Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблеми міжособистісного спілкування підлітків

Предмет: 
Тип работы: 
Дипломна робота
Количество страниц: 
95
Язык: 
Українська
Цена: 
1900 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні аспекти міжособистісного спілкування підлітків
1.1. Розвиток особистості дітей підліткового віку 
1.1.1. Характеристика психічного і особистісного розвитку підлітків
1.1.2. Провідна діяльність підлітків
1.1.3. Психологічні новоутворення підліткового віку
1.1.4. Розвиток самосвідомості у підлітковому віці
1.2. Міжособистісні відносини і їх особливості в підлітковому віці
1.2.1. Розвиток мотиваційної сфери підлітка
1.2.2. Вивчення відносин в зарубіжній і вітчизняній літературі
1.2.3. Проблема класифікації міжособистісних відносин
1.2.4. Особливості міжособистісних відносин у підлітків
Висновки до першого розділу
2. Експериментальна частина
2.1. Експериментальне вивчення комунікативних здібностей підлітків
2.2. Аналіз одержаних результатів
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Введение: 

Актуальність дослідження обумовлюється тим, що сучасний період розвитку суспільства, пов’язаний з підвищенням ролі діалогічних форм взаємодії в розв’язанні соціально-економічних і науково-технічних проблем, визначив дефіцит особистостей, здатних творчо вирішувати проблеми. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває проблема підвищення інтелектуального потенціалу підлітків, розвитку їх діалогічного мислення.

Підлітковий вік - це період фізичних, психологічних, соціальних і інтелектуальних змін. Всі сторони розвитку піддаються якісній перебудові, виникають і формуються нові психологічні утворення, з’являються елементи дорослості в результаті перебудови організму, самосвідомості, відносин з дорослими і товаришами, способів соціальної взаємодії з ними, інтересів, пізнавальної і учбової діяльності, зміст морально-етичних норм, діяльності і відносини. 

Розвиток особи в підлітковому періоді характеризується двома протилежними тенденціями: з одного боку, встановлюються все більш тісні індивідуальні відносини, посилюється орієнтація на групу, з іншого - відбувається ускладнення внутрішнього світу і формування особових властивостей. Риси ще незрілої особи підлітка більше виявляються в типі акцентуації характеру, на базі якого ще належить сформуватися особі в процесі соціалізації. 

Підлітковий вік також характеризується важливими змінами в соціальних зв’язках і соціалізації, оскільки переважаючий вплив сім’ї поступово замінюється домінуванням групи однолітків, виступаючої джерелом референтних норм поведінки і отримання певного статусу. Входження в групу однолітків вимагає встановлення певних міжособистісних відносин.

 За відсутності розвиненого внутрішнього самоконтролю у підлітків більшою мірою, ніж у дорослих, виявляється той тип поведінки і міжособистісних відносин, який визначається провідною індивідуально-особовою тенденцією і наявністю акцентуації характеру.

Довгі роки психологи і педагоги надавали основну увагу спілкуванню дітей з дорослими. Провідна роль дорослої в психічному розвитку дитини безперечна. Це підтверджується дослідженнями (Л.С.Виготського, А.В.Запорожця, Д.Б.Ельконіна і ін.). Проте яка роль дорослого, в житті підлітка і яке, значення має у підлітка спілкування з однолітками? Це питання, цікавив психологів завжди, і на нього немає остаточної відповіді, тому це питання вивчається і сьогодні. А також, те, що втрачає дитина, що росте без взаємодії з ровесниками, і що він придбає в спілкуванні, і яке ж виховання переважно - сімейне або суспільне - і що ефективніше - виховувати дитину без контактів з однолітками або ці контакти вносять щось нове в його психічний розвиток. 

Оскільки ми порушили проблему спілкування. Слід відзначити, що її розробка, пов’язана з працями А.Н. Леонтьєва, який вважав, що спілкування - певний бік діяльності, бо воно існує у кожній діяльності в якості її елементу. Соковкін В.К. аналізує людське спілкування як взаєморозуміння, як комунікацію, як діяльність, як відносини та як взаємовплив. Б.Г. Ананьєв підкреслював, що головною характеристикою спілкування, як діяльності є те, що через неї людина будує свої взаємовідносини з іншими людьми.

Значення спілкування з боку вікової психології розглядались як у зарубіжній, так і в радянській психології. Представник гештальтпсихології К. Левін розглядав спілкування в юнацькому віці з точки зору соціально-психологічного явища.

