Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ» - орієнтири логіко-математичного та мовленнєвого розвитку

Предмет: 
Тип работы: 
Доповідь
К-во страниц: 
7
Язык: 
Українська
Оценка: 
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт” грунтується на засадах особистісно зорієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходів до розвитку, виховання та навчання дошкільників, тісної взаємодії навчального закладу і родини у формуванні основ їхньої елементарної життєвої компетентності перед вступом до школи. Вона відображає запити педагогів і з урахуванням характеристики психологічного віку дітей, передового педагогічного досвіду і методичних рекомендацій пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи, скеровує педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами, організацію різних видів і форм трудової діяльності та окремо акцентує на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей.
Говорячи про орієнтири мовленнєвого розвитку, слід відзначити, що в нормі у п’ятирічних дітей мовлення вже повністю сформоване. У 4-5 років у дитини спонтанно коригуються фізіологічні порушення звуковимови. В 6 років дитина правильно вимовляє всі звуки рідної мови. Самостійні висловлювання розгорнуті, в них переважають поширені складні речення. Після п’яти років діти здатні детально та послідовно розповісти про побачене або почуте, пояснити причинно-наслідкові зв’язки, про події свого життя, переказати казку, оповідання, придумати продовження до них, розрізнити фантастичний зміст казки від реальної розповіді.
Система морфологічного словотворення до 4 років виявляється практично повністю засвоєною, хоча і можуть мати місце вікові помилки у використанні деяких складних форм слів. Дошкільники п’яти-шести років вільно виконують вправи на словотворення. Вони змінюють основу слова для творення слів різних категорій (іменників, дієслів, прикметників). Наприклад: червоний, червоніти; плавати, плавець, плавучий. Діти з нормальним мовленням справляються з завданнями на утворення прикметників, причому не тільки простих повсякденних слів (залізо – залізний, дерево – дерев’яний), але і менш уживаних (сніжний, паперовий, пластмасовий, пісочний).
У цей період більшість дітей вже знають букви, вміють викладати із розрізної азбуки слова, які не потребують застосування орфографічних правил. Водночас в усному мовленні мають місце граматичні помилки (неузгодженість слів у відмінку, роді та числі), порушення у структурі речень, труднощі у плануванні висловлювань. Приблизно до шести років формування мовлення дитини в лексико-граматичному плані вважається закінченим.
На сучасному етапі розвитку дошкільного виховання у програмі «Впевнений старт» розроблено орієнтовні показники та критерії мовленнєвого розвитку дошкільників, які допомагають об’єктивно проаналізувати та діагностувати стан мовлення дитини та виявити внутрішні психологічні причини і механізми його порушення.
Загалом, орієнтирами мовленнєвого розвитку дітей за програмою «Впевнений старт» є:
володіння правильною звуковимовою;
саморегуляція дихання і темпу у процесі мовлення;
володіння силою, висотою, тембром голосу;
розуміння значення мовлення для людини;
ефективне спілкування рідною мовою;
розрізнення рідної і чужої мов, виявлення інтересу до них;
наявність збалансованого словникового запасу зз кожної сфери життєдіяльності;
грамотна розмова, вживання простих і складних речень;
невимушене ведення діалогу, підтримка розмови на запропоновану тему;
дотримання мовленнєвого етикету у спілкуванні;
самостійне складання монологічних висловлювань різних типів;
задоволення від читання (дорослим та власного) ;
вільний переказ знайомих літературних творів, змісту побаченого, розповідання напам’ять невеликих віршованих творів, відгадування і складання загадок;
уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення, виокремлення їх з мовленнєвого потоку;
володіння навичками звукового аналізу простих слів;
зацікавленість читанням, спроби читати;
правильна позиція за столом, вміння тримати олівець і ручку;
орієнтацування на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою;
координування рухи очей і кисті руки та впевнений рух по площині, вздовж рядка під час виконання графічних завдань.
Відповідно, при досягненні даних орієнтирів, дитина 6 року життя знаходиться на 4-му рівні лексичного розвитку. Характерною рисою цього рівня є засвоєння дитиною смислового різноманіття слова за рахунок оволодіння різними типами лексичних значень і їхньою диференціацією. Основним критерієм оцінювання є практичне оволодіння дитиною смислом слова у результаті виділення його постійних, інваріантних ознак у різних смислах (до 6 років). У цей період відбувається акумуляція (накопичення) різних смислових відтінків одного і того ж слова із мовлення оточуючих, текстів казок, оповідань.
У процесі навчання діти підводяться до засвоєння лексичної системності на основі об’єднання слів в різні смислові (тематичні) групи. Це тематичні ряди слів, які відносяться до певних логічних категорій (меблі, свійські тварини, фрукти, овочі тощо) ; угруповання слів, які мають семантичну подібність (житло, колір, форма предмета, спосіб пересування тощо). Ці процеси приводять до засвоєння логічної понятійної співвіднесеності слів, у формуванні якої велика роль приділяється розвиткові лексичної системності.
