Основні соціально-культурні характеристики процесів навчання і виховання у ВНЗ

 

Для успішного навчання у ВНЗ важливо, щоб студент не просто вмів учитися самостійно (дехто і цього не може, бо в школі навчався лише під безпосереднім керівництвом учителя), а спрямовував свою творчу пізнавальну активність на життєве самовизначення і професійне самоствердження.

Дослідження М. В. Левченка засвідчують, що першокурсники ВНЗ не завжди успішно опановують знання не через те, що отримали слабку підготовку в середній школі, а тому, що в них не сформовані такі риси особистості як готовність до навчання, здатність вчитися самостійно, контролювати й оцінювати себе, володіти своїми індивідуальними особливостями пізнавальної діяльності, уміння правильно розподіляти свої робочі години для самостійної підготовки.

Багато студентів психологічно не готові навчатися в умовах «вузівської свободи», коли відсутня сувора поточна «шкільна» перевірка та контроль, коли студенту надається більше можливостей у виборі змісту і способів навчальної діяльності, форм звітності за її результати. Як наслідок, недостатньо відповідальне ставлення до навчання, переорієнтація на позанавчальні інтереси. Переймаючи відому позицію «Від сесії до сесії живе студент наш весело... «, дехто з першокурсників намагається безрезультатно штурмувати першу екзаменаційну сесію і не підтверджує статусу студента.

Для успішного навчання студента в університеті одних тільки ґрунтовних знань зі шкільної програми недостатньо. Потрібно мати як досить високий рівень загального інтелектуального розвитку (спостережливість і уважність, творча уява, мнемічні здібності, сформованість операцій мислення і висока якість розуму та ін.), так і загальну ерудованість, широкі пізнавальні інтереси тощо. Звичайно, відсутність чогось можна дещо компенсувати підвищеною мотивацією навчально-професійної діяльності, працездатністю і посидючістю, ретельністю й акуратністю при виконанні завдань, однак усе ж таки існує певна межа.

Успішність навчання студента залежить також від профілю ВНЗ і специфіки спеціальності. Так, наприклад, для успішного оволодіння гуманітар-ними спеціальностями важливим є:

яскраво виражений вербальний тип інтелекту;

широта пізнавальних інтересів і ерудованість;

добре володіння мовою, багатий словниковий запас і вміння правильно його застосовувати;

точне орієнтування в конкретних і абстрактних поняттях, високий рівень словесно-логічного, абстрактного мислення;

творча і відтворююча уява;

добре розвинута словесно-логічна пам’ять;

високий рівень розвитку комунікативних здібностей;

комунікабельність і екстровертованість;

уміння працювати з великим обсягом інформації, зокрема висока швидкість читання і вміння опрацьовувати літературу;

уміння чітко усно й письмово висловлювати свою думку.

Практично у навчальному процесі не завжди враховується рівень розвитку мислення студентів. Коли є догматичний стиль викладання і від студентів вимагається засвоєння готових істин, позиція викладача подається як єдино прийнятна, а оцінка відповідей на семінарському занятті або екзамені визначається мірою їх відповідності конспекту лекцій чи змісту першоджерела. Це негативно позначається як на розвитку самого мислення студентів, так і на мотивації навчальної діяльності. Навчання стає нецікавим, нудним і, зрештою, гальмує пізнавальну активність студентів. Це призводить до ухиляння їх від активної самостійної навчальної роботи, обмеження формальним виконанням своїх навчальних обов’язків, породжує таке поширене негативне явище в студентському середовищі як «шпаргалка».

Натомість, вільне обговорення теоретичних і прикладних проблем науки і практики, порівняння різних підходів щодо їх вирішення та надання студентам можливість висловлювати свої думки стимулює інформаційно-пізнавальну активність студентів на заняттях, позитивно позначається на мотивації їх учбової діяльності. Це, зрештою, сприяє підвищенню рівня їх успішності.

 

 

Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система органiзацiйних i дидактичних заходiв, спрямованих на реалiзацiю змiсту освiти на певному освiтньому або квалiфiкацiйному рiвнi вiдповiдно до державних стандартiв освiти.

Соціально-культурні завдання навчання у ВНЗ – це пізнавальні, моральні, ціннісно-змістові завдання, специфічні для кожного вікового етапу в конкретному історичному соціумі. Їх визначає суспільство загалом, локальне і найближче оточення людини.

Складовими соціально-культурного процесу у ВНЗ є:

природна;

предметна;

соціальна;

мистецька.

Природна складова культурно-освітнього середовища навчального закладу охоплює низку естетичних цінностей, спрямованих на розкриття краси природи, серед якої живуть, навчаються і працюють учні. Емоційна забарвленість рідної природи, її неповторна краса покликані впливати на самопочуття учнів, створювати особливу атмосферу душевного спокою, гармонії тощо. Про потребу активного залучення природи та її краси писав В. Сухомлинський, наголошуючи на тому, що в природному оточенні людина стає добрішою, уважнішою, відповідальною.

Для створення природної складової культурно-освітнього середовища навчально-го закладу доцільно використовувати різноманітні природні форми, які б прикрашали будівлю, навчальні аудиторії, територію школи тощо. Учні різних вікових груп повинні привчатися до спілкування з красою природи, сприйняття її виразності, неповторності, набувати досвід шанобливого ставлення до усього живого, що їх оточує у житті.

Предметна складова культурно-освітнього середовища навчального закладу набуває в умовах сьогодення особливого значення, оскільки в ній знаходить своє закріплення і використання все те, що стало предметом діяльності людини за законами краси. Навчальні аудиторії, коридори навчального закладу несуть важливе навантаження, спрямоване на збагачення знань, уявлень учнів, створення відповідного настрою тощо. Це стає можливим лише за умови естетизації предметної складової культурно-освітнього середовища навчального закладу.

Колір, фактура, співвідношення окремих елементів – усе це характеризує предметне оточення, створює певне відчуття причетності людини до того, що було створено її руками. Вироби з дерева,