Тренувальний процес легкоатлеток-бар’єристок на етапі безпосередньої підготовки до змагань

 

Мудрик Ж., Савчук С.

Волинський державний університет імені Лесі Українки

 

Анотація. Мудрик Ж., Савчук С. Тренувальний процес легкоатлеток-бар’єристок на етапі безпосередньої підготовки до змагань. У статті розкривається питання значення оптимального стану підготовленості спортсмена на момент змагань. Найменш вивченими, незважаючи на надзвичайну актуальність, є структура і зміст передзмагальних мезоциклів.

Ключові слова: обсяг, інтенсивність, спеціальна розминка.

Аннотация. Мудрик Ж., Савчук С. Тренировочный процесс легкоатлеток-барьеристок на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям. В статье раскрывается вопрос значения оптимального состояния подготовленности спортсмена на момент соревнований. Наименее изученными, невзирая на чрезвычайную актуальность, остаются структура и содержание предсостязательных мезоциклов.

Ключевые слова: объем, интенсивность, специальная разминка.

Abstract. Mudrik Zh., Savchuk S. Training process of sportsmen in the stage of direct preparation for the competitions. In the article a question of the value of the optimum state of the preparedness of athlete for the moment of competitions is revealed. Least studied, disregarding of the extraordinary urgency, remain the structure and the content of mezotsikl.

Key words: volume, intensity, special limbering-up.

Дослідження останніх років показали, що залежно від змісту і структури передзмагальної підготовки результат легкоатлета у головних змаганнях сезону може коливатися в досить значних межах. Практика останніх років дає багато прикладів того, як раціонально побудованим тренуванням на етапі безпосередньої підготовки до змагань можна не лише досягнути найкращих результатів, але й перевищити їх стрибкоподібно 1, 5, 3. Неправильна побудова тренувальних занять у період підготовки до змагань може звести нанівець результати тривалої праці спортсмена. Навпаки, раціональна побудова тренувального процесу в цей проміжок часу може сприяти підвищенню спортивних досягнень спортсмена.

Мета дослідження. Удосконалення методики підготовки легкоатлеток-бар’єристок шляхом раціонального планування тренувальних навантажень у передзмагальному мезоциклі.

Завдання дослідження: Вивчити зміст і структуру тренувальних навантажень легкоатлеток-бар’єристок у передзмагальному мезоциклі. Завданням анкетного опитування було визначення думок тренерів та спортсменів із питань структури тренувальних навантажень передзмагального мезоциклу у бар’єристок. Із тренерами та спортсменами з’ясовувалися такі запитання: обсяг та інтенсивність навантажень у передзмагальному мезоциклі, кількість тренувальних занять, днів відпочинку та їх чергувань у передзмагальному мезоциклі, вправи, які застосовують у передзмагальному мезоциклі.

Практичне значення отриманих результатів: Результати досліджень були впроваджені в практику тренувального процесу легкоатлеток-бар’єристок. Результати можуть бути використані під час планування тренувальних навантажень легкоатлеток-бар’єристок перед змаганнями.

Для розв’язання поставлених завдань застосовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, узагальнення практичного досвіду підготовки легкоатлеток-бар’єристок, анкетування;

Аналіз відповідей показав, що більшість респондентів відповіли, що в передзмагальному мезоциклі потрібно зменшити обсяг навантаження. За те, щоб збільшити інтенсивність виконання вправ, висловлювались 65, 71% респондентів. На думку 34, 29% інтенсивність повинна дещо знижуватися. Зменшення обсягу значною мірою залежить від індивідуальних особливостей спортсменів, рівня її підготовленості та кваліфікації.

Щодо кількості тренувальних занять та способів їх розподілу думки опитаних різні. 40% спеціалістів рекомендують 2 дні відпочинку та розминку за день до змагань. 2, 85% проводять спеціальну розминку безпосередньо перед змаганнями, практично без днів відпочинку. Багато респондентів – 42, 81% проводять спеціальну розминку за день до змагань, а 14, 34% висловлюються про необхідність використання дня відпочинку.

У процесі аналізу результатів анкетування провідних тренерів та спортсменів із розподілу тренувальних навантажень у передзмагальному мезоциклі, показав, що більшість спеціалістів вважають, що у передзмагальному мезоциклі доцільно планувати лише середні та малі за обсягом тренувальні навантаження.

