Закономірності педагогічного процесу

 

Вступ

1. Поняття «педагогічного процесу» у філософії педагогіки

2. Аналіз закономірностей педагогічного процесу

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Оскільки закономірні зв'язки між предметами і явищами мають зовнішній і внутрішній характер, то й закономірності педагогічного процесу відображають його зв'язки із суспільним середовищем та внутрішні зв'язки, властиві компонентам цього процесу.

Виховання в широкому розумінні тісно пов'язане з усіма суспільними процесами, залежить від рівня розвитку економіки, політичної системи тощо. Це означає, що проблеми, які доводиться вирішувати у виховному процесі, зумовлені суспільним середовищем. Тому перша закономірність педагогічного процесу, яка реалізує виховання в широкому розумінні, полягає в тому, що цілісний педагогічний процес, його мета, завдання, зміст, форми і методи зумовлені соціально-економічними та ідеологічними потребами суспільства.

Педагогічний процес здійснюється в умовах, які можуть сприяти його успішному функціонуванню або перешкоджати. Так, економічна криза, яку переживає нині Україна, стрімкі зміни, що відбуваються в соціальній структурі, залишковий принцип фінансування культурно-освітньої сфери негативно впливають на педагогічні процеси в сучасній школі. Тому завдання, зміст, форми і методи педагогічного процесу залежать не тільки від потреб, а й від можливостей суспільства, від умов, у яких він відбувається.

Серед внутрішніх зв'язків між компонентами педагогічного процесу найважливішим є зв'язок між процесами навчання, виховання, освіти і розвитку. Психолого-педагогічна теорія і практика доводять, що навчання і виховання відіграють вирішальну роль у розвитку особистості. Без навчання неможливо досягти мети виховання. А передумовою успішного навчання є певний рівень вихованості молодої людини. Тому в цілісному педагогічному процесі всі уроки та виховні заходи мають справляти розвиваючий вплив, а навчання повинне мати виховуючий і розвиваючий характер.

Ефективність виховання і навчання в цілісному педагогічному процесі закономірно залежить від того, наскільки педагогам вдалося забезпечити єдність своїх дій з діями учнів. При збігу цілей виховних впливів педагогів і самовиховання учнів, педагогічного керівництва і самодіяльності вихованців зростає ефективність педагогічного процесу. Це вимагає стимулювання активності та самостійності учнів, спонукання їх до самовиховання, самоосвіти, самовираження.

Не меншу роль відіграє й організація діяльності та спілкування учнів у вихованні й навчанні. В активній діяльності (ігровій, навчально-пізнавальній, трудовій, громадській) учень засвоює способи дій і пізнає об'єктивні властивості предметів. У навчанні й вихованні істотне значення мають спілкування педагогів і вихованців, а також спілкування між самими учнями. Завдяки спілкуванню учень оволодіває соціальним досвідом, суспільними цінностями, утверджує себе як особистість.

Успішність педагогічного процесу залежить і від уміння педагогів правильно враховувати вікові й індивідуальні особливості вихованців. Кожен віковий період має свої характерні особливості, знаючи які, педагог обирає відповідний зміст, форми і методи навчання і виховання.

Пильної уваги потребує взаємозв'язок колективу й особистості в педагогічному процесі. Адже в колективі формуються такі риси особистості, як колективізм, взаємодопомога, співчуття, гуманізм, доброта та ін. У ньому молода людина навчається правильно спілкуватися, оцінювати себе, переймає кращі зразки поведінки у своїх товаришів.

Не варто забувати й про закономірний зв'язок завдань, змісту, форм і методів у педагогічному процесі. Управління цілісним педагогічним процесом розпочинається з проектування його цілей і завдань. Вони визначають усі інші його елементи: зміст, форми і методи діяльності педагогів і учнів (студентів). Зміст педагогічного процесу повинен забезпечити виконання поставлених завдань. Він відчутно впливає на добір методів, форм і технічних засобів навчання і виховання.

Тільки у тому разі, коли завдання, зміст, форми і методи педагогічного процесу складатимуть цілісну логічну систему, коли педагог продумає зв'язки між цими компонентами, вибере їх раціональні варіанти, можна очікувати на досягнення бажаного результату.

 

 

Будь-яка педагогічна діяльність, педагогічна подія можуть бути розглянуті як конкретний результат педагогічного процесу.

У філософській і педагогічній довідковій літературі поняття «педагогічний процес» не одержало належного висвітлення. Досліджуючи педагогічний процес, автори намагалися відобразити свої уявлення про нього у пропонованих ними визначеннях.

Зокрема, Ю. Д. Бабанський, прагнучи визначити систему, у якій протікає педагогічний процес, акцентує увагу на системі народної освіти і насамперед на школі. При цьому він доходить висновку, що «педагогічний навчально-виховний процес у середній школі є органічною єдністю процесів навчання, виховання і розвитку. Сутність його полягає в передачі соціального досвіду старшими і засвоєнні його підростаючими поколіннями за допомогою їх взаємодії, спрямованої на задоволення потреби сучасного суспільства у всебічно, гармонічно розвинутій особистості».

Наведене визначення в цілому правильно відображає сутність педагогічного процесу, яка полягає у передачі соціального досвіду старшими поколіннями і засвоєнні його підростаючими поколіннями за допомогою їх взаємодії. Однак дане визначення відбиває, по-перше, тільки певний аспект педагогічного процесу, а саме – його протікання в рамках середньої школи. Воно не охоплює взаємодії поколінь у родині, дошкільних установах, позашкільних, вищих навчальних закладах, на виробництві тощо, де педагогічний процес також знаходить свій прояв. Ігнорування цієї обставини може призвести, і нерідко призводить, до підміни частинною цілого, що не дозволяє бачити, відстежувати педагогічний процес у всій його повноті, обмежує можливості управлінського впливу і, врешті-решт, знижує його ефективність.

По-друге, наведене визначення виходить з потреби суспільства у всебічному і гармонійному розвитку особистості. Однак всебічний і гармонійний розвиток особистості кожної людини, як глобальна