Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі

Предмет: 
Тип работы: 
Педагогічний досвід
К-во страниц: 
6
Язык: 
Українська
Оценка: 
ПЛАН-КОНСПЕКТ уроку з «Історії України» 7 клас
 
Тема: Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі.
Мета: Ознайомити учнів з особливостями політичного та соціального устрою Київської Русі; визначити групи (верстви) населення. Сформувати уявлення про господарське життя. Удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, складати схеми, таблиці, робити висновки. Виховувати повагу до історії рідної країни.
Обладнання: картки з джерелами інформації, ілюстративний матеріал із назвами верств населення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
 
І. Активізація чуттєвого досвіду, опорних знань учнів.
Завдання.
1. Знайдіть у назві теми уроку нові, невідомі для вас поняття («політичний», «соціальний» устрій).
2. Висловіть припущення щодо значення цих термінів.
3. Прочитайте визначення цих термінів (записати на дошці) і зробіть висновки.
Словник.
Політичний устрій – організація влади в державі.
Соціальний устрій – поділ населення на великі групи, які мають права та обов’язки.
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Наприкінці ІХ ст. у Києві утвердилася династія Рюриковичів. Почався процес державотворення. Відбувалося формування структури суспільства, затверджувались органи влади.
За словами О. Субтельного, в управлінні Русі поєднувалися  монархічна (князь), аристократична (бояри) і демократична (віче) тенденції.
Чи можна з цим погодитися?
 
ІІІ. Повідомлення учням теми, мети та завдань уроку.
Прочитати назву теми.
Яка мета нашого уроку?
Що ми повинні досягнути, вивчаючи дану тему?
Пишу на дошці: Очікувані результати: виділяти головне, засвоювати матеріал, навчитись складати схеми і таблиці.
Які з цих ідей найважливіші? (підкреслюю).
 
ІV. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
Завдання. Із якими групами населення нам доводилось зустрічатись під час вивчення історії Київської Русі? (бояри, селяни, міщани, князі).
Учитель доповнює відповіді учнів та вивішує на дошці ілюстрації з назвами верств населення (бояри, великий князь Київський, духовенство, дружинники, міщани, селяни).
Учні отримують картки з текстом «Соціальна структура Київської Русі».
Завдання. Прочитайте запропонований текст. Під час роботи з текстом робіть на полях позначки:
+ - «кращі люди» (привілейоване населення);
– - «чорні люди»;
√ – групи населення, які, на вашу думку, брали участь в управлінні державою.
Робота здійснюється в парах.
Перевірка завдання. Обговорення.
Завдання. Складіть схему «Соціальна структура Київської держави» (використання ілюстрацій, додаткової інформації).
Перевірка завдання. Одна з пар складає на дошці схему.
Запитання. Що ви поклали в основу розподілу на «кращих» та «чорних» людей? (привласнення результатів чужої праці).
Слово вчителя. Оскільки одні групи населення привласнювали собі більшу частину результатів праці інших груп населення, то це викликало необхідність у заможних людей закріпити свою владу, яка їх захищала.
Запитання. Які групи населення брали участь в управлінні державою?
Завдання. Складіть схему «Політичний устрій Київської держави» (прочитайте §9, п. 1, ст. 57-58).
Доповнення вчителя. До складу князівської ради входили досвідчені дружинники, бояри, єпископи. Важливу роль у політичному житті Русі в кінці ХІ ст. почали відігравати князівські з’їзди. Вони збиралися з ініціативи великого князя у найвідповідальніші для держави періоди для обговорення питань збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів.
Не можна недооцінювати значення віча для політичного життя Русі. У ньому могли брати участь і незаможні верстви.
Окремими частинами країни керували князі (удільні) і бояри (тисяцькі, соцькі, десяцькі, воєводи).
У державній діяльності великий князь спирався й на дружину, яка брала участь у воєнних походах.
Завдання. Складіть таблицю «Розвиток господарства». Прочитайте §9, п. 1, ст. 59, 62.
 
Зразок таблиці (на дошці).
Сільске господарствоРемеслоТоргівля
 
V. Осмислення учнями знань.
Ознайомившись з політичним і соціальним устроєм Київської Русі, ви можете застосувати або відкинути дані терміни: феодальна, демократія, монархія, республіка, привілейовані і непривілейовані верстви, натуральне господарство, товарне господарство, централізація, дружинна держава.
Свої відповіді аргументуйте.
VI. Узагальнення та систематизація знань.
Проведення гри «Оживша картинка».
Учням пропонується ілюстрація, на якій зображена якась річ. Завдання учнів – «оживити» цю річ, тобто скласти розповідь.
Перелік ілюстрацій: «Важкий дерев’яний плуг», «Монети», «Ремесло», «Міщани», «Бояри».
 
VII. Повідомлення підсумків уроку.
– Чи була досягнута наша мета уроку?
– Що ми навчилися практично робити?
– Який вид діяльності був домінуючий: наочний, практичний?
Виставляю оцінки.
 
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитати §9, опрацювати документ № 2, стор. 65.
 
Суспільство Київської Русі поділялось на декілька груп. Державу очолював великий князь Київський. Численну групу становили бояри, що формувалися з родоплемінної знаті та верхівки дружинників, які ставали землевласниками. Найближче оточення князя складали дружинники, які допомагали йому в усіх справах (воєнні походи, управління). Привілейованою соціалною групою було духовенство, яке складалося зі священиків, дияконів, ченців.
Міське населення складалося із заможних городян (знать) та міських жителів (міщани) – торговці, ремісники, які виплачували податки і виконували повинності на користь міст.
Більшість населення складали селяни-смерди (вільні селяни). Вони мали своє господарство, володіли землею, виплачували державі данину, виконували повинності. Селяни, які втратили господарство й потрапили в залежність від феодала, взявши в борг гроші – «купу», ставали закупами. Селяни, змушені працювати у феодала за угодою – «рядом», називалися рядовичі. 
На найнижчому щаблі соціальної драбини перебувала чернь – ті, хто, не маючи нічого, наймався на роботу. Близьким до рабського було становище холопів. Вони обслуговували потреби панського двору, працювали в сільському господарстві й ремісничому вирбництві.
 
СХЕМА
«Соціальна структура Київської держави»
CAPTCHA на основе изображений