Вплив конструктивних факторів на архітектуру українських баневих церков

Національний університет „Львівська політехніка“

 

Гнідець Ростислав Богданович

 

УДК. 726: 69. 057

 

ВПЛИВ КОНСТРУКТИВНИХ ФАКТОРІВ НА АРХІТЕКТУРУ УКРАЇНСЬКИХ БАНЕВИХ ЦЕРКОВ

 

18. 00. 01- Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

 

Львів- 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті „Львівська політехніка“ Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор архітектури, професор РУДНИЦЬКИЙ Андрій Маркович Кафедра реконструкції та реставрації архітектурних комплексів Національного університету „Львівська політехніка“

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор СОЧЕНКО Віктор Іванович Кафедра основ архітектури і архітектурного проектування Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) кандидат архітекутри, доцент КРИВОРУЧКО Юрій Іванович завідувач кафедри містобудування.

Національного університету “Львівська політехніка”

Провідна установа: Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву м. Київ (Київ ЗНДІЕП).

Захист відбудеться 22 травня 2002 p. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К. 35. 052. 11 Національного університету „Львівська політехніка“: м. Львів, вул. C. Бандери, 12, кімн. 226 головного корпусу.

 

 

Архітектура української баневої церкви творить особливий образ християнської святині, в сукупному розвитку європейської та світової сакральної архітектури. Банева просторова структура, була творчо розвинута в українському храмобудуванні і стає її домінуючим та невід'ємним компонентом. Ось чому є суттєвим у дослідженні української баневої церкви виявити розвиток архітектурно- просторової структури, що формується через конструктивні фактори як чинники її творення і виявлення в давніх та сучасних церковних будівлях. Цьому питанню досі не приділялося належної уваги, і фактично не було комплексного підходу у вивченні архітектури українських баневих храмів в аспекті взаємовпливу їх конструктивних та формоутворюючих факторів.

Актуальність теми визначається наступними положеннями:

1. Невиразно окреслений науковий підхід, щодо синтезу архітектурної традиції та новаторства, в сучасних вирішеннях баневих церков. Що є підставою традиційних основ та особливостей побудови української християнської святині. Які форми можна видозмінювати, використовуючи сучасні конструкції, нові технології та матеріали, щоб не змінилася сама сутність сакральної споруди- церкви.

2. Сучасні проектні вирішення церковних споруд виявляють або еклектичну суміш різностильових засобів та форм, або чужі за формою і конструкцією архітектурні твори, які не відповідають українській церковній традиції, і прямують до її спрощення або цілковитого усунення.

3. Відсутній комплексний підхід до питань становлення, гармонії та єдності простору, конструкції та форми, впливів церковної та національної традиції, їх індентифікації у сучасних баневих церквах як факторів формоутворюючого характеру, які у новому архітектонічному вирішенні зберігають та синтезують давнє у сучасному.

В літературі розглядалися в більшості архітектурно-просторові та планувальні аспекти вирішення, стилістика і значно менше конструкції та технології їх зведення. Не бралися до уваги спільні формоутворюючі чинники простору, конструкції та форми, у їх гармонійній єдності та взаємовпливах в баневих церковних спорудах.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Проведене автором дослідження співпадає у положеннях та засадах з основними завданнями і напрямками наукової діяльності кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», і це зокрема: “…дослідження архітектурної спадщини та її збереження; історії розвитку архітектури і містобудівельних комплексів”. Співпадає також з основними напрямками та програмами діяльності Української Академії Архітектури (УАА), особливо розробленої нею “Концепції розвитку національної архітектури”. Дослідження проводиться автором на межі кількох наукових напрямків, а зокрема: дослідження аспектів архітектоніки сакральних храмових споруд та їх символічно-образного вираження в історії та теорії архітектури; використання результатів дослідження в реставраційній науці, з огляду реставрації пам’яток архітектури в церковному будівництві; і, безумовно, в будівельній науці, головно у вивчені та застосуванні нових технологій, конструкцій та матеріалів, у формуванні баневої структури в українських церковних спорудах.

Мета дослідження- визначити особливості становлення баневих просторових структур у храмовій архітектурі України; виявити конструктивні фактори вирішення баневих структур церковних будівель і співвідношення в них між простором, конструкцією та формою; встановити принципи формування та розвитку українських баневих церков, і розробити пропозиції та рекомендації щодо використання в архітектурі баневих церков сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Основні завдання дослідження:

1. Вивчити передумови зародження та розвитку таких типів церков, у яких банева просторова структура є домінуючою.

2. Визначити особливості становлення та основні типи архітектурно-конструктивних вирішень баневих церков України.

3. Виявити конструктивні фактори впливу на вирішення баневих структур українських церков.

4. Дослідити форму баневих завершень українських церков як синтез архітектоніки та конструктивної доцільності.

5. Виявити співзалежності та взаємовпливи між простором, конструкцією та формою баневих структур в українських церковних спорудах.

6. Встановити принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури храмових будівель, які зберігають їх традиційну та українську ідентичність.

7. Розробити пропозиції та рекомендації щодо нових напрямків творення і розвитку українських баневих церков, використовуючи сучасні будівельні технології та матеріали, які сприятимуть покращенню функціонально-планувальних, архітектонічних та експлуатаційних якостей їх баневої просторової структури.

Об'єктом дослідження є українські церкви баневої структури, у контексті розвитку Східної та Західної архітектурно-будівельної традиції.

Предметом дослідження є формування та розвиток архітектурно-просторових структур баневих церков, в залежності від конструктивних та архітектонічних засад їх творення.