Концептуальні позиції державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі" щодо логіко-математичного розвитку дошкільників

У сфері «Природа», у змістовій лінії «Природа планети Земля» визначаються такі показники:

знає характерні ознаки пір року та їх послідовність, володіє інформацією, що кожна пора року складається з місяців, місяць – з тижнів, тиждень – з днів, день – з доби, доба з годин, години з хвилин, хвилини із секунд;

вміє порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками та чисельністю;

вимірює відстань, довжину, масу, сипкі та рідкі природні речовини;

знає співвідношення між одиницями часу та вміє визначати час за допомогою годинника.

У сфері життєдіяльності «Культура», у змістовій лінії «Предметний світ» передбачено:

уміння дошкільника визначати форму предметів довкілля за допомогою геометричної фігури як еталона;

здатність видозмінювати геометричні фігури, виділяти їхні основні ознаки, порівнювати між собою та класифікувати предмети за однією з ознак;

уміння класифікувати за кількома ознаками та оперувати множинами: об’єднувати їхні елементи, сортувати, доповнювати, вилучати зайві, визначати відношення між ними у процесі класифікації;

уміння здійснювати серіацію за величиною, масою, об’ємом; визначати місце окремого об’єкта в серіаційному ряді;

уміння лічити предмети, та розрізняти їх у просторі та за віддаленістю.

Про розвиток пізнавальної активності особистості дитини, що носить математичний характер, йдеться й у сфері життєдіяльності «Я Сам»:

усвідомлення старшими дошкільниками принципу збереження кількості незалежно від форми та величини предметів, відстані між ними та просторового розміщення;

засвоєння цифр, знаків, усне здійснення найпростіших обчислень, розуміння суті і структури арифметичних задач;

використання різних стандартів одиниці міри;

прояв сприйнятливості, допитливості, спостережливість;

здатність відрізняти головне від другорядного;

володіння елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, довільної пам’яті.

Логіко-математичні уміння дитини безпосередньо пов’язані зі сферою життєдіяльності «Люди». Дошкільник має володіти уміннями:

диференціювати людей за ознаками віку, спорідненості;

оперувати поняттями «людина», «країна», «людство»;

знаходити в людському довкіллі спільне і відмінне, близьке і далеке;

оперувати кількісними показниками, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (старший дошкільний вік).

При цьому важливі не стільки самі по собі логіко-математичні знання дошкільників, скільки здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень, тобто, уміння поводитись компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального життєвого досвіду та вимог життя.

3. Попередні програми здебільшого орієнтували педагогів на проведення колективних занять для засвоєння математичних знань. Частково ці знання закріплювалися в індивідуальній роботі та використовувалися в ігровій діяльності. Традиційна, роками відпрацьована система занять, як основна форми організації математичної діяльності дошкільників виявилась малоефективною щодо логіко-математичного розвитку кожної дитини. У ході таких занять дидактична мета, зміст і засоби навчання не достатньо диференціюються відповідно до можливостей дітей. Виховуючи компетентну особистість, ми радимо зосереджуватися не тільки на використанні тільки цієї форми організації виховного процесу. Педагогам дошкільних навчальних закладів доцільно вийти на ширший життєвий простір, узявши за основу компетентнісну парадигму виховного процесу. В центрі уваги вихователя мають бути: процес життєдіяльності дошкільника, стиль поведінки, діяльності та продуктивність його життя вцілому.

4. Логіко-математичні завдання, визначені Базовою програмою, орієнтовані, насамперед, на забезпечення розвитку пізнавальних здібностей, вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити прості умовисновки, використовуючи елементарні логічні прийоми. Ефективність виховного процесу з формування логіко-математичної компетентності оцінюється за якісними змінами в пізнавальній діяльності дитини. Бо головним є не обсяг набутих дитиною математичних знань, а поєднання їх з особистісними якостями, та з умінням трансформувати їх у практичну діяльність. Завдання дорослого полягає у створенні таких умов, де б дитина займала позицію активно діючого суб’єкта діяльності. Мова йде не тільки про послідовний процес пізнання від простого до складного, від близького – до більш далекого, а й про створення ситуацій, які б стимулювали пізнавально-пошукову та дослідницьку діяльність дітей, розвивали уміння розмірковувати, з’ясовувати суперечності, висловлювати передбачення, формулювати рішення, відстоювати свої твердження. Саме на таку особливість виховного процесу вказував у свій час В. Сухомлинський. «Не обрушуйте на дитину лавину знань, не прагніть розповісти про предмет вивчення все, що ви знаєте, – під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і любов до знань. Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне так, щоб шматочок життя заграв усіма кольорами веселки. Залишайте завжди щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще й ще раз повернутися до того, про що вона дізналася. « – писав він.

