Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль збуджуючих амінокислот і опіатних механізмів у розвитку резистентних форм епілептичного синдрому (експериментальне дослідження)

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
30
Язык: 
Українська
Оценка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
Гнатковський Вадим Вадимович
 
УДК 616. 024-009. 27. 612. 37
 
РОЛЬ ЗБУДЖУЮЧИХ АМІНОКИСЛОТ І ОПІАТНИХ МЕХАНІЗМІВ У РОЗВИТКУ РЕЗИСТЕНТНИХ ФОРМ ЕПІЛЕПТИЧНОГО СИНДРОМУ (експериментальне дослідження)
 
14. 03. 04 – патологічна фізіологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Одеса – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров’я України
Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Шандра Олексій Антонович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гоженко Анатолій Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології
Доктор медичних наук, доцент Кришталь Микола Васильович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ, доцент кафедри патологічної фізіології
Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра патологічної фізіології
Захист відбудеться “_28_” _травня__ 2002 р. о _13: 00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41. 600. 01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 2).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Проблема резистентності до дії антиепілептичних впливів займає особливе місце в сучасній нейрофізіології та епілептології, вирішення якої створює передумови для підвищення ефективності лікування епілепсії (Л. А. Дзяк и соавт., 2001; H. Potschka et al., 2001).
Дослідженнями Г. Н. Крыжановского (1997), А. А. Шандры і співавт. (1999) доведено, що механізми резистентності до дії протиепілептичних препаратів забезпечуються системним характером порушень, а саме виникненням і підтриманням багатокомпонентних патологічних систем вогнищ гіперактивного збудження, які взаємодіють на основі активності детермінантного вогнища, а також із залученням численних нейрохімічних механізмів.
Одним із механізмів, які забезпечують протиепілептичну функцію мозку та підтримують належний рівень збудливості нейрональних утворень, є функціональна активність ендогенної опіатної системи (Г. Н. Крыжановский и соавт., 1991; A. L. Vaccarino, et al., 2000). Опіатна система бере участь у формуванні як про-, так і протисудорожного ефектів (Л. С. Годлевский, 1992; А. А. Олійник, 1997; G. A. Оlsоn et al., 2001). Важливо, що активація -опіатних рецепторів супроводжується протисудорожними ефектами (F. С. Tоrtеllа, 1993), тимчасом як активація -опіатних рецепторів сприяє посиленню епілептиформних проявів (A. L. Vaccarino, et al., 2000).
У сучасних дослідженнях доведене важливе патогенетичне значення функціонального стану системи збуджуючих амінокислот у формуванні проявів віддаленого кіндлінгу – моделі форми епілептичного синдрому, резистентної до фармакологічної терапії (А. И. Брусенцов и соавт., 1998). Отже, контроль функціонального стану системи збуджуючих амінокислот є важливим аспектом терапії найбільш тяжких щодо лікування резистентних форм епілепсії (J. M. Witkin et al., 1999).
Однак, механізми взаємодії опіат-зумовлених процесів та активності агоністів рецепторів збуджуючих амінокислот, які визначають різні аспекти формування, розвитку та довготривалого існування епілептичної активності (ЕпА), залишаються недостатньо вивченими (A. L. Vaccarino, et al., 2000; D. M. Sаuсіеr et al., 1994; С. S. Wоng et al., 1996; G. Martin et al., 1997).
Найбільш перспективним напрямком у вивченні цієї проблеми є дослідження патогенетичних механізмів взаємодії ендогенної опіатної системи та системи збуджуючих амінокислот при хронічній епілептизації мозку (А. А. Шандра и соавт., 2001). При цьому важливо ураховувати структурні особливості нейрональних утворень, у яких відзначається висока наявність зазначених нейрохімічних систем мозку, зокрема гіпокампа (J. J. Wagner et al., 1997; M. L. Simmоns, et al., 1999; M. J. Denslow et al., 2001), як такої структури, в якій найбільш часто виникає патологічна детермінанта хронічного епілептичного синдрому під час кіндлінгу.
Таким чином, з’ясуванню патогенетичної ролі опіатергічних механізмів мозку при хронічній судорожній активності, що викликана агоністами збуджуючих амінокислот, присвячена ця робота.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри нормальної фізіології Одеського державного медичного університету, затвердженої МОЗ України, “Вивчити механізми розвитку експериментального абстинентного синдрому на основі визначення функціональних змін, викликаних налоксоном, з метою розробки фармакологічних методів припинення проявів абстиненції” (№ державної реєстрації 0196U001833).
Мета дослідження. З’ясувати роль опіатергічних механізмів у розвитку судорожної активності, викликаної агоністами системи збуджуючих амінокислот у тварин, у віддаленому періоді кіндлінгу.
Завдання дослідження.
1. Вивчити особливості судорожних реакцій, викликаних електростимуляцією мозку у тварин, у віддаленому періоді кіндлінгу на фоні активації -, - і -опіатних рецепторів.
2. Дослідити особливості каїнат-викликаних судорог у щурів у віддаленому періоді електростимуляційного (ЕС) кіндлінгу мигдалика та пікротоксин-викликаного кіндлінгу в умовах активації різних типів опіатних рецепторів, у тому числі в окремих структурах мозку (гіпокамп, ретикулярна частина чорної речовини).
3. Дослідити динаміку вогнищевої ЕпА, викликаної за допомогою аплікацій каїнової кислоти (КК), NMDA, натрієвої солі бензилпеніциліну та азотнокислого стрихніну, в корі головного мозку кіндлінгових щурів в умовах стимуляції -опіатних рецепторів.
4. Вивчити особливості популяційної активності пірамідних нейронів гіпокампа у віддаленому періоді ЕС-кіндлінгу мигдалика та пікротоксин-викликаного кіндлінгу в дослідах на переживаючих зрізах, а також в умовах впливу агоністів -опіатних рецепторів та
CAPTCHA на основе изображений