Нейропсихологічні порушення мови та фази реагування на злоякісні новоутворення і рак

 

1. Нейропсихологічні порушення мови

2. Порушення емоцій

3. Фази реагування на злоякісні новоутворення та рак

Список використаної літератури.

 

 

Серед розладів мовлення виділяються порушення мовлення (пов'язані із серйозними органічними поразками) і дефекти мовлення (пов'язані з недорозвиненням психічних функцій). Аналіз порушень мовлення відноситься не стільки до психолінгвістики, скільки до нейролінгвістики як розділу психології, присвяченому вивченню мозкових механізмів мовної діяльності в нормі і при локальних ураженнях мозку, однак деякі питання таких порушень стосуються і психолінгвістики, оскільки вони дають більше повне розуміння механізмів мовної діяльності в нормі.

При локальних ураженнях кори лівої півкулі мозку (у правшів) і при деяких психічних захворюваннях може виникати таке порушення мовлення, як афазія (від грец. а – негативна частка; phasis – прояв, висловлення). Афазія, на відміну від мовних дефектів, являє собою розлад управління мовним процесом, тобто – це системне порушення мовлення, яке є порушенням уже сформованого мовлення. Такі порушення можуть зачіпати фонематичну, морфологічну і синтаксичну структури активного і пасивного мовлення. Розрізняється декілька видів афазій.

Еферентна афазія (efferentis – виносний; еференти – кінцева частина рефлекторної дуги) вперше описана П. Брока у 1861 р. Вона виникає при ураженні нижніх відділів премоторної кори лівої півкулі мозку, викликає розпад граматики висловлювання і труднощі переключення з одного слова (або складу) на інший внаслідок інертності мовних стереотипів.

Динамічна афазія проявляється у порушеннях сукцесивної (послідовної) організації мовного висловлювання. Вона пов'язана з дефектами внутрішнього мовлення і з порушеннями у ланці планування мовлення. Для динамічної афазії характерні труднощі побудови зв'язного висловлювання при відносній збереженості моторних і сенсорних компонентів мовлення. Вона можлива при ураженні середньо- і задньолобних відділів кори лівої півкулі мозку. Хворий може повторювати слова, розуміти мовлення, але в нього порушена здатність говорити фразами – немає зв’язності. Він не може перекодувати загальний задум у схему мовного висловлення, не може планувати свого мовлення, говорить переважно іменниками (телеграфний стиль). Спостервгаються труднощі актуалізації слів, які позначають дії. Переказуючи навіть найпростіший текст, наприклад, казку, такий хворий буде говорити дуже рваними фразами.

Для аферентної моторної афазії (від afferent – вносити; аферент – нервові закінчення) характерне порушення ланки вибору звуку. Вона можлива при ураженні нижніх відділів постцентральної кори лівої півкулі. При цьому виді порушення мовлення слова вимовляються не так, як вони пишуться. У важких випадках спонтанне мовлення може бути зовсім відсутнє, а діалогічне – грубо порушуватися і характеризуватися ехолалією (echo – відбиття, lalia – мовлення) – простим повторенням слів співрозмовника. Іноді це супроводжується ехопраксією – людина механічно повторює за співрозмовником його рухи.

Описані типи афазій виникають при ураженнях у центрі мовлення. У хворих з ураженням зони сприйняття мовлення значною мірою збережене власне мовлення, але істотно ускладнене сприйняття чужого.

В основі сенсорної афазії (або афазії Верніке) лежить порушення фонематичного слуху, розрізнення звукового складу слів. Вона виникає при ураженні задньої третини скроневої звивини лівої півкулі.

При акустико-гностичній афазії спостерігається втрата здатності розуміння звукової сторони мовлення. Порушена слухомовленнєва пам'ять, тобто взаємозв'язок між звуковим складом і значенням слова. Різні слова можуть звучати для хворого однаково.

Акустико-мнемічна афазія – це порушення об’єму утримання мовної інформації, гальмування слухомовленнєвої пам'яті. Вона можлива при ураженні середніх відділів лівої скроневої області, що приводить до ускладнення розуміння довгих, багатоскладових висловлювань, які складаються більш ніж з п'яти-семи слів.

В основі оптико-мнестичної афазії лежить порушення зорової пам'яті, слабкість зорових образів слів. Проявляється у вигляді проблем у називанні предметів та їх зображень при більш легкому називанні дій. Спостерігається при ураженні задньонижніх відділів скроневої області лівої півкулі.

В основі семантичної афазії лежать дефекти симультанного аналізу і синтезу мовлення. Вона можлива при ураженні зони третинної кори тім'яно-скронево-потиличних відділів лівої півкулі. Семантична афазія – це симптомокомплекс, який характеризується порушенням розуміння змісту граматично складних фраз, відносин між словами, які виражаються за допомогою флексій і атрибутивних конструкцій. Розуміються окремі слова, але не їх сполучення. Виникають труднощі у сприйнятті прийменників і, як наслідок, дій, для здійснення яких необхідне розуміння просторових відносин. Важко розуміються порівняльні конструкції. Проблеми виникають і у розумінні складних синтаксичних конструкцій, які виражають причинно-наслідкові зв'язки, а також дієприкметникових і дієприкметникових зворотів.

У цілому мовлення афатиків характеризується бідністю лексики, вони рідко вживають прикметники, прислівники, описові звороти, майже не використовують і не розуміють прислів'я, приказки. Якщо афазія трапляється у поліглотів, то відбувається втрата однієї з відомих людині мов, як правило, останньої з вивчених.

Серед порушень письмового мовлення відзначають дислексію і дисграфію.

Дислексія, або алексія (від грец. а – негативна частка і lexis – слово) – порушення процесу читання або оволодіння ним. Виникає в результаті ураження різних відділів кори лівої півкулі (у правшів). Розрізняють декілька форм дислексії. При оптичній дислексії не визначаються або букви (літеральна оптична дислексія), або цілі слова (вербальна оптична дислексія). При однобічній оптичній дислексії ігнорується половина тексту (частіше ліва). При слуховій дислексії як одного з проявів сенсорної афазії можливі порушення фонематичного слуху і звукобуквенного аналізу слів (у правшів). При порушенні регуляції психічних процесів виникає особлива форма дислексії, яка проявляється у