Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток систематичних документних класифікацій в Україні: проблеми і перспективи

Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
5
Язык: 
Українська
Оценка: 
В Україні широко використовуються дві класифікаційні системи, це – Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) і Універсальна десяткова класифікація (УДК). Але в той час, як УДК вже має україномовну версію, українського перекладу ББК ще не має.
Каталогізатори та систематизатори України (Н. Голоднова, А. Петрова, І. Клім та ін.) вирішили низку питань, щодо актуальності і «працездатності» ББК, УДК, Класифікації бібліотеки Конгресу США та інших, в бібліотечній мережі нашої держави.
Бібліотечно-бібліографічну класифікацію було створено у 60-х рр. ХХ ст. у Радянському Союзі. ББК є динамічною класифікаційною системою, що розвивається, і представлена у трьох основних варіантах: повних, скорочених і середніх таблицях, а також спеціалізованих варіантах та версіях, які теж розробляють на основі основних варіантів. Еталонними є повні таблиці ББК [2].
Філософсько-методологічною основою ББК є класифікація наук та явищ дійсності, що ґрунтується на принципах об’єктивності та розвитку. В основу поділу таблиць класифікації на відділи та підвідділи покладено численні критерії: об’єкт вивчення, метод дослідження, мета пізнання, структура об’єкта вивчення, його властивості, процеси, відносини, територія, історичний період тощо [2].
УДК використовується в Україні в непереробленому вигляді з 1962 р., коли були створені органи науково-технічної інформації. За структурою УДК – ієрархічна комбінаційна класифікаційна система, яка містить основну таблицю, допоміжні таблиці й абетково-предметний покажчик. До її основного ряду входять 10 класів:
Загальний відділ.
Філософія. Психологія.
Релігія. Теологія.
Суспільні науки. Статистика. Політика. Економіка. Торгівля. Право. Уряд. Військова справа. Добробут. Страхування. Освіта. Фольклор.
Вільний з 1962 р..
Математика та природничі науки.
Прикладні науки. Медицина. Технологія.
Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Ігри. Спорт.
Мова. Мовознавство. Література.
Географія. Біографії. Історія [5].
Неперервний розвиток наукового знання спричиняє об’єктивний процес морального старіння бібліотечних класифікаційних таблиць. Через те багато їх розділів потребують суттєвої переробки та доповнень за умов збереження принципової структури таблиць і цілісності системи класифікації. До цього додалася необхідність адаптації таблиць ББК як інформаційно-пошукової мови до нових інформаційних технологій, на що доводиться зважати при внесенні доповнень та змін.
Якщо два-три десятиліття тому розділи «Дослідження операцій» і «Програмування для обчислювальної техніки» тільки намічалися, то на сьогодні потік надходжень літератури щодо першого з них становить близько 15% усієї сучасної математичної літератури, а щодо другого – майже 50% потоку літератури з обчислювальної техніки [2].
Таким чином, систематичні документі класифікації, що використовуються в Україні, потребують модернізації.
Так, наприклад, у числі напрямків модернізації ББК можна виділити наступні:
якісне оновлення наукового змісту таблиць, позбавлення їх надмірної політизації;
вдосконалення методів і прийомів класифікації;
послідовна формалізація і уніфікація структури та індексації в класифікаційній системі;
створення електронної версії ББК та ін [3].
Розуміння того, що модернізація не примха, а необхідність, підтверджується тим фактом, що практично всі універсальні класифікаційні системи проходять однакові цикли свого існування: формування – стабільне функціонування – моральне старіння – оновлення. Тому модернізація (оновлення) є об’єктивною закономірністю існування будь-якої класифікаційної системи.
Не є винятком і ББК, модернізація якої також ґрунтується на збереженні методологічного фундаменту, дотриманні основоположних початково-закладених, за словами Голоднової Н. І., Петрової А., таких класифікаційних принципів, як універсальність, науковість, логічність побудови класифікації, стабільність класифікації, комфортність структури і нотації класифікації, гнучкість класифікаційної системи [4].
Основний ряд ББК – її структурна основа – зберігає свою стабільність і прийняту послідовність циклів наук; перетворення основного ряду здійснюється за рахунок більш коректного позначення окремих випусків; використання індексаційних резервів для введення відділів, котрих не вистачає; уточнення змісту окремих випусків; всі інші структурні елементи таблиць модернізуються шляхом послідовної типізації, уніфікації та формалізації. Отже, вочевидь, структурний апарат ББК, побудований таким чином і має такі властивості, що всі зміни таблиць можливо здійснювати в межах існуючої структури.
Ще одним механізмом модернізації таблиць ББК є видання системи доповнень до ББК, що систематично готуються Науково-дослідним центром розвитку ББК (НДЦ ББК), створеним на базі науково-дослідного відділу ББК РДБ.
В жовтні 2000 р. представники РДБ, РНБ і БАН, завершили перший етап обговорення принципових питань, що пов’язані з подальшим розвитком ББК. Було підготовлено для підписання текст Договору, що визначав принципи подальшого співробітництва між бібліотеками-співаторами ББК. Першого листопада 2000 р. директорами РДБ, РНБ та БАН цей Договір було підписано [3]. Через відсутність власної класифікаційної системи в Україні постала дилема обрання для роботи вітчизняних бібліотек таблиці УДК або ББК. Виникає закономірне питання, чому ж обов’язково потрібно вибирати одну з двох класифікаційних систем? Чому не можна створити умови для нормального співіснування УДК і ББК в Україні?
Питання застосування однієї з класифікаційних систем у бібліотечній роботі держави наразі залишається відкритим. Проте, яке б рішення не було остаточним, варто пам’ятати про унікальність обох систем в їх принциповій структурній різниці і те, що обидві класифікаційні таблиці вже використовуються на теренах України.
 
Список використаних джерел
 
Библиотечно-библиографическая классификация: Рабоч. табл. для масс, б-к: Дополнения и изменения. Вып. 1. 60/63 Социальные науки в целом. Обществознание. История. Исторические науки / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М. : Либерия, 2002. – 64 с.
Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів: Підруч. / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – К. : Знання, 2006. – 334 с.
Сербін О. Бібліотечно – бібліографічна класифікація: не лише актуальна, а й перспективна / О. Сербін // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 4. – С. 21-25.
Сербін О. Використання бібліотечно-бібліографічних класифікацій в Україні: сучасний стан та тенденції розвитку / Олег Сербін // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2007. – № 19. – С. 77-83.
Універсальна десяткова класифікація: Структура таблиць: Метод, рекомендації на допомогу самостійній роботі студентів / Укл. І. П. Стефан. – К. : КДІК, 2002. – 32 с.
CAPTCHA на основе изображений