Органи нагляду і контролю за станом охорони праці, їх права та обов’язки

зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, діль-ниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.

Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.

 

 

Атмосферна електрика – сукупність електричних явищ в земній атмосфері (електричне поле, іонізація і провідність атмосфери, електричні струми в повітрі, електричні заряди в хмарах, грози, полярні сяйва, вогні Ельма тощо).

Атмосфері властива електропровідність, що зумовлюється наявністю в ній позитивних та негативних зарядів – іонів. Іонізаторами атмосфери виступають космічні промені, радіоактивне випромінювання земних порід, ультрафіолетове та інше випромінювання Сонця, блискавки тощо.

Електропровідність атмосфери змінюється з висотою і в часі: вона максимальна влітку, мінімальна взимку; протягом доби – найбільша вранці, найменша – близько півдня. Напруженість електричного поля при ясній погоді в середньому дорівнює 130 в/м і зменшується з висотою.

Розряди атмосферної електрики на землю (блискавки) викликають пожежі, вибухи і механічні руйнування, а також становлять джерело підвищеної небезпечності для життя самих людей.

Для захисту людей, будинків і споруд від проявів атмосферної електрики використовують блискавковідводи. Пара­метри блискавковідводів залежать від площі території та висоти будинків на цій території. Блискавковідводи поділяються на: стрижневі, сітчасті й антенні. Висота стрижнів блискавкозахис-ту завжди більше найвищого будинку на охоронюваному об'єкті.

Захисні дії блискавковідводу характеризують за допомогою поняття зони захисту, під якою розуміють простір, захищений від улучення блискавки з визначеною імовірністю. Зона захисту типу А має ступінь надійності понад 99, 5%, а зона захисту типу Б – 95% і вище. Зона захисту одиночного блискавковідводу являє собою круговий конус. Висота блискавковідводу залежить від розмірів охоронюваних об'єктів. Для робочого заземлення і блискавковідводу використовують металеві труби невеликого діаметру довжиною до 2-5 метрів, що знаходяться на глибині 0, 6-0, 8 м у горизонтальному чи вертикальному положенні.

Крім безпосереднього удару блискавки, люди можуть загинути в об'єкті захисту від зміни потенціалів у будинку. Високий електричний потенціал проникає в будинок по телефонних та інших проводах, трубах, кабелях. У результаті людина, що перебуває поблизу цих проводів, може бути уражена електричними зарядами.

Заходи безпеки при проявах атмосферної електрики:

1. В умовах населеного пункту:

у приміщенні: закрити кватирки і вікна; відімкнути непотрібне освітлення і радіотрансляційну мережу; не перебувати поруч із трубами центрального опалення; заземленням, телефоном (ближче 1 м) ;

поза приміщенням: не шукати укриття поруч з лінією електропередач, місць розміщення блискавковідводів і високих поодиноких дерев, споруд, а також не шукати укриття поруч із щитовими і трансформаторними підстанціями.

2. Поза населеним пунктом: не шукати укриття під поодинокими деревами, спорудами, технікою, високими деревами на пагорбах; не можна перебувати у водоймах під час грози. Необхідно шукати захист у низині. Не можна знаходитися поруч з лінією електропередач.

 

 

Вибухопожежна безпека об'єкта забезпечується системами:

попередження вибухів і пожеж;

протипожежного та противибухового захисту;

організаційно-технічних заходів.

Система попередження вибухів і пожеж має за мету не допустити виникнення вибухів і пожеж.

Вихідні положення системи попередження пожежі (вибухів) :

пожежа (вибух) можливі за наявності 3-х чинників: горючої речовини, окислювача і джерела запалювання;

за відсутності будь-якого зі згаданих чинників, або обмеженні його визначального параметра безпечною величиною, пожежа неможлива.

Горюча речовина і окислювач за певних умов утворюють горюче (вибухонебезпечне) середовище. Тоді попередження пожеж (вибухів) буде зводитись до:

попередження утворення горючого середовища;

попередження виникнення у горючому середовищі або внесення в це середовище джерела запалювання.

Заходи і засоби попередження утворення горючого середовища в кожному конкретному випадку визначаються реальними умовами, що розглядаються, вибухопожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, що використовуються у технологічному циклі.

Попередження утворення горючого середовища може забезпечуватись загальними заходами або їх комбінаціями.

Найбільш радикальним заходом попередження утворення горючого середовища є заміна горючих речовин і матеріалів, що використовуються, на негорючі та важкогорючі.

Вимоги щодо виконання електрообладнання для пожежонебезпеч-них і вибухонебезпечних зон регламентуються ДНАОП 0. 00-1. 32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних електроустановок».

Система протипожежного та противибухового захисту являє собою, так би мовити, другий ешелон забезпечення пожежної безпеки, яка починає діяти з виникненням перших ознак пожежі.

Система спрямована на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і