Корекція дисфункції печінки в комплексному хірургічному лікуванні хворих на обструктивну непрохідність ободової кишки (клініко-експериментальне дослідження)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ім. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

 

ГОЛОТЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

 

УДК: 616. 36-008. 6+611. 36+616. 84-007. 272+616-006. 6

 

КОРЕКЦІЯ ДИСФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ В КОМПЛЕКСНОМУ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ОБСТРУКТИВНУ НЕПРОХІДНІСТЬ ОБОДОВОЇ КИШКИ (Клініко-експериментальне дослідження)

 

14. 01. 03 – Хірургія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Тернопіль – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Шевчук Михайло Григорович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дзюбановський Ігор Якович, Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти доктор медичних наук, доцент Матвійчук Богдан Олегович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, (м. Київ), кафедра хірургії.

Захист дисертації відбудеться “31” жовтня 2002 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58. 601. 01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12)

 

 

Актуальність теми. Зростання захворюваності на рак ободової кишки (РОК) є однією з найскладніших проблем світової охорони здоров’я. Він посідає друге місце серед причин смерті від злоякісних пухлин, поступаючись лише раку легень (Levin К. Е. et al., 1991; Silverberg E. et al., 1991). В Україні показник захворюваності на РОК за період 1988-1995 рр. збільшився на 15, 8%, смертність підвищилась на 20, 7%, а летальність хворих до одного року після встановлення діагнозу коливається в межах 46, 6-47, 7% (З. П. Федоренко і співавт., 1997; С. А. Шалимов і співавт., 2001). Про труднощі в діагностиці РОК свідчить той факт, що майже 80% хворих поступають в спеціалізовані заклади в ІІІ-ІV стадії захворювання, переважно в зв’язку з виникненням ускладнень, частіше всього кишкової непрохідності (КН)  (М. Г. Гончар і співавт., 2001; Б. О. Матвійчук і співавт., 1996; А. П. Радзіховський і співавт., 1999; В. З. Тотиков і співавт., 2001). З 1547 хворих на РОК, облікованих в Івано-Франківському обласному онкологічному диспансері за 1989-1999 рр., 825 були госпіталізовані в хірургічні відділення області, з них 83, 3% з приводу обструктивного рака ободової кишки (ОРОК).

Незважаючи на безумовний успіх в наданні медичної допомоги пацієнтам з неускладненими формами РОК, безпосередні та віддалені результати лікування обструктивних форм РОК є незадовільними: післяопераційна летальність сягає 23-57%, п’ятирічне виживання не перевищує 28-33% (С. А. Алиев, 2001; Д. Г. Ушверидзе і співавт., 1996; Chen H. S. et al., 2000). Висока частота післяопераційних ускладнень і пов’язана з ними летальність зумовлені різними факторами, серед яких важливу роль відіграють метаболічні порушення, що забезпечують виникнення і прогресування синдрому ендогенної інтоксикації (ЕІ), механізми якого вивчені недостатньо (В. И. Лупальцов і співавт., 2000; Stoianov К. et al., 1998).

Застосування методів інтенсивної терапії, які впроваджені в практику хірургічних клінік (Gallagher T. J. J. et al., 1995; Merli G. J. et al., 1998), при ОРОК малоефективне (Thomson A. et al., 1998). Тому в останнє десятиріччя проводяться інтенсивні пошуки ефективних способів детоксикації організму при даному захворюванні: опрацювання способів декомпресії і очищення кишечника від токсичних продуктів до і після операції (В. Ф. Саенко і співавт., 2000; Э. Г. Топузов і співавт., 1998) ; довенозне введення гіпохлориту натрія (Н. О. Загурська, 1997), ендолімфатичне введення антибіотиків широкого спектру дії (Г. В. Бондарь і співавт., 2000), лазерне опромінення крові (В. І. Дрижак і співавт., 1999) і ін.

Основною причиною смерті хворих на ОРОК є стрімкий розвиток поліорганної недостатності на ґрунті ЕІ (И. Е. Соловьев і співавт., 2001). Метаболічні механізми, що знешкоджують токсичні речовини, включають три групи реакцій, кожна з яких на високому рівні представлена в печінці. Серед них велике значення надається ензиматичній біотрансформації ліпофільних ксенобіотиків за участю цитохром Р-450-залежних монооксигеназ (1-а фаза детоксикації), кон’югації реактивних метаболітів і гідрофільних сполук (2-а фаза детоксикації), і антиоксидантному захисту (Л. А. Тиунов, 1995), за який в значній мірі відповідає синтезований в печінці фермент церулоплазмін (Н. К. Бердинських і співавт., 2001). Фармакологічний препарат “Церулоплазмін ліофілізований для ін’єкцій” виробляється Київським державним підприємством по виробництву бактерійних препаратів “Біофарма”. Поліфункціональність церулоплазміну (ЦП) сприяє все ширшому застосуванню його в хірургії (Н. К. Бердинських і співавт., 1999; Н. В. Эделева і співавт., 1997).

В доступній літературі спеціальних досліджень, в яких були б приведені результати комплексного вивчення змін морфофункціонального стану печінки при ОРОК у взаємозв’язку з ЕІ і вплив на них ЦП нами не виявлено.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової комплексної наукової роботи Івано-Франківської державної