Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки

Досліджувані групи репрезентативні та порівняні за основними чинниками, що впливають на прогноз (статевою приналежністю, віку, локалізації пухлини, стадії захворювання, ступеня диференціювання пухлинних клітин, ступеня непрохідності).

За статевою приналежністю більшість представлена в основній групі – 43 (55, 1%) чоловіка, у контрольній – 42 (55, 3%) жінки.

За віком як в основній, так і в контрольній групі, більшість складають пацієнти які старіше ніж за 60 років – 49 (62, 8%) і 44 (57, 9%) пацієнта відповідно. Варто відзначити, що кількість хворих які старіше за 60 років, в основній групі, представлена більшістю випадків.

За локалізацією пухлинного процесу більшість представлена хворими з локалізацією пухлини в лівій половині ободової кишки, включаючи сигмоподібну кишку й ректосигмоїдний відділ та пряму кишку – 63 (80, 8%) і 72 (94, 7%) пацієнта відповідно, що разом склало 94, 1%.

У залежності від ступеня непрохідності, за класифікацією Д. П. Чухрієнка, було виявлено, що 87, 2% хворих в основній групі були з частковою та хронічною непрохідністю товстої кишки, в контрольній групі – 76, 3%. У той час, як гостру непрохідність товстої кишки мали 12, 8% хворих в основній та 23, 6% хворих у контрольній групі.

Було виявлено, що більшість хворих як в основній (50, 0%), так і в контрольній (43, 4%) групах мали ІІІ стадію пухлинного процесу за класифікацією С. А. Гешеліна. Однак, 33, 3% хворих в основній і 38, 2% хворих у контрольній групі віднесені до ІІ стадії захворювання. IV стадію пухлинного процесу мали відповідно – 16, 7% і 18, 4% хворих.

При аналізі частоти зустрічаємості в досліджуваних групах аденокарцином різноманітного ступеня диференціювання відзначено, що помірно-диференційований залозистий рак мав місце у 56 (71, 8%) хворих в основній та в 49 (64, 5%) хворих у контрольній групі, високо диференційований залозистий рак – у 21 (26, 9%) хворого в основній і у 16 (21, 0%) хворих у контрольній групі, а низькодиференційований залозистий рак – у 1 (1, 3%) хворого в основній і у 11 (14, 5%) хворих у контрольній групі відповідно.

Для покращення результатів лікування хворих на ОНТК пухлинного генезу було вивчено мікробний спектр товстої кишки в разі її обтураційної непрохідності пухлинного генезу. Усього було проведено 234 дослідження, за результатами яких аеробна мікрофлора ідентифікована у 87 (38, 4%) спостереженнях, факультативно-анаеробна – у 71 (43, 5%) спостереженні, неспороутворююча анаеробна мікрофлора – у 66 (27, 1%) випадках. Подальші дослідження показали, що мікробний спектр товстої кишки у хворих на ОНТК пухлинного генезу в більшості представлено аеробними і факультативно-анаеробними мікроорганізмами (72, 9%). А також, в даній категорії хворих виявлено здебільш ніж у половини пацієнтів (51, 2%) асоціація мікроорганізмів, ураховуючи: Staphylococcus spp., Escherichia coli., Bacteroides spp., Peptococcus spp.

Ураховуючи результати мікробіологічних досліджень, що мікробний пейзаж кишечнику при ОНТК пухлинного генезу складається із асоціацій аеробних, факультативно-анаеробних та неспороутворюючих бактерій, частіше асоціацією з трьох культур, було проведено вивчення чутливості даної мікрофлори до 26 різноманітних антибактеріальних препаратів. Дослідження показали, що найбільш чутливою вище зазначена мікрофлора була до: клафорану, цефтріаксону, цефотаксиму, таривіду, абакталу, норфлоксацину, метронідазолу. Ці дані дозволили індивідуалізувати антибактеріальну терапію в кожного хворого досліджуваної категорії й назначати оптимальні схеми антибіотикотерапіїї.

Було виконано модель фотохромної антисептики in vitro при застосуванні 1% розчину метиленового синього в розведеннях – 1: 25, 1: 50, 1: 100 по відношенню до виділених видів збудників гнійно-септичної інфекції у хворих на ОНТК пухлинного генезу. Перевірена можливість посилення антимікробної дії метиленового синього в розведеннях під дією монохроматичного світла з довжиною хвилі 630 нм, що відповідає видимому спектру вилучення (табл. 1).

 

Таблиця 1

Бактерицидна активність розчину метиленового синього в розведеннях

 

Результати, які отримали, показали, що 1% розчин метиленового синього в розведенні 1: 25 є достатньо ефективним антисептиком під дією монохроматичного світла з довжиною хвилі 630 нм з відрізком по часу 1 хвилина у відношенні до виділених видів мікроорганізмів. Але для більшої надійності було взято відрізок часу 3 хвилини.

Для оцінки ефективності розробленого методу фотохромної антисептики, у 12 хворих основної групи було проведено вивчення бактеріальної забрудненості стінки товстої кишки в зоні накладення анастомозу на етапах його обробки (І етап – до обробки в момент резекції, ІІ етап – після обробки звичайними антисептиками, ІІІ етап – після застосування методу фотохромної антисептики)  (табл. 2)

 

Таблиця 2

Бактеріальна забрудненість стінки товстої кишки в зоні накладення анастомозу

 

Достовірна різниця р<0, 5

Було виявлено, що після застосування методу фотохромної антисептики в жодному з досліджуваних матеріалів мікрофлора не була знайдена. Це дозволило застосувати метод фотохромної антисептики для профілактики неспроможності анастомозу і загоєння параколостомічної ділянки у хворих на ОНТК пухлинного генезу. Методика застосування фотохромної антисептики була такою: після накладення першого ряду швів анастомозу проводилося забарвлення стінки