5. Навчально-виховна робота з логіко-математичної діяльності спирається на мисленнєву діяльність, яку необхідно розвивати з огляду на такі уміння як:

уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати;

уміння узагальнювати, абстрагувати;

уміння систематизувати, серіювати, класифікувати, знаходити принципи та закономірності, відшукувати логічні співвідношення між числами та предметами.

Такі уміння створюють сприятливі передумови для появи в них перших спроб обґрунтовувати свої думки, доводити їх істинність та сприяють розвитку важливої базової якості особистості дошкільника – розсудливості

Окрім того, математичні символи і поняття допомагають дитині пізнавати оточуючий світ. Математика для малюків – це не тільки світ цифр і чисел. Це особливий світ пізнання і гармонії який існує об'єктивно. І хоча математичні знання формуються на певному матеріалі, ми не ототожнюємо їх з предметним світом. Адже число 5 може вказувати на кількість пелюсток у квітки, кількість пальців на руці, вартість проїзного квитка чи на вік дитини. Ці знаки і символи мають стати для дитини одним із шляхів пізнання оточуючого світу.

6. Питання логіко-математичної компетентності є принциповим для особистісно орієнтованої моделі освіти. Забезпечення цього процесу великою мірою залежить від позиції дорослого та створення ним доброзичливої атмосфери. Навчально дисциплінарна модель, основні девізи якої «Роби, як я!», «Дій за зразком», не дає бажаного результату. Покірлива слухняність дитини, побоювання зробити помилку виключають можливість розмірковувати, доводити і відстоювати свою думку. За таких умов у дітей формуються такі якості, як адекватна реакція на свої помилки; самооцінка та впевненість у власних інтелектуальних силах; готовність до сумісного вирішення проблеми, толерантність і готовність сприйняти думку іншого.

7. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» передбачає створення таких умов для формування логіко-математичної компетентності, за яких дорослий може допомогти дитині розкрити свій власний потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ. При цьому не стільки важливий кінцевий результат діяльності дошкільника, скільки сам процес його досягнення. «Допоможи мені це зробити самому» – завжди було і є актуальним гасло педагогіки М. Монтессорі. Бо в життєдіяльності дошкільника і в логіко-математичній, зокрема, «самостійне просування конкретного малюка власним шляхом розвитку є для нього реальною нормою». Вважаємо, що розумне дозування участі дорослого в логіко-математичній діяльності дитини та перевага опосередкованого впливу над безпосереднім буде запорукою не тільки формування логіко-математичної компетентності, але й сприятиме вихованню почуття власної гідності і незалежності, зростанню впевненості у своїх силах. Адже компетентність ми розглядаємо не як процес форсування інтелектуального розвитку, а як поєднання набутих дитиною знань з її особистісними якостями та вмінням застосовувати свої знання в житті. А центром педагогічної діяльності є дитина компетентна, розсудлива, людяна, справедлива, спостережлива, відповідальна і творча.

 

 

Баглаєва Н. І. Розвиток логічних умінь дитини // Дошк. виховання. – 2000. – №10. – С. 8-11.

Базова програма «Я у світі»: методичні рекомендації для вихователів ДНЗ / упоряд. О. Б. Полєвікова. – Х. : Основа, 2009. – 336 с.

Зайцева Л. Елементарна математична компетентність / Л. Зайцева // Дошкільне виховання. – 2004. – № 7. – С. 12-15.

Михайленко О. Готовність вихователів до формування логіко-математичної компетентності дошкільників / О. Михайленко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 8. – С. 26-35.

Плетеницька Л. Логіко-математичний розвиток дошкільників / Л. Плете-ницька, К. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2002. – 156 с.

Старченко В. Логіко-математичний аспект дошкільної освіти / В. Старченко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7. – С. 22-23.