Левін вважав, що в цьому віці розширюється життєвий світ юнака, коло його спілкування, групова прихильність до типу людей, на яких вони орієнтуються.

В радянській психології Ельконін Д.Б. розглядає значення спілкування в старшому шкільному віці з позиції культурно-історичної теорії. Ельконін визначав, що в підлітковому віці спілкування є ведучим видом діяльності, але і в юнацькому віці воно не губить свого значення. Дякуючи спілкуванню, юнаки будують відносини, включаються в різноманітні види діяльності. Всі дослідники (Виготський Л.С., Божович Л.М., Кон І.С. ті інші психологи) так чи інакше сходяться у визнанні того великого значення, яке має для старших школярів спілкування з однолітками. Для хлопців цього віку важливо не тільки бути поруч з однолітками, але і, головне, займати серед них задовольняючий їх стан.

Як показує дослідження І.С. Кона, саме невміння, неможливість добиватись такого стану часто є причиною недисциплінованості та правопорушень юнаків. Це супроводжується підвищеною конфліктністю хлопців за відношенням до своїх груп, членами яких вони постають.

Значення для юнаків та дівчат їх рідних та однолітків принципово неоднакове в різних сферах діяльності. При їх потязі до самостійності, юнаки потребують життєвого досвіду старших.

Підлітковий вік відноситься до числа кризових періодів онтогенезу, пов’язаних з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності і системи взаємостосунків індивіда. Основу формування нових психологічних і особових якостей підлітків складає спілкування в процесі різних видів здійснюваної ними діяльності (учбової, виробничої діяльності, занять різними видами спорту, творчості і інше). 

Поведінка  підлітків по самій суті своїй є колективно - груповою. На думку багатьох психологів, спілкування в підлітковому віці набуває характеру провідної діяльності. Проте розвинена потреба в спілкуванні у підлітків по різному. У одних вона виражається в хворобливій необхідності постійно знаходитися в своїй компанії, неможливості переносити самоту. 

Іншим, навпаки, потрібен досить невеликий об’єм контактів з людьми, вони вважають за краще проводити час наодинці з собою. А це в свою чергу залежить від самої людини, тому що одним спілкуватися легко, а для інших кожен контакт, особливо з новою людиною, подібний рішенню важкої математичної задачі. Причини цього можуть бути різними. Одні дійсно від природи, не дуже товариські або захоплені якоюсь ідеєю настільки, що кожен контакт, з іншою людиною для них - втрата часу. Інші бояться спілкування з людьми, тому, що це раніше не вдавалося. 

Потреба в емоційних контактах, як правило, багато в чому залежить від того досвіду, який склався у юної людини. 

Об’єкт дослідження: закономірності спілкування в підлітковому віці.

Предмет роботи: міжособистісне спілкування підлітків.

Мета роботи: виявити специфічні особливості спілкування підлітків з однолітками, батьками, вчителями та експериментально їх вивчити.

Гіпотеза роботи: на рівень комунікативних особливостей підлітків впливають характерологічні особливості, внаслідок чого можуть виникати проблеми в спілкуванні. Складена нами психокорекційна програма сприяє профілактиці та подоланню труднощів спілкування підлітків. 

Завдання роботи: складання та апробація психокоректувальної програми по профілактиці і подоланню труднощів спілкування підлітків.

Методи роботи: аналіз психологічної літератури з даної проблеми, характеристика розвитку особистості дітей підліткового віку, обґрунтування міжособистісних відносин і їх особливості в підлітковому віці.

Практичне значення полягає в тому, що розкриття соціометричного статусу має значення для виявлення переважаючого стилю спілкування. Гадаємо, що розкриття цих питань допоможе знайти конкретні способи корекції взаємовідносин підлітків.

Структура роботи: робота складається з двох розділів (теоретичної і практичної частини), вступу, висновків і списку використаних джерел. Вступ містить визначення актуальності, значення роботи та структури дослідження. В першому розділі здійснено аналіз проблеми міжособистісного спілкування підлітків у психолого-педагогічній вітчизняній і зарубіжній літературі. В другому розділі описується суть дослідження і результати. Висновки містять аналіз результатів.

