Експериментальне дослідження педагогічних умов морального виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі

4. Коли мама кличе тебе додому, ти

а) йдеш відразу ж,

б) продовжуєш грати ще небагато.

2А клас. 11 осіб відповіли, що йдуть відразу ж (55%), 9 осіб (45%), що продовжують займатися своєю справою. Дане питання (втім, як і попередній) швидше відображає результат домашнього виховання, проте класний керівник, підтримуючи зв'язок з родиною дитини, повинен приділяти багато уваги вихованню в дітях і почуття поваги до дорослих, і слухняності. За відповідями дітей можна припустити, що або педагог приділяв не достатньо уваги цьому, бо тільки половина дітей засвоїла це до кінця 2-го класу.

2Б клас. Варіант а) вибрали 18 чоловік (90%), варіант б) – 2 (10%). Можна припустити, що такий результат виховання був досягнутий вчителем 2Б класу, оскільки він не посилався тільки на домашнє виховання, а цілеспрямовано проводив роботу по формуванню почуття поваги до дорослих, яке включає і слухняність.

5. Якщо ти знаєш, що тебе можуть покарати за щось,

а) ти тривожишся,

б) тебе це не хвилює.

Це питання як би дублює питання № 3. Але якщо там дитині пропонувалося згадати момент, коли мама вже сердиться, то тут – ситуація, коли ніхто ще не знає про його вчинок. Вона дозволяє з'ясувати, чи здатний він усвідомити свій вчинок як поганий раніше, ніж йому хтось вкаже на це.

2А клас. Виявилося, що турбуються про покарання 14 осіб (70%), тобто усвідомлюють помилку. Так чи інакше, загроза покарання, хоча і є способом лише зовнішнього контролю поведінки і не досить ефективним, для цих дітей все ж таки стимулює моральну поведінку. 6 осіб (30%) не переживають з приводу можливого покарання, оскільки, мабуть, не в змозі побачити аморальне у здійсненому вчинку.

2Б клас. 19 осіб цього класу здатні оцінити вчинок як поганий раніше, ніж йому вкажуть на це, тому з якихось причин зробивши поганий вчинок, вони турбуються про покарання  (95%). Залишковий 1 чоловік (5%) не хвилюється. Різниця в процентному співвідношенні виборів варіанту а) між учнями 2А і 2Б класів – 25%, тобто аналізувати вчинок краще розвинене в учнів 2Б класу.

2. 3. Аналіз та інтерпретація даних контрольного експерименту

Проведемо аналіз отриманих результатів. Результати анкетування по кожному питанню ми занесли в таблицю і позначили графічно у вигляд діаграм, в яких перший стовпець відображає відсоткове кількість відповідей а), а другий – відповідей б).

 

Таблиця 2.1

Результати анкетування 

1 питання 2 питання 3 питання 4 питання 5 питання 

а б а б а б а б а б 

2А клас 55% 45% 40% 60% 70% 30% 55% 45% 70% 30% 

2Б клас 75% 25% 85% 15% 85% 15% 90% 10% 95% 5% 

 

Діаграма 2.1

 

Бачимо, що перший стовпець практично дорівнює (в 1 і 2 питаннях) з другим, а в 3, 4 і 5 питаннях – більше другого, хоча й не набагато. Це говорить про те, що більша частина опитаних дітей схильні діяти морально. Ми можемо перевірити цей результат і з допомогою цифр. Так, наприклад, варіант а) у всіх питаннях вибрав 1 особа (5%), у чотирьох – 5 осіб (25%), у трьох – 3 (15%). Таким чином, хоча б у трьох питаннях вибрали варіант а) 9 учнів (45%).

З іншого боку лише у двох питаннях перший варіант відповіді, що свідчить про схильність дитини надходити морально, вибрали 3 людини (15%), тільки в одному – 2 (10%).

Були діти (2 особи, тобто 10%), які у всіх питаннях вибрали варіант б).

Таким чином, мала схильність надходити морально виявлена у 7 учнів 2Акласу, що складає 35% опитаних.

 

Діаграма 2.2

 

У даному випадку ми бачимо, що перший стовпець набагато вище другого у всіх питаннях. У всіх питаннях вибрали варіант а) 8 учнів (40%), у чотирьох – 7 осіб (35%), у трьох питаннях – 4 людини (20%). Таким чином, хоча б у трьох питаннях вибрали варіант а) 19 чоловік, що становить 95% від загальної кількості учнів (проти 45% у 2А класі).

Хоча б у двох питаннях вибрали а) тільки 2 людини (10%). Не виявилося жодної людини, який у всіх питаннях відзначив би варіант б). Тобто у 10% опитаних у цьому класі дітей виявлено низький рівень сформованості мотивів моральної поведінки, в той час як у 2А класі у 35%.

На цій підставі ми може зробити висновок, що у вчителя 2Б класу більшу різноманітність у виборі методів формування моральних якостей показало і більш високий результат, що підтверджує наше припущення.

Експериментальна робота в Барвінківськів гімназії №1, міста Барвінкового, Харківської області, показала необхідність проведення занять з морального виховання з молодшими школярами.

Експериментальною роботою ми підтвердили «закономірність морального виховання, яку сформулював В. А. Сухомлинський: «Якщо