Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Передумови і початок української революції

Предмет: 
Тип работы: 
Педагогічний досвід
К-во страниц: 
5
Язык: 
Українська
Оценка: 
Передумови і початок української революції
 
Завдання уроку.
Охарактеризувати історичні умови, що спричинился до української революції. Показати, що Центральна Рада-представницький громадський орган влади, революційний український парламент. Формувати в учнів історичні знання.
Виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.
Тип уроку: вивчення нових знань.
 
Хід уроку
 
Урок доцільно почати з бесіди, яка нагадає учням ситуацію, що склалася в Російській імперії на початку 1917 року. Можна запропонувати такі завдання і запитання:
1.Охарактеризуйте економічний стан Російської імперії в 1917 р.
2.Наведіть факти соціального руху в Росії в 1917 р. Про що вони свідчать?
3.Чи можна стверджувати, що на початку 1917 р. Росія переживала політичну кризу? Поясніть свою відповідь.
4.Що означало поняття "українське питання" і яким було ставлення до нього різних політичних і громадських угруповань?
Учитель або учні роблять висновок, що на початку 1917 р. в Росії склалася ситуація, яка неминуче повинна була привести до революційного вибуху. На міжнародній арені виникла українська проблема, яка різними політичними колами країн Європи вирішувалася по-різному.
Після цього оголошуються тема, завдання і план уроку.
 
План
 
1. Лютнева демократична революція в Росії.
2. Створення місцевих органів влади.
3. Утворення Центральної Ради.
4. Створення рад.
Логічне питання: Назвіть передумови початку української революції.
Розкриваючи перше питання плану, вчитель дає загальну характеристику ситуації, що склалася у Петрограді на початку 1917 р. Відзначається, що революційна ситуація сприяла блискавичному розгортанню подій, які почалися з мітингів 8 березня (23 лютого за старим стилем), переросли у загальний політичний страйк і вилилися у збройне повстання. Вже 12 березня було створено Петроградську раду робітничих і солдатських депутатів. Цього ж дня у Державній Думі утворився перехідний орган влади - Тимчасовий комітет на чолі з октябристом М. Родзянком.
Вказується, що 15 (2) березня цар Микола II зрікся престолу, а Тимчасовий Комітет призначив Тимчасовий уряд на чолі з князем Г. Львовим.
На функціях, які визначив для себе Тимчасовий уряд, необхідно зупинитися докладніше, підкресливши, що він:
-вважав себе правонаступником царського уряду;
-мав намір зберегти за собою контроль над усіма територіями Російської імперії;
-створив представницькі і виконавчі органи місцевої влади;
-прагнув провести ряд демократичних перетворень.
Тимчасовий уряд повинен був виконувати свої повноваження до моменту скликання Всеросійських Установчих зборів. Якщо клас достатньо підготовлений, то можна запропонувати учням роботу з підручником, в ході якої вони самостійно визначать функції Тимчасового уряду.
Наприкінці робиться висновок, що в лютому 1917 р. в Росії відбулася демократична революція, було повалено самодержавство, створено перехідний орган влади - Тимчасовий уряд, який не планував і не зробив глибоких зрушень у суспільстві, відклавши їх до скликання Установчих зборів.
Розглядаючи друге питання, вчитель виділяє головне, пояснюючи, що в Україні революційні події 1917 p., до певної міри, розвивалися за російським зразком. У Києві вже 17 березня було утворено раду об'єднаних громадських організацій. Громадські ради та їх виконавчі комітети виникли в усіх губерніях. Виконавчу владу в губерніях і повітах передано комісарам Тимчасового уряду. Управлінський апарат у містах зберігся майже без змін.
Третє питання плану вивчається грунтовно. Вчитель дає характеристику ситуації, що склалася в Україні після повалення самодержавства в Росії. Наголошується, що в Україні почалася національна революція. Над формуванням і засвоєнням цього поняття учитель працює грунтовно, використовуючи визначення "українська революція", подане у додатках до підручника (робота з підручником). Крім того, можна опрацювати запитання і завдання до параграфа і розглянути поняття "соціальна революція", "рушійні сили революції".
Далі вчитель відмічає, що під час революційних подій у Києві виник громадсько-політичний центр, який об'єднував представників різних політичних партій і громадських організацій. Основу центру становив міжпартійний блок під назвою Товариство українських поступовців (ТУП), який був єдиною організацією всеукраїнського масштабу. Цей орган було названо Центральною Радою. Про своє утворення Центральна Рада заявила Тимчасовому уряду, висловивши надію на те, що у вільній Росії буде "задоволено всі законні права українського народу".
Підкреслюється, що одночасно з київськими подіями у Петрограді депутація від осередків ТУПу зустрілася з головою Тимчасового уряду і передала вимоги від української громадськості.
Центральна Рада складалася з представників соціалістичних партій. Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського. Доцільно подати його характеристику. Можливий варіант використання знань учнів або заслуховування заздалегідь підготовленої інформації про М. Грушевського. Можна дати на уроці його політичний портрет, а додому - завдання підготувати інформацію про життя і діяльність голови Центральної Ради.
Четверте питання включає в себе характеристику процесу утворення рад в Україні. Відмічається, що організація рад робітничих і солдатських депутатів почалася стихійно. Протягом березня 1917 р. вони виникли у Києві, Полтаві, Луганську, Кременчуці. Найбільше їх було у Донбасі та у прифронтовій смузі (робота з картою). Підкреслюється, що ради, як форма політичної організації трудящих, були особливістю всеросійської дійсності. Але при цьому відмічається, що на той час ради робітничих і селянських депутатів не відігравали в Україні особливої ролі, оскільки основний вплив на них мали меншовики і есери. Більшовиків на початку революції в українських губерніях налічувалося не більше двох тисяч, а тому їх вплив був незначним. Водночас поглиблення економічної та політичної кризи призводило до того, що дедалі більше депутатів рад оголошували себе або більшовиками, або співчуваючими партії більшовиків.
(Поясніть, чому робітники, селяни і солдати все більше підтримували більшовиків та їхні гасла).
Наступне питання плану розкриває перед учнями політичну ситуацію в Росії після Лютневої революції. Вчитель наголошує на тому, що різноманітні політичні партії Росії не дійшли згоди відносно політичної влади в країні. Так, есери та меншовики контролювали Петроградську та місцеві ради робітничих і солдатських депутатів.
Октябристи і кадети підтримали Тимчасовий уряд. Політичну позицію більшовиків В. Ленін виголосив у "Квітневих тезах", які докорінно змінювали стратегію і тактику більшовиків. Вони повинні були відмовитися від підтримки Тимчасового уряду, витіснити меншовиків та есерів з рад і встановити контроль над ними. Було висунуто лозунг: "Вся влада радам!"
Практично, підкреслює вчитель, в країні склалася ситуація, яка характеризувалася намаганням різних політичних сил утвердитися на політичній арені Росії.
 
Для закріплення матеріалу можна запропонувати запитання:
1.Коли відбулася демократична революція в Росії?
2.Як ви розумієте поняття "соціальна революція", "національно-демократична революція", "українська революція"?
3.Коли було утворено Центральну Раду?
4.В чому полягає історичне значення утворення Центральної Ради?
Відповідь на логічне питання дається в кінці уроку, після чого підводиться підсумок. Оцінки аргументуються.
Домашнє завдання. Опрацювати § 1 (ч. І), запитання і завдання до нього.
CAPTCHA на основе изображений