Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методологія та методи наукових досліджень

Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
13
Язык: 
Українська
Оценка: 
1. Методологія та методи наукових досліджень
 
Метод наукового дослідження – це спосіб пізнання об'єктивної дійсності. Спосіб являє собою певну послідовність дій, прийомів, операцій.
Залежно від змісту досліджуваних об'єктів розрізняють методи природознавства й методи соціально-гуманітарного дослідження. Методи дослідження класифікують за галузями науки: математичні, біологічні, медичні, соціально-економічні, правові і т. д.
Залежно від рівня пізнання виділяють методи емпіричного, теоретичного й метатеоретичного рівнів.
До методів емпіричного рівня відносять спостереження, опис, порівняння, лічбу, вимірювання, анкетне опитування, співбесіду, тестування, експеримент, моделювання й т. д.
До методів теоретичного рівня включають:
аксіоматичний;
гіпотетичний (гіпотетико-дедуктивний) ;
формалізацію;
абстрагування;
загальнологічні методи (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, аналогію) та ін.
Методами метатеоретичного рівня є:
діалектичний;
метафізичний;
герменевтичний та ін.
Деякі вчені до цього рівня відносять метод системного аналізу, а інші його включають у число загальнологічних методів.
Залежно від сфери застосування й ступеня спільності розрізняють методи:
1) загальні (філософські), які діють у всіх науках і на всіх етапах пізнання;
2) загальнонаукові, які можуть застосовуватися в гуманітарних, природних і технічних науках;
3) частинні – для споріднених наук;
4) спеціальні – для конкретної науки, області наукового пізнання.
Від розглянутого поняття методу варто відмежовувати поняття техніки, процедури й методики наукового дослідження.
Під технікою дослідження розуміють сукупність спеціальних прийомів для використання того або іншого методу, а під процедурою дослідження – певну послідовність дій, спосіб організації дослідження.
Методика – це сукупність способів і прийомів пізнання. Це система способів, прийомів, засобів збору, обробки, аналізу й оцінки інформації, причинах й умови явища.
Будь-яке наукове дослідження здійснюється певними прийомами й способами, за певними правилами. Навчання про систему цих прийомів, способів і правил називають методологією. Поняття «методологія» у літературі вживається у двох значеннях:
1) сукупність методів, які застосовуються у певній сфері діяльності (науці, політиці й т. д.) ;
2) вчення про науковий метод пізнання.
Існують наступні рівні методології:
1. Загальна методологія, яка є універсальною стосовно всіх наук й у зміст якої входять філософські й загальнонаукові методи пізнання.
2. Приватна методологія наукових досліджень для групи споріднених наук, які мають філософські, загальнонаукові й частинні методи пізнання.
3. Методологія наукових досліджень конкретної науки, у зміст якої включаються філософські, загальнонаукові, приватні й спеціальні методи пізнання.
 
2. Наукова діяльність
 
Формою існування й розвитку науки є наукове дослідження. Наукова (науково-дослідна) діяльність – це діяльність, спрямована на одержання й застосування нових знань. Наукове дослідження – це діяльність, спрямована на всебічне вивчення об'єкта, процесу або явища, їх структури й зв'язків, а також одержання й впровадження в практику корисних для людини результатів. Його об'єктом є матеріальна або ідеальна системи, а предметом – структура системи, взаємодія її елементів, різні властивості, закономірності розвитку і т. д.
Наукові дослідження класифікуються за різними ознаккми. За джерелом фінансування розрізняють наукові дослідження бюджетні, госпрозрахункові і нефінансовані. Бюджетні дослідження фінансуються із засобів бюджету країни або бюджетів суб'єктів країни. Госпрозрахункові дослідження фінансуються організаціями-замовниками за господарськими договорами. Нефінансовані дослідження можуть виконуватися з ініціативи вченого, за індивідуальним планом викладача.
У нормативних правових актах про науку наукові дослідження ділять за цільовим призначенню на фундаментальні, прикладні, пошукові та наукові розробки.
Фундаментальні наукові дослідження – це експериментальна або теоретична діяльність, спрямована на одержання нових знань про основні закономірності будови, функціонування й розвитку людини, суспільства, оточуючого природного середовища.
Прикладні наукові дослідження – це дослідження, спрямовані переважно на застосування нових знань для досягнення практичних цілей і вирішення конкретних завдань. Іншими словами, вони спрямовані на вирішення проблем використання наукових знань, отриманих у результаті фундаментальних досліджень, у практичній діяльності людей. Наукові дослідження в сфері сучасних наук найчастіше являють собою сполучення обох названих видів, і тому їх варто іменувати теоретико-прикладними.
Пошуковими називають наукові дослідження, спрямовані на визначення перспективності роботи над темою, пошук шляхів рішення наукових завдань.
Розробкою називають дослідження, яке спрямоване на впровадження в практику результатів конкретних фундаментальних і прикладних досліджень.
За тривалістю наукові дослідження можна розділити на довгострокові, короткострокові й експрес-дослідження.
Залежно від форм і методів дослідження деякі автори виділяють експериментальні, методичні, описові, експериментально-аналітичні, історико-біографічні дослідження й дослідження змішаного типу.
У теорії пізнання виділяють два рівні дослідження: теоретичний й емпіричний.
Теоретичний рівень дослідження характеризується перевагою логічних методів пізнання. На цьому рівні отримані факти досліджуються, обробляються за допомогою логічних понять, умовиводів, законів й інших форм мислення. При цьому об'єкти роздумів аналізуються, узагальнюються, осягаються їх суть, внутрішні зв'язки, закони розвитку. На цьому рівні пізнання за допомогою органів відчуття (емпірія) може бути присутнім, але воно є другорядним.
Структурними компонентами теоретичного пізнання є проблема, гіпотеза й теорія.
Проблема – це складне теоретичне або практичне завдання, способи вирішення якого невідомі або відомі не повністю. Розрізняють проблеми нерозвинені (передпроблеми) і розвинені.
Нерозвинені проблеми характеризуються наступними рисами:
1) вони виникли на базі певної теорії, концепції;
2) це важкі, нестандартні завдання;
3) їх вирішення спрямоване на усунення виниклих у пізнанні
CAPTCHA на основе изображений