 

Список использованной литературы: 
  1. Андреева Г.М.  Социальная психология. - М., 2004. 
  2. Абрамова В.Е. Психическая регуляция нравственно-делового общения подростков: Автореф. дис. канд. психол. наук. - М., 2001. 
  3. Андреева Г.М. Взаимосвязь общения и деятельности // Общение и оптимизация совместной деятельности. - М., 1987. 
  4. Андреева Г.М. Принцип деятельности и исследование общения // Общение и деятельность. На рус. и чешск. яз. - Прага, 1981. 
  5. Аникеева Н.П. Обучение школьников способам общения // Психологический климат в коллективе. - М.: Просвещение, 1989. 
  6. Анисимова Т.В., Гимпельсон Е.Г. Современная деловая риторика: Учебное пособие. - М.: МПСИ, 2002. 
  7. Батаршев А.В.  Современные теории личности: Краткий очерк. - М., 2003.  
  8. Бодалёв А.А. “Личность и общение”: Избранные труды. М, 1983.
  9. Батаршев А.В. Психодиагностика способности к общению, или как определить организаторские и коммуникативные качества личности. - М.: ВЛАДОС, 1999.
  10. Бодалёв А.А. “Личность и общение”: Избранные труды. М, 1983.
  11. Вердербер Р., Вердербер К. Психология общения. - СПб.; М.: Прайм-ЕВРОЗНАК; ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 
  12. “Возрастные и индивидуальные особенности младших подрост¬ков” под редакцией Эльконина Д. Б., Драгуновой Т.В.-М. Просвещение, 1967.
  13. Глозман Ж.М. Личность и нарушения общения. - М., 1987.
  14. Горянина В.А. Психология общения: Учебное пособие. - М.: Академия, 2004. 
  15. Грехнев В. С. “Культура педагогического общения”, - М.Просвещение, 1990.
  16. Григорьева Т.Г., Линская Л.3., Усольцева Т.П “Основы конструктивно¬го общения. “Методическое пособие для преподавателей” - Новосибирск: Издательство Новосибирского университета, М, Совершенство 1997.
  17. Григорьева Т. Г. “Основы конструктивного общения”. Практикум.- Новосибирск, издательство Новосибирского университета, 1997.
  18. Гиппенрейтер Ю.Б.  Введение в общую психологию. Курс лекций. - М., 2002.
  19. Джидарьян И.А. Психология общения и развитие личности // Психология формирования и развития личности. - М., 1981.
  20. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. - Киев: Наукова думка, 1981. 
  21. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - М.: Ин-т психологии РАН, 1994. 
  22. Золотнякова А.С. Проблемы психологии общения: Социальный и личностный типы общения, их профессиональные, познавательные и генетические аспекты. - Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1976. 
  23. Зимняя И.А. “Педагогическая психология”. Учебное пособие. Ростов-на-Дону: Издательство “Феникс “,1997.
  24. “Игры, обучение, тренинг, досуг...” под редакцией В.В. Петрусинского В четырёх книгах - М. Новая школа, 1994.
  25. Ильин Е.П.  Дифференциальная психофизиология. - СПб., 2001. 
  26. Иванова Е.Н. Эффективное общение и конфликты. - СПб, 1997.
  27. Казнова Г.В. “Взаимосвязь общественно-полезной деятельности и общения подростков “ Вопросы психологии. 1983.
  28. Кащенко В.П. “Педагогическая коррекция. Исправление недостат¬ков характера у детей и подростков”, Книга для учителя, М.Просвещение,1994.
  29. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. “Учим детей общению. Характер, коммуникабелъность”. Популярное пособие для родителей и педагогов - Ярославль, Академия развития, 1996.
  30. Кон И.С. “Психология ранней юности” - М. Просвещение, 1980.
  31. Кон И. С. “Психология старшеклассника”: Пособие для учителя - М. Просвещение. 1980.
  32. Кле М.  Психология подростка. - М., 1991.
  33. Кондратьев М.Ю.  Подросток в замкнутом круге общения. - М., 1997.
  34. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М.  Межличностное общение. - СПб., 2001.
  35. Коротаева Е.В. Игровые модули общения: учебные материалы к тренингу. - Екатеринбург, 1995.  
  36. Лисина М.И. “Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии”, М, 1978.
  37. Личко А. Е. “Подростковая психиатрия ”, Д. Медицина, 1985.
