Способи підвищення доходів від власності на об’єкти авторського права

 

Поняття і види інтелектуальної власності

Способи підвищення доходів від власності на об'єкти авторського права

Правове регулювання інтелектуальної  власності в Україні

Список використаної літератури

 

 

Сам термін "інтелектуальна власність" народився для виконання, насамперед, економічних завдань. Вживання цього терміна є правомірним, якщо ставитися до нього як до умовного поняття, яке має економічний зміст. 

Традиційне поняття "право власності" відноситься до матеріальних речей, обмежених у просторі. Поняття права власності дозволяє юридично оформляти економічний оборот матеріальних речей. 

Деякі вчені вважають, що власністю можуть бути тільки речі, власність - це продовження тіла людини. Результат інтелектуальної праці - це продовження людської душі, він нематеріальний. А нематеріальні об'єкти за своїм визначенням бути власністю не можуть, тому що інститут власності забезпечується тільки ефективним правовим примусом. Правовий примус в області інтелектуальної власності є неефективним, тому все законодавство прив'язує "інтелектуальну власність" до носіїв. Крадіжка носія "інтелектуальної власності" легко доводиться, а тому покарання за неї є неминучим. 

Для контролю економічного обороту нематеріальних речей придумуються відповідні територіальні юридичні норми, які звичайно закріплюються національним і - останнім часом - міжнародним законодавством. Поява Інтернету, який не визнає національних кордонів, у черговий раз підкреслила всю штучність традиційних уявлень про "власність" на продукти думки. 

Існують чотири види інтелектуальної власності:

•авторське право;

•патенти;

•комерційна таємниця;

•торговельні марки.

Також інтелектуальну власність можна розділити на результати розумової праці і засоби індивідуалізації. До результатів розумової праці можна віднести як художні твори і програми, які охороняються авторським правом, так і винаходи, корисні моделі, промислові зразки, біологічні об'єкти, які охороняються патентним правом. До засобів індивідуалізації - товарні знаки, фірмові найменування та комерційні позначення, і навіть найменування місць походження товарів. 

Авторське право припускає захист майнових (копірайт) і немайнових прав. Причому немайнові права - на авторство і на ім'я, на відкликання, обнародування, захист репутації автора - дозволяють безпосередньо задовольнити лише самолюбство автора і не мають прямого економічного змісту. Копірайт же захищає виключні права автора, іншими словами - його майнові права на інтелектуальну власність. Автор має право на відтворення, поширення, публічне виконання, переклад і переробку. Передача цих прав за винагороду прямо ніде не вказується, але мається на увазі. Автор може поширювати свої твори і безкоштовно, і здавати їх на прокат, і продавати.

Більшість скандалів щодо обмеження прав автора при використанні його творів стосуються тільки винагороди творця, а також упущеної творцем вигоди. Інші питання авторського права практично нікого не хвилюють. Чомусь ніхто не вимагає дотримання прав авторів на публічне виконання своїх творів. Схоже, досить авторові гарантувати виплату "гонорару з тиражу" і неперекручування його оригінального творіння, як всі проблеми відразу зникнуть. 

Традиційно об'єктами авторського права не є офіційні документи, державні символи і знаки, твори народної творчості, повідомлення про події і факти, які мають інформаційний характер.

Право інтелектуальної власності в Україні означає право особи на результат творчої діяльності чи на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Законом. Тим самим: 

1. Повністю дотримано конституційний принцип правової охорони результатів інтелектуальної діяльності незалежно від їх виду (відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція тощо). 

2. Коло об'єктів права інтелектуальної власності не обмежується і може бути доповнене іншим законом. 

3. Право інтелектуальної власності проголошено правом особи, тобто приватним правом. Це повністю відповідає принципам Конституції України і визначальним положенням Угоди Всесвітньої Торгової Організації щодо торгових аспектів права інтелектуальної власності, викладених у його преамбулі. 

Перелік економічно ефективних способів підвищити доход від інтелектуальної власності розглянемо нижче.

 

 

Як правило, інтелектуальна власність у процесі економічної діяльності підприємства виступає у двох основних формах: як внесок у статутний капітал підприємства або "нематеріальних активів" у господарській діяльності підприємства. Для того, щоб отримати якийсь прибуток зі своєї інтелектуальної власності, необхідно проести її оцінку. Використання результатів проведеної оцінки інтелектуальної власності в статутному капіталі дозволяє підприємству і її авторам-творцям одержати наступні практичні переваги: 

•сформувати значний по розмірах статутний капітал без відкликання коштів і забезпечити доступ до інвестицій. 

•амортизувати інтелектуальну власність у статутному фонді і замінити її реальними коштами (капіталізувати інтелектуальну власність). При цьому амортизаційні відрахування на законних підставах залишаються в розпорядженні підприємства, включаються в собівартість продукції і не обкладають податком на прибуток;

•дає змогу авторам і підприємствам - власникам інтелектуальної власності брати участь як засновників (власників) при організації дочірніх і самостійних фірм без відкликання коштів;

•можливість використання інтелектуальної власності при одержанні кредиту як об'єкт застави. 

У той же час використання результатів проведеної оцінки інтелектуальної власності в господарській діяльності дозволить: 

•документально підтвердити права власності і поставити її об'єкти на баланс як активи підприємства. Це дає можливість робити амортизацію інтелектуальної власності і утворювати відповідні фонди амортизаційних відрахувань за рахунок собівартості продукції;

•визначитися самому з вартістю нематеріального активу або підтвердити цю вартість для інших осіб у випадку здійснення угоди купівлі-продажу;

•одержати додаткові доходи за передачу прав на використання об'єктів інтелектуальної власності, а