+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Навчальний посібник
К-во страниц:
83
Язык:
Українська
повітря на вентиляцію складатимуть:
, м3/с (1.8)
де ρ – щільність повітря (ρ = 1,2 кг/м3).
Тоді
, м3/с
По цим витратам повітря вибираємо повітропровід та втрати тиску в ньому (ΔР=200 Па).
Для підбору електродвигуна до вентилятора розраховуємо спочатку необхідну потужність на валу вентилятора:
, кВт(1.9)
де η – ККД . вентилятора (η = 0,9);
t – робоча температура (t = 22 °С).
Тоді
, кВт
Тепер розраховуємо необхідну потужність електродвигуна вентилятора:
, кВт (1.10)
де R – коефіцієнт запасу (R = 1,15);
ηB – ККД з урахуванням втрат (ηB = 0,9),
Тоді:
, кВт
Нашим потребам задовольняє центробіжний вентилятор типу ВЦ 4-70 № 5 (табл.1.2)
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики деяких вентиляторів
Тип вентилятораПотужність двигуна,
кВтОберти двигуна,
об/хвПродуктивність вентилятора,
тис. м3/год.Повний тиск,
Па
ВЦ 4-70-2,50,1215000,45-0,85170-110
0,2515000,4-0,9177-128
0,3730000,85-1,65490-300
0,5530000,85-1,75720-450
0,7530000,85-1,7800-540
ВЦ 4-70-3,150,1215000,76-1,15185-175
0,1815000,76-1,82185-110
0,2515000,85-1,84280-170
0,3715000,9-1,95370-230
1,130001,65-3,80830-480
1,530001,8-4,01200-680
2,230001,7-4,01350-880
ВЦ 4-70-40,1810001,4-2,6175-199
0,2510001,4-2,7210-120
0,3710001,3-2,7270-180
0,5515002,3-4,0480-314
0,7515002,2-4,1500-300
Продовження табл. 1.2
Тип вентилятораПотужність двигуна,
кВтОберти двигуна,
об/хвПродуктивність вентилятора,
тис. м3/год.Повний тиск,
Па
ВЦ 4-70-41,115002,0-4,2560-330
430002,8-7,52060-1275
5,530004,3-8,32200-1250
7,530004,3-8,82850-1800
ВЦ 4-70-50,5510002,75-4,1340-315
0,7510002,75-5,6340-215
1,110003,0-5,7460-315
1,515004,5-5,3700-680
2,215004,3-5,6810-500
315004,2-8,5810-620
ВЦ 4-70-6,31,110004,7-7,3380-350
1,510005,8-8,6470-430
2,210005,6-11,3560-350
310006,2-11,5750-530
415007,2-12,3885-780
5,515008,6-12,01320-1250
7,515008,6-17,51320-800
1115009,5-17,81750-1200
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Визначення поняття „кондиціювання повітря”.
2. Види кондиціювання повітря.
3. Склад та призначення системи кондиціювання повітря (СКП).
4. Класифікація СКП за ознаками:
ЛІТЕРАТУРА
1. В.Н.Голубков, В.И.Пятачков, Т.М.Романова. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция. М.: Энергоиздат, 1982 - 231 с.
2. Производственная санитария. Справочное пособие под ред. Б.М.Злобинского. М.: Металлургия, 1989 - 588 с.
3. В.А.Ермолаев, В.А.Кравец, Г.А.Свищев. Охрана труда в легкой промышленности. М.; Легпромиздат, 1985 – 183 с.
Практична робота 2
РОЗРАХУНОК СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ТА СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
1 Теплове навантаження систем опалення
Опалювальні установки вирішують тільки одну із задач по створенню штучного клімату в приміщеннях. Вони служать для підтримування в холодний період року заданої температури повітря.
Система опалення представляє собою комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщення. Основними елементами є джерело тепла, теплопроводи (трубопроводи), нагрівальні прилади. Передача тепла здійснюється за допомогою теплоносіїв – нагрітої води, пару або повітря.
При визначенні теплового навантаження систем опалення ураховуються особливості теплового режиму приміщень:
- з постійним тепловим режимом;
- з змінним тепловим режимом.
Вимоги до систем опалення:
1)санітарно-гігієнічні – для підтримання у приміщенні заданої рівномірної температури;
2)економічні – для забезпечення мінімуму приведених затрат на спорудження та експлуатацію;
3)будівельні – для відповідності архітектурному рішенню приміщення;
4)монтажні – для уніфікації вузлів системи;
5)експлуатаційні – для надійності, довговічності, безвідмовності, простоти регулювання та ремонту.
2 Класифікація систем опалення, та характеристики теплоносіїв
Існують місцеві та центральні системи опалення. До місцевих систем відносяться ті, у яких всі елементи об'єднані в одному пристрої і система призначена для обігріву одного приміщення (пічне, газове, електричне опалення). Центральні системи обігрівають ряд приміщень з одного центру (котельні, ТЕЦ).
За способом переміщення теплоносія центральні системи опалення поділяються на системи з:
- природною циркуляцією;
- механічним спонуканням.
По виду теплоносія системи опалення поділяються на системи:
- водяного опалення;
- газового опалення;
- парового опалення;
- повітряного опалення;
- електричного опалення.
При виборі теплоносія необхідно ураховувати санітарно-гігієнічні, техніко-економічні та експлуатаційні показники.
Гази утворюються при згоранні палива, мають високу температуру та ентальпію. Їх використання ускладнює систему, призводить до значних теплових втрат, погіршує стан повітряного середовища.
Вода володіє великою теплоємністю та густиною, що дозволяє:
- передавати велику кількість теплоти при малому об'ємі теплоносія;
- мати малі розміри трубопроводів;
- невеликі теплові втрати;
- легко досягається необхідна температура.
Але при цьому необхідна значна витрата енергії.
Пара при конденсації в нагрівальних приладах віддав значну кількість тепла від чого маса пари у системі зменшується у порівнянні з іншими теплоносіями, але:
- пара збільшує температуру (100 °С) приладів;
- пара – це джерело шуму;
- пара призводить до збільшення перетину трубопроводів.
Повітря – безпечне з точки зору пожежобезпеки; системи легко регулюються, але призводить до збільшення перетину трубопроводів, гідравлічного опору, витрат електрики.
3 Області застосування систем опалення
Тепловий режим приміщень визначається призначенням, конструкцією та умовами експлуатації будівель. Особливості теплового режиму відображаються на конструкції, параметрах і режимі дії систем опалення. Технічні та економічні показники Цeнтральних систем опалення, а також властивості теплоносіїв