З анкетних даних видно, що заняття з великим обсягом та низькою інтенсивністю практично виключені перед стартом. Більшість спеціалістів велике та середнє навантаження планують у першій половині передзмагального мезоциклу (табл. 1.).

 

Таблиця. 1.

Розподіл тренувальних навантажень у передзмагальному мезоциклі

Кількість днів

до стартуОбсяг (%) Інтенсивність (%) 

великийсередніймалийвисокасереднямала

1-2, 8540, 00-31, 4011, 40

2-2, 858, 50-5, 705, 70

3-2, 8522, 808, 5014, 282, 85

42, 852, 8537, 1025, 7014, 282, 85

5-17, 1034, 2037, 1014, 28-

62, 855, 7014, 2814, 282, 852, 85

7-28, 1011, 4034, 202, 85-

8-22, 8020, 0034, 205, 70-

9-24, 282, 8511, 408, 50-

10-42, 848, 5037, 1014, 28-

118, 5031, 408, 5040, 005, 70-

128, 5040, 005, 7048, 505, 70-

135, 708, 505, 7017, 102, 85-

 

Більшість тренерів у передзмагальному мезоциклі планують лише середні та малі навантаження. Багато спеціалістів (40%) вважають, що малі тренувальні навантаження можна використовувати перед змаганнями. Заняття з великим обсягом всі опитані виключають за 3 дні до змагань.

Отже, простежується одностайна думка спеціалістів щодо зниження обсягів тренувального навантаження в міру наближення до офіційних змагань, причому, значна кількість тренерів (40%) зазначають (як згадувалося вище) про доцільне використання малих навантажень аж до початку змагань.

Аналізуючи результати анкетного опитування спеціалістів відносно інтенсивності навантажень, було виявлено, що використання навантажень високої інтенсивності припиняється за два дні до змагань. Велика кількість респондентів (20-48, 5%) використовують високоінтенсивне навантаження за 13, 12, 11, 9, 8, 6 днів до змагань. Дехто з опитаних висловлюється за використання навантажень малої інтенсивності в другій половині мезоциклу, аж до змагань. 31, 4% тренерів надають перевагу навантаженням середньої інтенсивності, а дехто витримує їх до змагань. У ході аналізу отриманих результатів простежується значна варіативність думок відносно інтенсивності навантажень, однак чітких закономірностей з’ясувати не вдалось.

Аналіз даних, які відображають пріоритетне спрямування тренувальних занять (табл. 2.) дав змогу визначити, що значна кількість спеціалістів (51, 4 – 71, 1%) використовують заняття технічного спрямування за 13, 12, 11, 10 та 5 днів до змагань.

За 1 день до змагань 42, 8% тренерів та спортсменів використовують у тренуваннях тонізуюче спрямування. Значна кількість спеціалістів (42, 8%) за 2-3 дні до змагань використовують день відпочинку. Багатьма дні відпочинку використовуються ще за 9 та 6 днів до змагань (31, 3-3, 1%).

Отже, у результаті аналізу анкетних даних тренерів, ми з’ясували одну закономірність – зниження обсягу тренувальних навантажень у міру наближення до офіційних змагань, з інших позицій – висока варіативність думок.

 

Таблиця 2

Пріоритетне спрямування тренувальних занять та днів відпочинку у передзмагальному мезоциклі

Кількість днів

до стартуТехнічне (%) Тонізуюче (%) День відпочинку (%) 

1-42, 8011, 40

2-11, 4042, 80

317, 108, 5028, 50

420, 0022, 8011, 40

540, 0011, 402, 85

614, 288, 5031, 40

725, 7014, 2814, 28

834, 208, 5011, 40

914, 282, 8537, 10

1025, 7025, 702, 85

1131, 4020, 005, 70

1251, 402, 85-

1317, 102, 85-

 

Аналізуючи тренувальні засоби, які використовують спеціалісти у передзмагальному мезоциклі, ми бачимо, що більшість вправ швидкісно- силового напрямку. Біг з низького старту з бар’єрами (3, 5, 8, 10 бар’єрів), тобто роботу над технікою, у передзмагальному мезоциклі використовують усі опитані. 40% поєднують їх із спринтерськими вправами (30 м з низького старту та сходу, 60 м, 100м), 25, 70% – із швидкісно-силовими та стрибковими вправами (стрибки з місця, потрійний стрибок з місця, скачки на маховій та поштовховій ногах, стрибки жабкою).