  38. Лабунская В.А.  Экспрессия человека: общение и межличностное познание. - Ростов-на-Дону, 1999. 
  39. Лабунская В. Психология затрудненного общения. - М.: Академия, 2001. 
  40. Левин В.Л. Искусство быть другим.-М.: Знание, 1981.
  41. Леонтьев А.Н. Психология общения.-Тарту, 1974.
  42. Ломов Б.Ф. Общение как проблема общей психологии // Методологические проблемы социальной психологии. - М.: Наука, 1975. 
  43. Мадорский Л.Р., Зак А.3. “Глазами подростков”, Книга для учителя М. Просвещение, 1991.
  44. Миславский Ю. А. “Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте” - М., Педагогика, 1991.
  45. Мудрик А.В. “Общение как фактор воспитания школьников”, М. Педагогика, 1984.
  46. Меньшикова А.Л. Трудности в общении, конфликты и пути их преодоления. - СПб., 2004. 
  47. Методы практической психологии общения: Сб. статей / Под ред. В.П Захарова, Е.В. Сидоренко. - Л., 1990.
  48. Морозов А.В. Психология влияния. - СПб.: Питер, 2001. 
  49. Морозов В.П. Искусство и наука общения: невербальная коммуникация. - М., 1998. 
  50. Мясищев В.Н. Психология отношений / Под редакцией А.А.Бодалева. - М., Воронеж, 1995. 
  51. Пахальян В.Э. Психологические особенности общения со взрослыми в старшем школьном возрасте: Автореф. дис. … канд. психол. наук. - М., 1981. 
  52. Познание и общение / Отв. ред. Б.Ф. Ломов, А.В. Беляева, М. Коул. - М.: Наука, 1988. 
  53. Проблема общения в психологии  / Отв. ред. Б.Ф. Ломов. - М.: Наука, 1981. 
  54. Психологические исследования общения / Отв. ред. Б.Ф. Ломов, А.В. Беляева, В.Н. Носуленко. - М.: Наука, 1985. 
  55. Петрова О.О., Умнова Т.В.  Возрастная психология. Конспект лекций. - Ростов-на-Дону, 2004. 
  56. Поварницына Л.А. “Психологический анализ трудностей обще¬ния”, М. 1987.
  57. “Психология современного подростка” под редакцией Д.И.Фельдштейна - М. Педагогика, 1987.
  58. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб., 2000.
  59. Рогов Е.И. Психология общения. - М.: Владос, 2004.
  60. Самоукина Н.В. “Игры в школе и дома” Психологические упражнения и коррекционные программы. М. Новая школа, 1995.
  61. Собчик Л.Н. Диагностика индивидуально-типологических свойств и межличностных отношений. Практическое руководство. - СПб., 2002. 
  62. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. - СПб., 2003. 
  63. Соловьева О.В. Обратная связь в межличностном общении. - М., 1992. 
  64. Соснин В.А., Лунев П.А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. - М., 1993.
  65. Станкин М. Психология общения. Курс лекций. - М.: МПСИ, 2000. 
  66. Столяренко Л.Д. “Основы психология”. Ростов-на-Дону, издатель¬ство “Феникс”, 1997.
  67. “Учителям и родителям о психологии подростка”, под редак¬цией Араканова Т.Г. - М. Высшая школа, 1990.
  68. Фельдштейн Д.И. “Психологические аспекты изучения современ¬ного подростка.” Вопросы психологии,1985, №1.
  69. Фельдштейн Д.И. “Психологические проблемы общественно-полезной деятельности как условие формирования личности подростка”, Вопросы психологии, 1980, №4.
  70. “Формирование личности в переходный период от подрост¬кового к юношескому возрасту” под редакцией Дубровиной И.В., М. Педагогика, 1987.
  71. Фомин Ю. Психология делового общения. - Минск: Амалфея, 2003. 
  72. Хараш А.У. Личность в общении // Общение и оптимизация совместной деятельности. - М., 1987. 
  73. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. “Психология саморазвития” М. Интерпракс, 1995.
  74. Шапарь В. Гений общения или искусство быть разным. - Ростов н/Д.: Феникс, 2004. 
  75. Шипицына Л.М. Навыки общения. - СПб., 2001. 
  76. Эльконин Д.Б. “К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте ”. Вопросы психологии, 1971, №4.
  77. Энциклопедия психологических тестов. Общение, межличностные отношения - М. 000 Издательство АСТ. 1997.
  78. Эмоциональные и познавательные характеристики общения / Под ред. В.А. Лабунской. - Ростов н/Д, 1990.
3237
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.