Корелятивні зв’язки біометричних показників гібридів та ліній соняшника в різних умовах вирощування

Воскобойник Л. К., Марин И. В. [46, 47] проаналізували 34 с ЦМС і 22 відновники і більше 300 гібридів. Встановлено, що врожайність не має стабільної кореляції ні з однією ознакою. Високий зв'язок між числом квіток і числом сім'янок на кошик і з масою 1000 насіння. Відзначено, що біля оптимальної моделі гібрида більшість ознак повинна знаходитися не в максимумі, а в оптимальному поєднанні, що знижує негативну дію на інші корелюючі ознаки.

Метою нашої роботи є – встановлення кореляцій між деякими господарськими та морфологічними ознаками, які ймовірно впливають на кінцевий продукт – врожай насіння.

 

 

 

Роботу проводили на базі Інституту олійних культур УААН, в лабораторії селекції високоолеїнових гібридів соняшнику, та прикладної генетики. Врожай гібридів було узято з робочих журналів лабораторії, а розміри сімянок отримані самостійно при вивченні середніх зразків.

Данні по врожайності гібридів та ліній у 2004 році були отримані з лабораторних журналів, а маса 1000 насінин була розрахована самостійно. Потім було проаналізовано отримані результати.

Посіви соняшнику розміщувалися по попереднику – озимій пшениці. Передпосівна культивація проводилася на глибину 6-8см з одночасним внесенням гербіциду трефлана в дозі 5 кг/га. Поле маркірувалося в двох напрямах шестирядним навісним маркером.

Посів проводили ручними саджалками на глибину 7-8 см. Уздовж кожної смуги (ярусу) досвідчених ділянок залишали доріжку шириною 2, 1 м.

Обробку міжрядь проводили культиваторами в поєднанні з ручною прополкою.

У розплідниках конкурсного і попереднього випробування гібридів загальна площа складає: ділянок 44, 1м2, облікова площа – 25, 5 м2. Ділянки шестирядні пятнадцатигніздні (0, 7х0, 7м) по дві рослини в гнізді, повторність – 4х кратна, 2 і 4 повторності рендомізовані.

Впродовж вегетаційного періоду проводили наступні спостереження:

фенологічні спостереження (50% прояви фази) – сходи, бутонізація, цвітіння, фізіологічне дозрівання;

біометричні вимірювання: висота рослин, діаметр кошика, тип нахилу кошика, число листя.

Збирання врожаю з облікової площі ділянки здійснювалося однофазним способом. Збір урожаю проводився методом суцільного обмолоту. Врожай насіння приводився до стандартної вологості (10%) і перераховувався на одиницю площі (т/га).

Після очищення насіння з кожної ділянки відбирався зразок для лабораторних оцінок, які включали визначення вологості, лушпинності, маси 1000 насіння, олійність і інші показники.

Визначення змісту масла в насінні проводили з використанням ЯМР-аналізатора (АМВ). Вихід масла з одиниці площі обчислювали шляхом множення абсолютно сухого урожаю на олійність насіння.

Статистична обробка експериментальних даних проводилася методом дисперсійного аналізу [48, 49].

 

 

Матеріалами були гібриди селекції Інституту рослинництва м. Харкова, Селекційно-генетичного інституту м. Одеса, ВНІІМК і Інституту овочівництва і рільництва м. Нові-Сад, та лінії які використовувалися у селекції в лабораторії високо олеїнових гібридів соняшнику.

Данні по врожайності були узяті із лабораторії селекції високо олеїнових гібридів соняшнику 2003 та 2004 роках.

Вимірювання та аналіз насіння було здійснено на матеріалі відібраних зразків у польових умовах з дослідних ділянок при визначенні врожайності.

 

 

Однім з головних завдань вивчення корелятивних зв’язків біометричних показників гібридів є вивчення питання, які ж показники впливають на накопичення в насінні живильних речовин: ширина, довжина або товщина насіння? Його рішення можна прискорити шляхом організації досліджень по розробленій системі. Вона включає наступні етапи: підбор гібридів соняшника, зміна біометричних показників насіння, виявлення різних біометричних показників між кращими зразками гібридів, вивчення корелятивних зв’язків. Далі вивчався вплив середовища та умов вирощування на показники врожайності та крупнисті насіння. У 2004 році було закладено дослід по вивченню одних і тих самих ліній (як генетично однорідного матеріалу) у двох зонах: на полях Інституту олійних культур в Запорізькому районі та в господарстві в Херсонський області.

На першому етапі був підібраний вихідний матеріал. При остаточному вибору зразків було віддано перевагу тим із них, які розрізняються між собою по мінімальному числу ознак, крім досліджуваного.

За допомогою штангенциркуля виміряли ширину, довжину і товщину насіння. Насіння брали з окремого пакета, інформацію із якого переносили в журнал. Данні по вимір біометричних показників заносили в журнал.

Для аналізу корелятивних зв’язків використовувалась комп’ютерна програма Excel. Достовірна кореляція, коефіцієнт якої складає 0, 6 і більше. [50, 51]

Для аналізу ознак, отриманні данні по трьом значимим ознакам: ширині, довжині і товщині насіння були піддані кореляційному аналізу попарно. Отриманні коефіцієнти кореляції і їх імовірності представлені в таблицях.

Дані 2004 року отримані з журналів були доповнені вимірюванням маси 1000 насінин кожного зразка та вимірами лушпінності насіння.

Маса 1000 насінин проводилась так: було узято три проби з кожного зразка-ділянки у яки відраховувалось по 1000 насінин. Проби зважували, отримані результати усреднялись по кожній ділянці. До таблиць