Психологічна допомога та консультування при посттравматичному стресовому розладі

Актуальність теми. В Україні існують значні групи населення, що зазнали впливу різних екстремальних подій і мають різні психічні порушення, у тому числі посттравматичні стресові розлади (ПТСР). Поширеність останніх в популяції складає 1-3 % усього населення земної кулі. Особлива актуальність дослідження цих психічних розладів пов’язана не лише з їх значним поширенням, але й зі схильністю до хронізації процесу і фіксації симптомів у вигляді стійких змін особистості.

Основний масив досліджень, здійснений як за кордоном, так і в Україні, стосується проблем їх діагностики та лікування, здебільшого ПТСР.

Більшість авторів підкреслюють, що система лікувально-реабілітаційних заходів для хворих на ПТСР повинна мати комплексний характер і містити в собі психотерапію, психологічну корекцію, медикаментозну та немедикаментозну терапію.

Під час роботи з такими хворими треба враховувати, що психічна травма призводить до різного ступеня дезінтеграції афективної, когнітивної, мотиваційної, комунікативної та інших сфер особистості. Отже ці психічні розлади по суті являють собою взаємодію особистості з пережитим стресовим досвідом. Тому психотерапевтична робота з такими хворими має полягати в максимально повному відновленні преморбідного рівня соціального й особистісного функціонування потерпілих.

Однак до теперішнього часу залишаються недостатньо вивченими такі важливі проблеми ПТСР, як етапи та стадії їх формування, клінічні варіанти та типи перебігу. У літературі також обмаль інформації щодо застосування фармакологічних засобів залежно від нозологічної форми розладу та особливостей його клінічної картини. Не визначеними залишаються й найефективніші методи та техніки психотерапевтичного втручання та психологічної корекції у хворих на ПТСР, схеми та алгоритми їх застосування.

Мета дослідження - вивчити клініко-психопатологічні особливості і патопсихологічні характеристики хворих на ПТСР і розробити на цій підставі комплексний метод їх лікування з використанням сучасних заходів психологічного консультування і терапії та провести порівняльну оцінку ефективності даного методу щодо традиційного курсу фармакологічного лікування.

Для досягнення зазначеної мети вирішувались наступні завдання дослідження:

• проаналізувати еволюцію розвитку поняття та діагностики пост-травматичних стресових розладів;
• охарактеризувати психічні функції при посттравматичному стресовому розладі;
• сформулювати особливості принципів корекції та терапії при посттравматичних стресових розладах;
• експериментально дослідити ефективність психотерапевтичного лікування хворих на посттравматичний стресовий розлад.

Об'єкт дослідження - посттравматичні стресові розлади.

Предмет дослідження - психотерапевтичне лікування хворих на посттравматичні стресові розлади.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використовувався клініко-психопатологічний метод, який включав ретельне вивчення психічного статусу та анамнестичних даних. Застосовувались також психодіагностичні методики: Місісіпська шкала (цивільний варіант), опи-тувальник депресивності Бека, опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики SCL-90-R (Дерогатіс), шкала оцінки впливу травматичної події IES-R (Горовітц). Статистична обробка здобутих емпіричних даних відбувалась за допомогою методів визначення вірогідності відмінностей (за t-критерієм Стьюдента) і методів статистики.

Структура роботи. Курсова робота викладена на 43 сторінках і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.