочині проти статевої свободи і недоторканості особи, тобто у зґвалтуванні із погрозами застосування фізичної розправи. А це карається позбавленням волі на строк від 3-х до 5-ти років.
 
2. Медсестра Валюх, з метою економії разових шприців, робила одним шприцом ін’єкції декільком хворим, в результаті троє людей захворіли невиліковною інфекційною хворобою
 
Кримінальним кодексом України встановлено кримінальну відповідальність за навмисне зараження вірусом імунодефіциту людини (стаття 130) : «Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, – карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. «
Проте фактів застосування цієї статті Кримінального Кодексу на практиці наразі не існує.
Крім того, відповідно до статті 131 КК України:
1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Кравчук заліз із метою крадіжки в квартиру, напакував 4 сумки речей і через вікна побачив, що мимо проходить Сульжук, з яким він разом відбував покарання за крадіжки. Він покликав його, вони вдвох винесли речі, які потім поділили між собою.
Співучасники в злочині можуть виконувати різні ролі – однорідні або різнорідні функції. У частині 1 ст. 27 вказуються види співучасників, якими, крім виконавця, визнаються організатор, підбурювач і посібник. Іноді виділяють таку фігуру, як ініціатор злочину. Однак ініціатором злочину, власне кажучи, є підбурювач або організатор. Тому законодавець не пішов по шляху виділення такого співучасника, як ініціатор злочину. Розглянемо докладно види співучасників.
1. Виконавцем (співвиконавцем) за ч. 2 ст. 27 вважається особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин. Звідси випливає, що виконавцем (співвиконавцем) є співучасник, що своїми діями безпосередньо виконав повністю або хоча б частково (у якійсь частині) об'єктивну сторону злочину. Без виконавця немає співучасті, тому що тільки він вчиняє задумане, він реалізує, завершує умисел співучасників. І в цьому розумінні виконавець – визначальна, центральна фігура в співучасті.
Далі, із закону видно, що виконавцем визнається й особа, що використовує для вчинення злочину осіб, які не є суб'єктом злочину. У цих випадках має місце посередня винність (інакше її називають посереднє заподіяння чи посереднє виконання).
2. Організатор (ч. 3 ст. 27) – це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. Організатор посідає особливе місце в співучасті, він ніби стоїть над всіма співучасниками, регулюючи і направляючи всю їх діяльність. Організатором є також особа, яка керувала підготовкою або вчиненням злочину: тут йдеться про головну роль при вчиненні конкретного злочину (особа готується до вчинення конкретного злочину, розпоряджається на місці його вчинення, дає завдання, орієнтує на вчинення яких-небудь конкретних дій, розподіляє обов'язки тощо).
З суб'єктивної сторони умислом організатора охоплюється той злочин, що повинен вчинити виконавець (виконавці). Організатор бажає вчинення цього злочину і направляє свою діяльність на організацію його вчинення. У великих організованих групах, що характеризуються ієрархією і різноманітними зв'язками, організатор навіть може не знати конкретного виконавця (співвиконавця), але його умислом охоплюється вчинення певних злочинів, що входять до плану відповідної злочинної групи. Він не тільки передбачає, що в результаті його організаторських дій будуть вчинені або вчиняються відповідні злочини, але й бажає цього.
Слід звернути увагу також і на те, що в реальному житті, у судовій практиці цілком можливе об'єднання, збіг у діяльності співучасника відразу декількох ролей. Наприклад, особа може бути одночасно і виконавцем і організатором злочину, вона може бути підбурювачем і пособником і т. п. Сполучення декількох ролей у поведінці одного співучасника враховується судом при призначенні покарання.
Отже, Кравчук і Сульжук здійснили злочин проти власності, який відповідно до ст. 185 КК України називається крадіжкою.
В даному випадку Кравчук є організатором і виконавцем, а Сульжук є виконавцем. Зважаючи на вказані 4 сумки награбованого, відповідно до п. 4 ст. 185 крадіжку можна вважати «вчиненою у великих розмірах» і очікувати покарання – позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років.
 
Список використаних джерел
 
Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник, вид. 3-тє, переробл. та допов. / за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
Бажанов М. І., Тацій В. Я., Сташис В. В., Зінченко І. О. та ін. Кримінальне право України. Особлива частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / за ред. професорів М. І. Бажанової, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком Інтер; Xарків: Право, 2002. – 496 с.
Воробей П. Загальне поняття кримінально-правового ставлення в вину // Право України. – 1999. – № 6. – С. 113-115.
Кримінальне право і законодавство України. Частина загальна: курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
Кримінальний кодекс України від 05. 04. 2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради, 2001, № 25-26.
Науковий коментар Кримінального кодексу України / проф. Коржанський М. Й. – К. : Атіка, 2001. – 656 с.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Канон. – 2001. – 1104 с.
Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 4 / Бюлетень законодавства і юрид. практики України № 1/1995. – К. : Юрінком, 1995. – С. 97-104.
CAPTCHA на основе изображений