Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання порад в консультативному процесі, їх основні функції

Предмет: 
Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
11
Язык: 
Українська
Оценка: 
Зміст
 
1. Використання порад в консультативному процесі, їх основні функції
2. Консультування з проблем профілактики дитячої злочинності, наркоманії та алкоголізму
3. Історія консультування та основні етапи його розвитку
Список використаної літератури
 
1. Використання порад в консультативному процесі, їх основні функції
 
Консультування включає в себе надання допомоги у вигляді порад і рекомендацій на основі попереднього обстеження та знайомства з тими проблемами, з якими клієнт зіткнувся в процесі свого розвитку.
Однак надання порад має соціальні коріння – більшість людей люблять, коли до них звертаються за порадами й охоче дають їх, це задовольняє самолюбство порадника. Психологічне консультування не представляє виключення, і консультантові дуже легко потрапити в пастку роздачі порад, тому що найчастіше страждаючий клієнт звертається до нього, буквально вимагаючи їх. Клієнта не задовольняє обговорення можливих альтернатив вирішення проблем – він хоче, щоб мудрий консультант сам віришив його проблеми.
Не слід забувати слова: «Гарна порада – це сумнівні ліки, але не дуже небезпечне через малу ефективність». Особистість не можна змінити порадами. Дати гарну пораду – одне із самих важких завдань. І ще складніше людині реалізувати її, оскільки життєвий досвід радника-консультанта досить сильно відрізняється від домвіду клієнта. Видатний психотерапевт М. Балінт вказує: «Ніколи не давайте порад пацієнтові, поки не зрозумієте, у чому полягає реальна проблема». Часто при з'ясуванні справжньої проблеми клієнт здатний самостійно вирішити її. Порада завжди буває поверхневою, схожою на однобічний рух, у той час як консультування – обопільна справа рівноправних особистостей. Нарешті, іноді звертання за порадою являє собою відому маніпулятивну гру «так, але... «, і якщо консультант зависає на цьому гачку, клієнт його просто експлуатує, знайшовши зручну мішень.
Поради бувають не тільки неефективними, але й шкідливими, тому важливо знати основні причини, з яких консультант повинен утримуватися від прямих порад клієнтам.
Роздача порад порушує автономію особистості – навіть з етичних міркувань ми не вправі вирішувати за інших. Подібна тактика ставить консультанта в положення людини, яка бере на себе відповідальність за вибір варіантів життя іншої людини. Наприклад, клієнт запитує консультанта: «Чи розлучатися мені із дружиною?» Якщо консультант порадить розлучитися і клієнт послухає його поради, а згодом вважатиме розлучення помилкою, то може звинуватити консультанта у втручанні в чуже життя. Якщо клієнт послідує пораді не розлучатися, знову ж вся провина за несформоване життя ляже на консультанта. Отже, порадник у кожному разі стає відповідальним, однак завдання консультанта – допомогти клієнтові знайти власні рішення і усвідомити свободу дій.
Надання порад також збільшує залежність клієнта від консультанта і тим самим віддаляє його від остаточних цілей консультування.
З проблемами, які піднімають клієнти в консультуванні, зіштовхуються всі, і консультант не може бути єдиним експертом. Нарешті, більшість цих проблем не має певних відповідей. Йде мова про одруження, вибір роботи або відношення до старих батьків – на такі питання не існує однозначних відповідей, адже деякі з рішень пов'язані з моральністю. У подібній ситуації консультант може тільки допомогти клієнтові прийняти самостійне рішення, опираючись на реальні наміри і справжні почуття.
Даючи поради в консультуванні, не слід забувати й ту обставину, що клієнт колись міг одержати багато суперечливих порад, і ще одна лише збільшить плутанину в його голові. Крім того, люди часто просять порад, уже прийнявши рішення. У цьому випадку будь-яка суперечна порада сприймається як неправильна і викликає сумнів в компетентності консультанта.
Коли клієнт наполегливо запитує, як йому поводитися, правомірні зустрічні питання: «Що Ви самі про це думаєте?», «Які бачите можливості для вирішення проблеми?», «Якщо я зараз запропоную відповідь, що Ви будете робити зі своїми проблемами в майбутньому?», «Ви хочете, щоб я прийняв на себе відповідальність за Вас?». Коли консультант заохочує відповідальну поведінку клієнта і допомагає йому, клієнт схильний самостійно вирішувати свої проблеми. Власні рішення значно простіше реалізувати на практиці.
Відомо, що не буває правил без виключень. Консультант зобов'язаний давати прямі ради, коли клієнт не здатний зробити вибір і становить підвищену небезпеку для себе й навколишніх. У випадку сильного занепокоєння і дезорганізації поведінки конкретні поради допомагають взяти ситуацію під контроль. Нарешті, клієнти нерідко просять порад у питаннях, які не є проблемами особистості. Надання допомоги в таких проблемах залежить від додаткових пізнань, але це не можна назвати консультуванням.
З наданням порад зв'язана ще одна можлива помилка починаючого консультанта – поспішна пропозиція рішень клієнтові. Консультантові варто мати на увазі, що проблема, яку представив клієнт на початку бесіди, може бути не найважливішою і взагалі не тією, через яку він звернувся. Міркування про псевдопроблеми тільки закривають справжні проблеми.
Негативною є власне пропозиція рішень клієнтові. Консультант виявить претензійність, якщо буде думати, що знає рішення будь-яких проблем, з якими зіштовхуються клієнти. Пропозиція клієнтові безпосередніх рішень нерідко означає зведення складностей його життя до елементарних проблем. К. Роджерс стверджує, що, якщо консультант уже узявся за уважне вислуховування клієнта, він повинен поважати і складності його життя. Спроби вирішувати проблеми замість клієнта свідчать про недовіру до нього як людини, здатної самостійно відповісти на питання, поставлені життям.
 
2. Консультування з проблем
CAPTCHA на основе изображений