Адаптація студентів-першокурсників до умов навчання у ВУЗі

Актуальність теми дослідження. Сучасний розвиток психологічної науки відзначається значними зрушеннями її предметної галузі, яка донедавна обмежу-валася колом проблем академічного змісту, використовуючи сферу практичної діяльності, головним чином, в якості зручного ілюстративного матеріалу. Не залишилась осторонь наведеної загальної тенденції і психологія навчання, яка, хоч і була традиційно простором застосування психологічної науки, вельми серйозно змінюється, набуваючи форми активного діагностично-корекційного втручання науки в практику. Важливим напрямом, навколо якого центрується значне коло дослідницьких інтересів представників психології вищої освіти, з яким небезпідставно пов’язуються далекоглядні практичні перспективи і який зберіг свою безперечну актуальність у сьогоденні, є той, предметна галузь якого обій-мається таким ключовим поняттям, як адаптація. Проблема загострюється кількома суттєвими соціально-онтологічними факторами, серед яких – різнобарвність пропо-нованих молоді систем вищої освіти, загалом знижена соціальна, психологічна і психофізіологічна готовність випускників шкіл до набуття вищої освіти тощо. 

Тому цілком логічною і закономірною є особлива увага до поняття адаптації як з боку теорії (Г.О.Балл, Р.М.Грановська, Т.Б.Карцева, О.Г.Мороз, А.А.Налчаджян, Н.І.Сарджевеладзе, В.А.Семиченко), так і у контексті розв’язання широкого кола прикладних психологічних, психофізіологічних і соціально-психологічних проблем (М.Й.Боришевський, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва, О.І.Борисенко, І.С.Кон, І.Г.Щедрик та ін.).

Попри велику кількість наукової літератури з питань адаптації, науковий аналіз соціально значущих аспектів адаптації є недостатнім. Існує необхідність поглиблення і уточнення взаємозв’язків між теоретичним обґрунтуванням проблеми і розробкою активних методів корекції дезадаптаційних проявів студентів-першокурсників. 

Об’єкт дослідження – процес адаптації студентів-першокурсників до нових умов життєдіяльності, зумовлених специфікою організації вузівського навчання.

Предмет дослідження – дезадаптаційні переживання студентів-першокурсників і механізми подолання цих переживань (на прикладі студентів медичного вищого навчального закладу). 

Мета роботи - встановлення основних аспектів переживань першокурсників, пов’язаних з процесом адаптації до нових умов навчання, а також у розробці спеціальних корекційних заходів, спрямованих на подолання дезадаптаційних явищ.

Завдання дослідження:

• проаналізувати підходи до визначення поняття адаптації та дезадаптації у науково-психологічній літературі;
• дослідити типові проблеми психологічної адаптації студентів до умов навчання у вищому закладі освіти;
• з’ясувати причини та фактори дезадаптаційної поведінки студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі;
• провести діагностику адаптації до навчального процесу студентів вищих навчальних закладів;
• розробити і апробувати програму подолання дезадаптації студентів-першокурсників за допомогою тренінгових форм корекції.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що оптимізації процесу адаптації студентів-першокурсників до учіння у вищому навчальному закладі сприяє спеціальне формування системи навчальних дій, релевантних як новим ви-могам навчання, так і індивідуально-особистісним якостям і тенденціям індивіда.

Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження було підібрано систему психодіагностичних прийомів, що включали: опитувальник соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонда (СПА) для визначення загального рівня адаптованості студентів-першокурсників; методика кольорових виборів М.Люшера для дослідження емоційної сфери; методика ДМО (Т.Лірі) для діагностики рівня міжособистісних стосунків і аналізу відповідності образів «Я-реальне» і «Я-ідеальне». У процесі дослідження використовувалися психокорекційні техніки, спрямовані на розвиток здатності до саморегуляції діяльності та саморозвитку особистості, навчальний експеримент. Статистична обробка даних та графічна презентація її результатів здійснювались за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм. Статистична достовірність показників оцінювалась за t-критерієм Ст'юдента з обчисленням у відповідних випадках коефіцієнту рангової кореляції Спірмена. 

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-експериментальної стратегії дослідження проблеми адаптаційних можливостей людини у процесі здійснення нею учбово-професійної діяльності на засадах, що поєднують у собі парадигмальні установки особистісного і діяльнісного підходів; в  уточненні і поглибленні уявлень щодо провідної ролі інтрапсихічної складової у детермінації ефективності діяльності, зокрема, завдяки дії механізму взаємозв’язку самооцінки особистості з операціональними структурами способів учбових дій, з одного боку, та системою переживань «успіху – неуспіху» в діяльності – з іншого. 

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблений і апробований в дослідженні комплекс методик для вивчення особистісних переживань, пов’язаних зі зміною обставин життя, може бути використаний практичними психологами та викладачами для підвищення ефективності навчального процесу.

Дослідженням було охоплено 149 студентів-першокурсників Рівненського інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (105 найменувань) і додатків. Загальний обсяг роботи склав 123 сторінки.