Велика кількість респондентів (48, 5%) у передзмагальному мезоциклі використовують тренувальні засоби у формі тестів для перевірки спеціальної фізичної підготовленості легкоатлеток-бар’єристок. Сюди можна віднести різні стрибки в довжину, кидки ядра з різних положень, біг на 30м. Прикидка або перевірка спеціальної фізичної підготовленості, проводиться 37, 10% спеціалістів за 5 днів до змагань.

Деякі спеціалісти (5, 70%) у передзмагальному мезоциклі виключають вправи силового характеру, 17, 10% використовують їх до самих змагань, а 2, 85% тренерів – безпосередньо перед самими змаганнями.

Як відомо, найбільш теоретично обґрунтованим та ефективним принципом побудови тренувального навантаження на етапі безпосередньої передзмагальної підготовки є стрибкоподібна динаміка навантаження. Побудова тренувального процесу, що базується на цьому принципі, створює потребу виділення на етапі безпосередньої передзмагальної підготовки двох мезоциклів: базового та передзмагального, які різняться засобами, метою, завданнями та методами організації тренувального процесу 4.

У результаті стрибкоподібної динаміки розподілу тренувального навантаження на етапі безпосередньої передзмагальної підготовки максимальна мобілізація функціональних ресурсів у першому мезоциклі реалізується в адаптаційних перебудовах у другому мезоциклі. Стрибкоподібність динаміки навантажень є фактором інтенсивної стимуляції адаптаційних реакцій, які забезпечують додатковий приріст тренованості та вихід на рівень вищих досягнень до моменту головних стартів сезону.

Це дало змогу виділити групу тренерів, які у своїй роботі використовують рівномірну динаміку навантаження при підготовці до змагань. Така побудова тренувального процесу характерна для спортсменів невисокої кваліфікації, і тому, ці результати нами не розглядались.

Результати анкетного опитування тренерів та спортсменів показують, що побудова базового мезоциклу практично не викликає розбіжностей про його направленість та структуру. Він характеризується високим обсягом та інтенсивністю роботи, жорсткого конкуренцією в заняттях.

Основні відмінності проявляються під час аналізу передзмагального мезоциклу легкоатлеток-бар’єристок. У цьому випадку розбіжності стосуються різних аспектів структури, змісту та тривалості передзмагального мезоциклу.

У той же час аналітично врахувати динаміку спеціальної підготовленості й виявити пріоритетну ефективність того чи іншого варіанту передзмагального мезоциклу неможливо, оскільки одного і того ж рівня можна досягнути різними тренувальними засобами, а значить, різним буде й характер формування структури.

Оскільки, основні розбіжності стосуються параметрів тренувального навантаження, то, в майбутньому слід експериментальним шляхом визначити раціональне співвідношення тренувальних засобів у тренуванні та окремому мезоциклі, з яких складається передзмагальний мезоцикл.

 

 

Запорожанов В. А. Рационализация методов управления тренировочным процессом на основе диагностики текущего состояния легкоатлетов: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Москва, 1969. – 27 с.

Колодий О. В. Исследование специальной подготовки метателей молота на предсоревновательном этапе основного периода тренировки: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Ленинград, 1970. – 22 с.

Матвеев Л. П. Соревновательная деятельность спортсмена и система спортивных соревнований // Учебное пособие для студентов и слушателей факультета повышения квалификации РГАФК. – Москва РГАФК. – 1997. – 78 с.

Набатникова М. Я., Филин В. П. Спортивная подготовка как многолетний процесс // Современная система спортивной подготовки. – Москва: СААМ, 1995. – С. 351−389.

Платонов В. Н. Теория и методика спортивной тренировки. -К. : Вища шк. 1984. – 352 с.

Терещенко В. И. Формирование тренировочных программ квалифицированных десятиборцев на этапе непосредственной предсоревновательной подготовки: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Москва, 1991. – 27 с.