Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз хорової партитури: Дмитро Степанович Бортнянський - Хоровий концерт №11 "Воскликните Господеві"

Предмет: 
Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
5
Язык: 
Українська
Оценка: 
Виконавський аналіз
 
Динаміка твору насичена. Весь твір виконується на f, окрім середньої частини, яка звучить на p – це класичне застосування динамічної палітри у духовному концерті: “Вся земля”. Останні три такти твору звучать на ff, щоб остаточно підкреслити яскравість і величність концерту. Кожне проведення теми має йти динамічними хвилями. Насичені динамічні фрази чергуються з більш прозорими.
Приклад: “Воскликните Господеві вся земля (насичено 11-12 т.)”, “пойте же имені Его, пойте (прозоро з 12-15 т.)”, далі знов насичено “дадіте славу...”.
У фрагментах, де використовуються поліфонічні проведення тем, кожна хорова партія має пропускати її проведення на перший план: “И услышан…” (з 112-115 т.). Це необхідно для рельєфного звучання теми.
Кожна частина має свою кульмінацію. І частина – 18-21 т., ІІ частина – 39-44 т., середня частина – 70-73 т. Кульмінація IІІ частини, як і всього твору, припадає на останні такти партитури “и услышан сотворите” (140-150 т.).
Цезури природно виставлені автором. Твір виконується на ланцюговому диханні, а паузи виставлені в кожній партії. Є загальні цезури: 21 т.   на акорді всього хору;   у 56 т. та 64 т., 73 т.; 80 т. – після першої долі – вступ жіночої групи;   у 90 т. Головна   в кінці хору. Фермати не перетримувати у часі, крім останньої.
Складаючи план художнього виконання, необхідно спочатку звернути увагу на значення темпу. На перший погляд темп твору – це його виконання, але насправді це є досить важливий фактор виконавської виразності.
Дикція – чітка вимова тексту. Чіткість дикції під час співу залежить від правильної вимови, тобто за допомогою артикуляційного апарату. Слід зауважити, що твір “Воскликните Господеві...” написаний церковно-слов’янською мовою, але виконується українською транслітерацією.
Приклад:
По-російськи:По-українськи
- “да поклонится Тебе”- “да поклонится Тобі”
- “В новомесячии Трубою”- “в новомісячії Трубою”
- “славу хвале его”- “славу хвалі Его”.
Крім цього, необхідно враховувати те, що у слов’янській мові немає букви “ё”, тому “да поет”. Буква “г” вимовляється без змін, тобто: “Его”, “Вашего”, а не “ево”, “вашево”. Шиплячі приголосні “ш”, “ж” потрібно вимовляти дуже коротко, вільно, без нажиму. Приклад: “Вишній”, “пойте же”, “Вашего”, “услышан”.
Так як твір переважно у швидкому темпі, то повинна бути чітка артикуляція приголосних. Тривалість звуку визначається голосною, яка тягнеться. Правило поєднання слів полягає у перенесенні приголосних з кінця слова на початок наступного. Приклади:
 ; ;
 ; .
Дві глухі приголосні підряд (“с”, “х”) слід співати роздільно.
У плані літературного тексту можуть виникнути проблеми в тих моментах, коли в тексті зустрічаються багатобуквенні склади, наприклад: “Воскликните Господеві...”, “Вся земля”, “Вострубіте...”, “да поклонітся”, “во благознаменитий”.
Приголосні вимовляємо чітко, коротко, тим самим наближаючись до голосних.
Працюючи над твором, диригент повинен збагнути задум композитора і відтворити характер музичних образів. За умови глибокого усвідомлення образного змісту твору диригент здатен створити природний темп та живу метричну пульсацію, і таке розуміння не приведе до пришвидшення або сповільнення.
Темпи, які виставив автор:
І частина: “Подвижно и величественно”.
ІІ частина (з 22 т.): “Медленно”.
Середня частина (з 57 т.): “Довольно скоро”.
З 80-90 т.:“Покойно”.
ІІІ частина (з 91 т. до кінця): “Оживлённо”.
Особливу увагу необхідно звернути на зміну метру:  , з яким змінюється і темп.
Жести, коли диригент проводить фрази Solo, повинні бути більш скупі, кистеві. Входити в темп зразу, без “розкачування”.
Протягом усього твору (особливо в тутійних фрагментах), диригентський жест має бути енергійним, чітким, твердим і лаконічним (виділяти І долю).
Циклічний концерт № 11 B dur “Воскликните Господеві” відноситься до першої групи концертів, і відрізняється урочисто-прославним, святковим колоритом. В концертах Бортнянського особливо відчутна опора на інтонації маршу, танцювальні ритмо-формули, традиції канту.
Чергування парних і непарних розмірів, акордової та поліфонічної  фактур нагадують багато в чому риси класичного інструментального сонатно-симфонічного циклу.
Хорові концерти Бортнянського належать до золотого фонду світової музичної класики. Його творчість сприймається як кульмінація і водночас як логічне завершення розвитку хорового концерту, на зміну якому вже в XIX ст. приходять інші жанри. Так, синтезуючи кращі досягнення західноєвропейської та вітчизняної музичних традицій, Бортнянський створив досконалі, глибоко оригінальні зразки класичного XVIII ст., які водночас є втіленням самобутнього характеру національного хорового мистецтва.
Засвоївши багатий досвід партесного концерту, осмисливши нові здобутки хорового мистецтва, в досконалих зразках М. Березовського, Бортнянський підняв хоровий жанр на недосяжну висоту.
Слід зазначити, що за емоційною силою та філософською глибиною хорові концерти Бортнянського посіли почесне місце поряд з композиціями Генделя, Баха, Моцарта.
У майстерності хорового письма серед сучасників Бортнянському не було рівних.
 
Використана література:
 
1. Асафьев Б. О хоровом искусстве.
2. Колесса М. Ф. Основи техніки диригування.
3. Рицарев М. Композитор Д. Бортнянський: Жизнь и творчество. – Л.: Музика, 1979 г.
4. Романовський И. В. Хоровой словарь.
5. Сенченко Л. І. Формування хорового мислення диригента.
6. Українська музична література від найдавніших часів до першої половини ХХ ст., 1-а ч. – Тернопіль: СПМ “АСТОН”, 2000 р.
CAPTCHA на основе изображений