Психологія – наука про психіку як єдність свідомого і несвідомого, зовнішнього і внутрішнього

Психологія - складне й багаторівневе наукове утворення, яке існує у науковій діяльності багатьох шкіл, між якими не завжди наявна згода відносно ключових питань. 

 Найперше, висхідне, традиційне, найбільш адекватне назві і, зрештою, найпростіше визначення психології формулюється так: Психологія - це вчення про душу. Це найбільш загальне визначення психології є базовим для створення інших визначень, певна частина яких конкретизує його, певна частина - заперечує. Оскільки існування душі не є наочним, таке визначення викликає невдоволення у певних представників сучасної психології, вони вважають, що традиційне визначення не є науковим. У пошуках наукового визначення психології дослідники вибудовують більш складні конструкції, наприклад: психологія - це наука про закономірності функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Це формулювання є більш подібним до наукового, проте має суттєві недоліки. По-перше, воно якесь «обірване»: не зовсім ясно, про чию життєдіяльність іде мова (мабуть, про життєдіяльність організму - але чи належить біологічний організм до предмету психології?). По-друге, якщо досліджується якась особлива форма життєдіяльності, то її особливість слід порівнювати з іншими («не особливими») формами того ж самого, тобто знаходити щось спільне у психічному і непсихічному. По-третє, психіка - це не лише форма життєдіяльності. Це цілий світ, який взаємодіє із тим оточуючим світом, що його вивчають природничі науки, але взаємодіє на засадах власної автономності як світу.

Основою дослідження психічного є уявлення про наявність внутрішніх закономірностей психіки. Специфіка реальності психічного полягає у цілісності сфер свідомого і несвідомого при всій їх автономії і суперечливій єдності. Пізнання взаємозв’язків свідомого і несвідомого психічного – основа основ власне психології як науки. Глибинне пізнання психічного передбачає розкриття функційних особливостей несвідомого й інструментальних аспектів об’єктивування взаємозв’язків між вказаними сферами. Розв’язання заявленої проблеми потребує формування методологічних засад глибинного пізнання психіки.