Критерії оцінки та показники фізичного здоров’я

 

1. Критерії оцінки здоров’я

2. Показники фізичного здоров’я

3. Епідемія ВІЛ-інфекції як глобальний процес

Список використаної літератури

 

 

Здоров'я – це природний стан організму, обумовлений нормальним функціонуванням всіх його органів і систем у цілому. Здоров'я є фундаментальною складового здорового способу життя. Якщо добре працюють всі фізіологічні системи, то і весь організм людини в цілому, який є саморегульованою системою, правильно функціонує і розвивається.

Базовими критеріями фізичного здоров'я є:

стан серцево-судинної системи;

стан імунної системи;

здатність організму засвоювати кисень повітря.

Показники діяльності цих систем мають пряме відношення не тільки до здоров'я людини, від них прямо залежить його життя. До числа основних критеріїв здоров'я також прийнято відносити:

стан опорно-рухового апарату;

стан нервової системи;

стан травної і сечостатевої систем.

Основними ознаками фізичного нездоров'я (при відсутності клінічних ознак, таких, наприклад, як температура, головний біль і т. д.) є:

порушення сну,

відсутність апетиту,

погане функціонування травної системи;

низька сексуальна активність;

нестійкість до фізичних навантажень;

погані зуби;

нездорова шкіра;

відчуття втоми і загальної слабкості.

Однак варто зауважити, що універсального критерію для оцінки здоров'я людство досі не виробило. Здебільшого для цієї мети використовується сукупність тестів (показників), перевірених практикою. До їх числа входять: маса тіла, флюорографія грудної клітки, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, життєвий об’єм легень, вміст гемоглобіну в крові і т. д. Звичайно використовується від 15 до 26 тестів, за якими стан здоров'я можна визначити як низький, нижчий середнього, середній, вищий середнього, високий. Існує також ряд методів експрес-діагностики стану здоров'я. Їх перевага – у прискореній діагностиці, яка призначена для негайного з'ясування групи здоров'я людини з метою прийняття необхідних оздоровчих заходів, які є складовою частиною здорового способу життя.

Більшість людей вважають себе здоровими, якщо в них більш-менш нормально функціонують фізіологічні системи. Проте вони можуть бути хворі навіть невиліковними хронічними хворобами, які не виявляється тестами оцінки фізичного здоров'я і пов’язані з порушенням психіки. Психічно здорова людина – це людина, у якої нормально розвинені психічні функції, відзначається фізіологічне, духовне і соціальне благополуччя, а також збережена можливість адекватної адаптації до навколишнього природного і соціального середовища, активної виробничої та іншої діяльності, яка необхідна для здорового способу життя.

Найбільш важливим критерієм психічного здоров'я дослідники вважають психічну рівновагу. Цей критерій органічно пов'язаний з двома іншими: гармонійністю організації психіки та її можливістю адаптуватися до навколишніх умов. Від ступеня виразності психічної рівноваги залежить міра врівноваженості людини і умов її життя, її пристосованість до них.

До інших критеріїв психічного здоров'я прийнято відносити:

здатність адекватного сприйняття навколишнього середовища і усвідомленого здійснення вчинків;

цілеспрямованість, працездатність, активність;

повноцінність сімейного життя, здатність самоврядування поведінкою відповідно до норм, почуття відповідальності за потомство і близьких членів сім’ї;

критичний підхід до обставин життя;

автономію особистості, компетентність відносно оточення, самоактуалізацію, впевненість у собі, невразливість (вміння звільнятися від прихованих образ) ;

незалежність і природність поводження;

почуття гумору, доброзичливість, здатність до адекватної самооцінки;

самовладання і здатність радіти життю.

Сексуальне здоров'я – це комплекс відчуттів, сприйняттів, емоційних, інтелектуальних і соціальних аспектів сексуального буття людини, що збагачує і розвиває особистісні якості, здатність до спілкування, кохання і розмноженню, що є необхідною умовою здорового способу життя. Основна складова сексуального здоров'я – репродуктивне здоров'я. Воно означає наявність у людини можливості вести відповідальне, яке приносить задоволення, і водночас безпечне сексуальне життя, здатність створювати потомство, а також можливість самостійно приймати рішення, чи варто мати дітей, коли і як часто.

 

 

Фізичне здоров'я – стан функціонування організму людини як живої системи, що характеризується повною її врівноваженістю із зовнішнім середовищем та відсутністю будь-яких виражених хворобливих змін.

Необхідною умовою здоров'я є його норма. У кожної людини – своя фізіологічна та патологічна міра відхилення від норми. Норма набула середньостатистичного (кількісного) виразу, що певною мірою має суб'єктивний характер. Так,. важливі фізіологічні показники здоров'я (наприклад, роботи серця) можуть змінюватись під впливом сезонних, метеорологічних та інших факторів. Якщо у співвідношенні двох протилежностей – норми та патології переважають елементи норми, людина залишається практично здоровою.

Стан фізичного здоров'я індивідуума встановлюється за низкою антропометричних, клінічних, морфофізіологічних, біохімічних та інших показників з урахуванням статі та віку і залежить від географічних, метеорологічних та соціальних факторів.

Стан здоров'я населення оцінюється за рядом основних комплексних показників: захворюваність, смертність, фізичний розвиток, непрацездатність, середня тривалість життя тощо.

Найважливішими біологічними показниками здоров'я людини є:

частота серцевих скорочень;

aртеріальний тиск;

частота дихальних рухів;

температура тіла.

Показники артеріального кров'яного тиску мають істотне значення для характеристики здоров’я людини. Дані нормальних вікових змін артеріального кров'яного тиску представлені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Вікове підвищення рівня артеріального тиску

ВікАртеріальний тиск, мм рт. ст. 

систольнийдіастольний

Новонароджені

1-12 місяців

1-2 роки

3-7 років

8-16 років

17-20 років

21-60 років

Більше