Зазначені критерії дають змогу об’єктивніше оцінити стан сформованості лексичної сторони мовлення та виявити механізми її недорозвитку, на відміну від традиційних підходів, що ґрунтуються на кількісному та структурно-лінгвістичному оцінюванні обсягу словника імпресивної та експресивної лексики.
Нормативним показником розвитку граматичної системи мови є засвоєння і володіння дитиною з нормальним мовленнєвим розвитком наступних граматичних форм: числових форм іменників, дієслів, прикметників; відмінкових закінчень іменників і прикметників; особових форм дієслів; родових форм дієслів, прикметників; видових категорій дієслів тощо.
У зазначеному віці відбувається удосконалення володіння граматичною стороною мовлення, засвоєння системи морфологічних засобів оформлення вже сформованих граматичних категорій, традиційних форм, чергувань в основах, поступово ускладнюється структура речення.
Важливим аспектом у розвитку мовлення дітей є фонетична складова та розвиток у них дій та операцій, згідно з фонологічним компонентом мовної компетенції.
До старшого дошкільного віку фонологічна складова мовленнєвої діяльності дитини з нормальним розвитком є сформованою. Критеріями оцінювання зазначеної ланки є правильна звуковимова, певний рівень сформованості фонематичних уявлень, які відповідають мовним нормам, сприйнятим з мовлення оточуючих, фонематичного аналізу звукового складу слова (виділення приголосного звука на фоні слова, визначення кількості і послідовності звуків у слові в зовнішньому і внутрішньому планах. Ці види аналізу формуються спочатку з опорою на слухове сприймання слова, яке дитина вимовляє сама (тобто у зовнішньому плані), а потім у внутрішньому плані без опори на власне слухове сприйняття мовлення.
Щодо орієнтирів логіко-математичного розвитку, то програмою «Впевнений старт» серед визначено:
уміння лічити в межах першого десятка, використовуючи різні види лічби (кількісна, порядкова, у прямому та зворотному порядку, від заданого числа тощо) ;
знання чисел від 0 до 9, співвідношення їх з певною кількістю предметів, елементів множин;
уявлення про склад числа з одиниць та двох менших (у межах 10), визначення суміжних чисел;
встановлення числової рівності, нерівності, визначення відношення “на скільки більше? ”, “на скільки менше? ”, “порівну”, “стільки само”;
знання знаків “плюс” (+), “мінус” (-), “дорівнює” (=), співвідношення їх з діями додавання і віднімання;
усне виконання простих обчисленень, розв’язування логічних задач;
користування початковими логічними прийомами, вживання у мовленні сполучників: і, чи, якщо.., то;
порівняння предметів за висотою, масою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснення класифікації за цими ознаками тощо;
володіння знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об’єму (літр), навички вимірювання умовною міркою;
розпізнавання геометричних фігур, знання їх назв, властивостей (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об’ємні: куля, куб, циліндр, конус) ; вміння знаходити подібні форми у навколишніх предметах, малювання і складання предметів з різних геометричних фігур або знаходження фігури у заданому малюнку, візерунку тощо;
орієнтування у розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині тощо), визначення відстані, вживаючи поняття: далеко – близько, поряд – далі;
уміння визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на площині (на столі, підлозі, майданчику, в зошиті та ін.) ;
розрізнення та правильне вживання часових понять: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше;
уявлення про часові одиниці: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима) ;
орієнтування у часі за допомогою годинника (в межах години за циферблатом) та календаря;
застосування логіко-математичних вмінь у повсякденному житті: набрати номер телефону служб порятунку, користування пультом телевізора, аудіо-відеотехніки; знання свого віку, віку тата, мами та інших членів родини, дати свого народження, адреси і номера квартири.
Слід зазначити, що визначені орієнтири та критерії мовленнєвого та логіко-математичного розвитку є умовно еталонними. Спираючись на них, можна об’єктивно оцінити ступінь відставання дитини не тільки у мовленнєвому і логіко-математичному, але і у розумовому розвитку.
 
Список використаних джерел
 
Програма розвитку старшого дошкільного віку «Впевнений старт»: затв. наказом М-ва освіти і науки, молоді та спорту України від 21. 05. 2012 р. № 604 // Палітра педагога: Ефективні технології освіти дошкільнят і молодших школярів. – 2012. – № 3. – С. 4-39.
Байдюк С. Працюємо за програмою «Впевнений старт» / С. Байдюк // Вихователь-методист дошкільного закладу: спеціаліз. журн. – 2012. – № 8. – С. 35-42.
Коваль В. Програма «Впевнений старт» як орієнтир формування готовності до навчання у школі / В. Коваль, З. Брежко // Вихователь-методист дошкільного закладу: спеціаліз. журн. – 2011. – № 9. – С. 14-23.
CAPTCHA на основе изображений